Держпродспоживслужба в м. Києві провела розширену нараду щодо контролю за дотриманням законодавства про рекламу

Подавати декларації треба буде протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану. Про це зазначається на офіційному вебсайті НАЗК.

Це стосується всіх типів декларацій, а також повідомлень про суттєві зміни в майновому стані та про відкриття валютного рахунку.

Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт № 7121, яким визначено, що будь-які звіти, декларації тощо від фізичних та юридичних осіб до закінчення війни подавати не треба.

НАЗК підготувало роз’яснення. Усі деталі застосування нового закону за посиланням.

«Усі розуміють, що зараз у країні, м’яко кажучи, не до того. Поки українці гинуть, намагаючись вигнати рашистську нечисть із наших земель. І до перемоги над загарбниками декларанти та керівники партій не повинні витрачати час на заповнення звітних документів, а натомість мають докладати всіх можливих зусиль для оборони Української держави, захисту свободи й миру в Європі та світі», — йдеться у повідомленні НАЗК.

Також під час війни або воєнного стану не будуть здійснюватися будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру.

Як зазначають у НАЗК, більшість працівників агентства, які займалися цими функціями, зараз долучилися до нашої армії чи територіальної оборони або ж забезпечують допомогу воїнам.

Отже, якщо до війни щодо вас було розпочато повну перевірку декларації, надавати інформацію та документи на запити, надіслані НАЗК, зараз не потрібно.

agroportal.ua

Найбільший внесок в валовий внутрішній продукт, найбільший роботодавець, постачальник кожного другого експортного долара і один з найбільших платників податків.

Всі ці критерії відносяться до українського агровиробництва. А свіжі дані Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) свідчать про те, що Україна — єдина країна в світі, де держава не підтримує аграрне виробництво. Навіть більше: відкачує з нього гроші.

Простіше кажучи, від дійної корови — агросектора — Україна не тільки отримує молоко, але і намагається ще брати з неї кров і знімати шкуру.

Українські парадокси: хто платить — той залишається без музики

Досить парадоксально, що аграрний сектор навіть не потрапив в сферу пріоритетів стимулювання експортоорієнтованих галузей, яку затвердив уряд. Зате перші місця серед пріоритетів посіли модні нині сектор інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), сектор креативних послуг, моди і дизайну, культурні та цифрові послуги, образотворче та сценічне мистецтво, туризм, і навіть сектор машинобудування, який за багато років державної протекції і підтримки зміг народити лише Ланос, який не став конкурентним навіть на внутрішньому ринку.

Зараз сумарна вага цих галузей в українській економіці і в експорті коливається в межах статистичної похибки і, ясна річ, ці сектора навіть не можуть в найближчому майбутньому стати ні локомотивами вітчизняної економіки, ні, тим більше, постачальниками валюти в країну. Лише скромно пріоритетом номер сім вказано харчопром.

Невблаганна статистика, яку намагаються ігнорувати євангелісти реформ, говорить про зовсім інших локомотивах українського економічного зростання.

Так само не можна ігнорувати той очевидний факт, що саме аграрне виробництво — найбільший постачальник валюти в країну, навіть якщо аналізувати експорт в товарному розрізі. У таблиці - ТОП-10 товарів українського виробництва, які дають 50,9% експортної виручки. Чотири з десяти позицій цього рейтингу зроблені агросектором.

Страшний діагноз: про що говорять дані ОЕСР

Що б не говорили ліберальні євангелісти-реформатори з нової генерації українських політиків, які мріють про українського технологічному прориві, Україна — аграрна країна. Близько 14% її ВВП формує агросектор- це друга позиція рейтингу країн-членів ОЕСР. При цьому українська аграрка — найбільший роботодавець: тут задіяно понад 15% населення країни, за цим показником країна входить в ТОП-10.

Здавалося б, країна повинна підтримувати галузь, яка є куркою, що несе золоті яйця. Але тут починається повне задзеркалля, в якому Україна примудрилася винайти унікальний велосипед і намагається рухатися на ньому за своїм унікальним шляхом.

В Україні - найнижчий в світі номінальний коефіцієнт державної протекції в агросекторі, всього 0,92. Яку можна порівняти величину — лише 0,98 — має Казахстан, де внесок агровиробництва в ВВП менше 5%. У той час як у більшості країн цей показник перевищує одиницю, а в Ісландії і Кореї близький до двох. Усереднений серед країн ОЕСР коефіцієнт державної протекції в агросекторі становить 1,1.

Але сама плачевна ситуація для українського агровиробника — в сфері державної підтримки. Колонка таблиці Producer Support Estimate якраз говорить про ту саму спробу здирання шкури і кровопускання корові, яка дає молоко. Україна виявилася єдиною країною, де частка державної підтримки в доходах агрогосподарств має від'ємне значення — мінус 7,1%. Це означає, що агросектор віддає державі більше, ніж від нього отримує. Схожа ситуація і в сфері співвідношення сплачених агровиробниками податків і отриманої держдопомоги — мінус 1,77% від ВВП. Це означає, що держбюджет «відкачує» з агросектора у вигляді податків суму, близьку до 20 мільярдам гривень. Натомість на це аграрії отримують з держбюджету близько 6 млрд гривень — приблизно таку суму складають бюджетні агродотації за всіма програмами державної підтримки.

Тому досить дивною виглядає ситуація, коли щорічно українському суспільству намагаються представити ці 6 мільярдів гривень як «божевільні гроші». Для порівняння, в Росії показник ваги держпідтримки в доходах агрогосподарств перевищує 12% при внеску галузі в ВВП всього лише 4,7%. Доходи ісландського агровиробника на 55,7% складаються з бюджетних трансферів (частка у ВВП — 6,3%), схожа ситуація в Норвегії і Кореї, де більше половини доходів агропідприємств — бюджетні гроші.

gazeta.ua

Попри кризу і другу хвилю Covid-19, ситуація в світовій торгівлі молокопродуктами зараз кардинально відрізняється від весняної, коли під впливом паніки фіксувалися провали обсягів експорту і обвали цін.

Зараз попит на молочні продукти досить високий, ціни ростуть.  Шкода тільки, що цим зростанням цін вже не можуть належним чином скористатися українські експортери.

З настанням середини осені пропозиція молока в Україні швидко скорочується, наближаючись до річного сезонному мінімуму.  Особливо відчутне падіння виробництва в категорії домогосподарств.  Цей процес супроводжується скороченням випуску сезонних і в той же час експортоорієнтованих товарів.

Ситуація що склалася сприяє відновленню імпорту молокопродуктів, і мова вже йде не про сир і свіжі молочні продукти, які активно закуповувалися і в сезон великого молока, а про сировинні позиції.  Трейдери активно прораховують баланси на предмет можливого дефіциту вершкового масла, сухого молока і навіть сироватки.  Укладення угод стримує тільки падаючий курс гривні.

Найближчим часом сировинний дефіцит посилиться.  Прибутковість виробництва молока в більшості сільгосппідприємств невисока.  За розрахунками Інфагро, середня операційна рентабельність по всіх підприємствах становить лише 3%.  За даними експертів ФАО, умовна прибутковість виробництва молока (УМІ) у вересні виявилася найнижчою за останні 5 років (до відповідного місяця).  В таких умовах аграрії будуть намагатися компенсувати свій недоотриманий прибуток за рахунок збільшення цін на молоко.  Розраховувати на зменшення сировинного дефіциту в середньостроковій перспективі переробникам не варто.

Аграрії не поспішають робити великі інвестиції в молочний напрямок, а держава не хоче або не може їх стимулювати.  Зокрема, в бюджеті на наступний рік закладені досить скромні суми підтримки сільгоспвиробників (4 млрд грн).  Профільне міністерство ще робить якісь спроби збільшити підтримку в два рази до 8,4 млрд грн, але навряд чи їх старання будуть успішними, з урахуванням запланованого величезного дефіциту в бюджеті 2021. Загалом, молока в Україні буде мало і дешевим воно не  буде.

Виробникам піднімати далі ціни на свою продукцію пропорційно збільшенню вартості сировини вкрай складно.  Заважає імпорт, та й продажі в цілому, після пожвавлення в першій половині осені, в найближчі тижні швидше за все знову впадуть.  У зв’язку з передбачуваним посиленням карантину в країні, школярі та студенти підуть на тривалі канікули, що безсумнівно вплине на обсяги і структуру реалізації молочних продуктів.

На думку аналітиків Інфагро друга половина осені для українських молочників буде досить складною.

ІНФАГРО

Станом на 1 грудня 2021 року поголів'я птиці в Україні склало 217,6 млн голів, що на 0,6% менше, ніж на таку саму дату 2020 року.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Нарешті промисловий сектор демонструє нехай і скромне, але зростання поголів'я: за 11 місяців цього року +0,6%, як порівняти з аналогічним періодом 2020 роком, – до 118,8 млн голів.

Хоча 2021 рік розпочався з 14%-го скорочення поголів'я у професійних господарствах.

У господарствах населення поголів'я птиці на 1 грудня скоротилося на 2%, як порівняти з такою ж датою минулого року, і становило 98,9 млн голів.

Держстат зазначає, що дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму, Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

ptichki.net