Агропорт і FAO обговорили проблеми клімату

21-бер-2017

20 березня 2017 року за ініціативою організаторів Всеукраїнського форуму з розвитку фермерства в Україні АГРОПОРТ 2017, за участю Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства природи України та Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації відбувся круглий стіл: «Змінюється клімат – змінюється сільське господарство: орієнтація на Цілі сталого розвитку».

 В ході активної дискусії з представниками науки, агрохолдингів, бізнесу, громадськості, міжнародних організацій та представників ЗМІ, обговорювалися наступні теми:

  • Реальні загрози зміни клімату в Україні та шляхи їх вирішення
  • Залучення експертизи та технічної допомоги FAO в український АПК
  • Державна підтримка, соціальна відповідальність і приватно-державне партнерство в нових умовах
  • Агропорт 2017 - підтримка фермерів та їх інформаційне забезпечення в умовах зміни клімату

 Спікерами круглого столу стали:

  • Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції
  • Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства природи України
  • Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO)
  • Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації
  • Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine
  • Джон Шморгун, президент AgroGeneration
  • Олена Березовська, президент ГО «Органічна Україна»
  • Дмитро Титаренко, генеральний менеджер Агропорт Україна
  • Сергій Мирний, співзасновник Асоціації «4Блок».

Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO):

«Зміна клімату позначається на всіх аспектах сільськогосподарської діяльності і безпосередньо впливає на продовольчу безпеку кожної країни, і Україна не є винятком. На прохання Міністерства АПК і в тісній кооперації з Мінприроди та іншими зацікавленими організаціями FAO сприятиме в розробці національної стратегії з адаптації до змін клімату. Більш того, через цілий ряд діючих і запланованих проектів будемо просувати концепцію Climate Smart Agriculture - сільського господарства, стійкого до змін клімату. Це включає в себе синергію економічних чинників з адаптаційними і пом'якшуючими заходами і зменшенням емісій парникових газів».

 Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства природи України:

«Проблема зміни клімату несе ризики для всіх без винятку життєво важливих умов, в яких знаходиться населення, в тому числі і для сільського господарства. Міністерством природи спільно з Міністерством АПК розроблено план реалізації Концепції та передбачені спеціальні дотації. Однак, в даному випадку важливо визначити роль кожного регіону України в цій роботі. Що повинні зробити самі регіони, з огляду на специфіку їх природно-географічних особливостей. Над цими питаннями працює також міжвідомча комісія з проблем зміни клімату. Варто відзначити, що важливим моментом є яка політика ведеться кожною державою по цій проблемі. У 2015 році всі країни ООН прийняли Паризьку угоду, яка передбачає збільшення спільних зусиль для попередження підвищення глобальної температури та інших показників зміни клімату на планеті. Історія не знає ще таких угод на такому рівні, які б настільки швидко вступили в силу і були підтримані всіма державами в найкоротші терміни. Україна була однією з перших, хто ратифікував цю угоду. Якщо тероризм вважається проблемою номер один у всьому світі, то проблема зміни клімату відразу за нею».

Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine:

«Carlsberg – соціально відповідальна компанія, яка в своїй діяльності є прикладом раціонального використання природних ресурсів на всіх світових ринках, де веде свою діяльність. Наприклад, проект, який зараз реалізований в Китаї, дозволить використовувати до 30% сонячної енергії, як альтернативу традиційним джерелам енергії та зменшити викиди CO2 в атмосферу. На наших виробництвах в Індії впроваджено комплексну систему очищення води, що дозволяє повторно використовувати даний ресурс в технічних цілях, оскільки Індія впритул зіткнулася з проблемою нестачі води. Ці напрацювання ми в майбутньому зможемо використовувати і в інших країнах. Також, на глобальному рівні ми розробляємо пляшку, що здатна біологічно руйнуватися та повністю складається з целюлози. В Україні Carlsberg Ukraine впроваджує безліч передових технологій з енергоефективності та очищення стічних вод, використовує біогаз, зворотну скляну тару і активно підтримує роздільний збір відходів. Все виробництво в нашій компанії сертифіковане і відповідає світовим стандартам якості, безпеки праці і захисту навколишнього середовища. Для нас, як для кінцевої ланки в ланцюжку переробки і доданої вартості, від пивоварного ячменю на полі до якісного продукту в келиху споживача, украй важлива якість сільськогосподарської сировини і води, які безпосередньо залежать від кліматичних умов і стану екосистеми».

 

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції:

«Спілкуючись безпосередньо з виробниками сільськогосподарської продукції, ми бачимо багато практичних аспектів, де можна вже зараз без реальних втрат вплинути на загальну картину і якщо не усунути її, то, принаймі, пом'якшити наслідки (не розумію речення можливо усунути їх (наслідки). Необхідний більш глобальний підхід до менеджменту, який буде відповідально підходити до кожного питання, що стосується прогнозів і тих заходів, які необхідні зараз в галузі. Проблема зміни клімату вже безпосередньо торкнулася і вітчизняних виробників меду, і рослинників, і тваринників. До систем обробки і зрошення ґрунтів зараз підвищена увага саме в силу цих проблем. Якщо ми ставимо собі за мету інтеграцію в європейський простір, то без вирішення цих викликів наш виробник далеко не піде».

Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації:

«Для нас, як для представників місцевої влади, важливо, щоб рішення, які приймаються на високому міжнародному рівні і на рівні нашого уряду, працювали в регіонах. У нас в області є багато прикладів того, як дбайливо і грамотно наші виробники вирішують проблеми, які ми сьогодні обговорюємо. В силу природно-географічної специфіки області, важливо розуміти зміни в кожному куточку нашого краю. У нас є невикористовуванні ділянки землі, які за певних умов можуть давати якісну продукцію. Це теж певний стимул, щоб впроваджувати нові технології і враховувати специфіку клімату. Підвищення середньої температури, зміна показників опадів і зміна посівного календаря - це те, з чим наш виробник сільській продукції стикається постійно. Якщо кілька років тому ще ніхто не думав у нас вирощувати соняшник або сою, то зараз обсяги вирощування цих культур ростуть з кожним роком. Не всі господарства можуть собі дозволити вести сучасні метеорологічні дослідження. У нас багато невеликих господарств, які практично вручну ведуть запис метеорологічних показників, щоб реагувати вчасно на зміни погоди і клімату. Своєчасне інформування і метеорологічна допомога – одні з найбільш актуальних проблем, які необхідно вирішувати спільно з агровиробниками».

 Олена Березовська, Президент ГО «Органічна Україна»:

«Органічне виробництво в Україні – це можливість сформувати в нашій державі адаптоване стале сільське господарство. Що стосується економіки, яка лежить в основі будь-якого господарювання, то можна сміливо стверджувати про те, що попит на нашу органічну продукцію сформований споживачем через свідоме рішення вживання здорового продукту і дозволяє Україні зайняти одну з лідируючих позицій в Європі по виробництву органіки. Я пропоную вирішувати проблеми в практичній площині, оскільки вплив клімату і адаптація виробництва продукції - це зрозумілі практичні речі, з якими кожен виробник стикається щодня. Органічне виробництво передбачає біорізноманіття, що дозволяє сформувати сильне господарство, яке саме по собі стає адаптивним. При повному збереженні природи і всіх ресурсів, органічне виробництво в Україні може давати високі врожаї, використовуючи високотехнологічні підходи».

Джон Шморгун, президент Agrogeneration:

«Ми всі: агровиробники і агрохолдинги зараз хвилюємося і про вологість грунту, і про ерозії, тому для нас зараз актуальним є проект, спільний з ФАО, який дозволяє зберігати лісосмуги. Він стартує в Харкові і ще в декількох регіонах. У зв'язку із зміною в клімату, ми також проводимо сівозміну. Якщо дотримуватися правильної сівозміни – вирощування соняшнику не завдає шкоди грунту, незважаючи на антирекламу, яка сьогодні так популярна. В Україні процеси зрошення вимагають серйозного інвестування. І залучення цих інвестицій безпосередньо залежить від договорів на оренду землі. Якщо договір оренди підписаний на 10-15 років - ці інвестиції не окупляться. Тому питання зняття мораторію на землю зараз актуальне як ніколи».

 Дмитро Титаренко, генеральний менеджер Агропорт Україна:

«Проведення подібних круглих столів і відкрите обговорення таких ключових питань, як вплив змін клімату на сільське господарство, для нас, як організаторів форуму, дає можливість ще і ще раз стимулювати і органи державної влади, і органи місцевого управління звернути увагу на нагальні проблеми фермерів. Рух від загального до конкретного, в даному випадку – виправдано. Ми тут зібралися не для того, щоб вимовляти гучні слова і обговорювати очевидні речі. Спілкуючись з дня в день з фермерами, ми розуміємо, що в наших силах підняти зараз ці питання і реально вплинути на прийняття тих чи інших рішень і в агрогалузі, і в законотворчості, яке стосується цих проблем.  За результатами зустрічі Міністерство АПК вже оцінює можливість створення внутрішньої робочої групи, а FAO підтвердило можливість участі в її роботі.

Ми ж, в свою чергу, маємо намір продовжити діалог в подібному форматі на місцях і наступна зустріч відбудеться у Львові 27-29 квітня, де зберуться в більш розширеному форматі експерти і безпосередньо виробники, і ми запрошуємо всіх до співпраці та сподіваємося отримати конкретні практичні поради, які дозволять мінімізувати вплив змін клімату.»

Сергій Мирний, співзасновник Асоціації «4Блок»:

«Виклики, про які ми сьогодні говоримо: і продовольча безпека, і зміни клімату, за своєю суттю, такі ж, як і енергетична безпека, про яку ми вже не перший рік говоримо. За допомогою дизайну ми можемо, шляхом всім зрозумілою інфографіки, спілкуватися без мовного бар'єру з усім світом Хочемо ми - чи не хочемо, але просвітницька робота несе в собі основну мету: зміна свідомості людей, яка б перешкоджала самознищенню людства. З 1991 року ми піднімаємо проблему екологічних плакатів, і на сьогоднішній день Україна має найбільшу колекцію робіт цієї тематики в світі. Це якраз те, чим ми можемо впливати на свідомість людей, щоб кожен через емоцію задумався над майбутнім своїх поколінь».


Західно-українська сесія Climate Smart Agroforum відбудеться 28 квітня 2017 в рамках другого дня Міжнародного форуму AGROPORT West Lviv на території львівського аеропорту. Детальна інформація буде опублікована на сайті: www.agroport.ua

Координатор: Дарина Щербина daria@agroport.ua / (+38 050) 301-66-47, (+38 057) 766-55-43

Більше новин
Країни ЄС закриватимуть кукурудзяні потреби українським зерном
07-вер-2022

На тлі зниження перспектив валового збору кукурудзи підвищуються прогнози її імпорту до ЄС у 2022/23 МР. Так, Єврокомісія підвищила свій прогноз з 16,5 млн т до 20 млн т, USDA — з 16 млн т до 19 млн т.

Деякі експерти вважають, що попит на імпортну кукурудзу країни ЄС покриватимуть в основному завдяки українській зерновій. Так, аналітики Argus Media очікують, що у 2022/23 МР ЄС закупить в Україні близько 13 млн т кукурудзи, ще 5 млн т буде поставлено з Бразилії. Загальний прогноз імпорту зернової до ЄС вони озвучують на рівні 23 млн т.

Аналітики «АПК-Інформ» зазначають, що Єврокомісія очікує на постачання кукурудзи до ЄС у 2022/23 МР в обсязі 20 млн т, USDA — 19 млн т.

«Однак перспективи експорту української продукції багато в чому залежатимуть від воєнної ситуації в країні, темпів відвантажень із портів та безпосередньо обсягу валового збору культури. Щодо відвантажень із портів варто зазначити, що як офіційні особи, так і окремі аналітики заявляють про перспективи збільшення місячних обсягів відвантажень із трьох розблокованих морських портів — Одеси, Чорноморська та Південного — до 3 млн т. Крім того, наразі уряд України працює над розширенням «зернової ініціативи» та приєднанням до неї порту Миколаєва. Однак тут основною перешкодою є питання безпеки», — зазначає аналітик «АПК-Інформ» Інна Степаненко.

Загалом же поточні прогнози експорту української кукурудзи у 2022/23 МР суттєво варіюються.

  • Аналітики УЗА оцінюють перспективи відвантажень лише в 10 млн т.
  • Експерти USDA озвучують 12,5 млн т.
  • IGC — 15,5 млн т. 

Аналітики «АПК-Інформ» вважають, що навіть за песимістичного сценарію країна зможе поставити на ринки 14,5 млн т зернової.

agroportal.ua

Детальніше
Аграрный товарооборот с Евросоюзом увеличился на 11% - Минагрополитики
25-січ-2019

Оборот аграрными и пищевыми товарами между Украиной и странами Евросоюза увеличился за 11 месяцев 2018 года почти на 11%. Об этом сообщает УНН со ссылкой на пресс-службу Министерства аграрной политики и продовольствия Украины.

По результатам января-ноября 2018 года внешнеторговый оборот аграрными и пищевыми товарами между Украиной и странами ЕС увеличился на 778,6 млн долларов и составил 8,01 млрд долларов.

В свою очередь, украинский аграрный экспорт в страны Евросоюза увеличился на 362,3 млн долларов и достиг 5,6 млрд долларов.

"Украинский аграрный экспорт в страны ЕС увеличился почти на 7%", - отметила заместитель министра по вопросам евроинтеграции Ольга Трофимцовым.

В то же время импорт товаров АПК вырос на 20,6%.

По ее словам, уже несколько лет подряд первой пятеркой ключевых торговых партнеров Украины в сфере аграрной промышленности среди стран ЕС являются Нидерланды, Польша, Германия, Испания и Италия.

Отмечается, что самыми популярными товарами украинского экспорта стали кукуруза, семена рапса, мясо и пищевые субпродукты птицы, пшеница и овощи бобовые сушеные.

Ранее УНН сообщал, что с начала текущего маркетингового года (июль-июнь) экспорт украинских зерновых превысил 25 млн тонн.

Источник: УНН

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
28-трав-2019

У період з 18 по 24 травня 2019-го країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 154 осередки особливо небезпечних хвороб, зареєстрованих в 2019 році.

Нові вогнища ящура виявили в Лівії (1) і Марокко (6). Вогнища африканської чуми свиней зареєстрували на території Бельгії (3), Латвії (4), Польщі (42), Румунії (15), України (1), а також у В'єтнамі (28 вогнищ), Китайській Народній Республіці (2) і в ПАР (1 осередок). Нові випадки захворювання на класичну чуму свиней зареєстрували в Японії (39 вогнищ).

Ветеринарні служби В'єтнаму (1) і Мексики (5) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. Вогнища хвороби Ньюкасла виявили в Мексиці (1 осередок) і в США (1 осередок).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сибірської виразки в Лесото (3 вогнища) і М'янмі (1 осередок), лейшманіоз у собак у Вірменії (1 осередок) і лихоманку долини Рифт в Республіці Чад (1 осередок).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
В Європі будувати паркан від АЧС і пізно, і нема на що
23-квіт-2018

На останньому засіданні Ради з питань сільського господарства ЄС єврокомісар Вітяніс Андрюкайтіс відмовив у вимогах Данії, Греції та Польщі, які просили збільшити фінансування на боротьбу з хворобою, що загрожує самому існуванню європейських свинарів. За словами чиновника, Європейська комісія з 2013 року інвестувала понад 50 млн євро в боротьбу з АЧС, але саме держави-члени вживають заходів проти її поширення.

За збільшення коштів на боротьбу з АЧС виступають, перш за все, польський міністр сільського господарства Кшиштоф Юргель і його данський колега Есбен Лунді Ларсен. Польща вимагає співфінансування будівництва декількох тисяч кілометрів захисних огороджень уздовж східного кордону з Україною і Білорусією, щоб зупинити міграцію кабанів — головних винуватців поширення вірусу. Проект оцінюється в більш ніж 56 млн євро.

У свою чергу, данський міністр сільського господарства запропонував створити міжнародну групу експертів для розробки наддержавного плану ефективної боротьби з хворобами тварин в Європі. Данці наполегливо закликають до цільового використання мобільних огорож, які повинні зупинити міграцію кабанів.

Деякі експерти вже сьогодні говорять, що будівництво паркану на східному кордоні ЄС мало величезне значення 2-2,5 роки тому, коли спалахів АЧС було мало. «Зараз же, коли вірус вже в Центральній Польщі, варто як слід задуматися над доцільністю будівництва», — оцінює міністр навколишнього середовища Польщі Хенрик Ковальчик. Він підтримує позицію Андрюкайтіса в тому, що огорожа обмежить міграцію тварин, і закликає зосередитися на ефективному зниженні популяції кабанів.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок