Скорочення промислового поголів'я птиці зупинилося

Молочний ринок України швидко змінювався впродовж 2017 року. Тому зниження УМІ в січні на 4,1% в порівнянні зі стандартним для січня зростанням на 2−4% абсолютно не здивувало експертів.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у facebook.

«Просте правило українського ринку молока до останнього часу говорило, що УМІ в січні ніколи не падає. А якщо УМІ падає в січні, значить щось потужне відбувається на світових ринках та/або на ринку України», — пише пан Ярмак.

Зниження УМІ на його думку відбулося виключно за рахунок відчутного зростання цін на фуражні кормові та шроти.

«Якщо говорити відверто, то особливого зростання цін на ці товари насправді не було. Просто була стрімка девальвація української валюти, на яку, так само стрімко, реагували ціни фуражних зернових та протеїнових шротів, що, переважно, експортуються.

Ми вже давно не бачили співвідношення євро до долара на рівні 1,25. І це на руку тим молочарям, що орієнтується на експорт до країн ЄС. Оскільки гривня девальвувала не тільки до євро, а й до долара США, то це, теоретично, на руку й тим, хто експортує до інших країн світу. Однак все не так просто — виробники молока ще швидше відчули зростання витрат на корми, і не так вже просто з ними торгуватися, бо вони за останні роки наростили м’язи. Чимало підприємств зараз вже мають потужні об'єми молока, а кооперація великих виробників потроху додатково зміцнює їхні позиції.

Але правда така, що світовий ринок молока, не зважаючи на нещодавнє зміцнення, лишається відносно слабким. Будь-яке зміцнення цього ринку, як правило, зумовлено тимчасовими емоційними чинниками. Фундаментально на ринку і далі забагато молока, і ціни, фундаментально, і далі досить високі», — розмірковує пан Андрій.

Підтримка девальвацією, скоріш за все, зможе лише допомогти стабілізувати ринок молока, але не зупинить зниження УМІ, яке може відбутися і в лютому, і лише прискориться в березні-травні.

Прибутки в січні 2018 року знизилися лише на 0,5% у порівнянні з першим місяцем минулого року.

«Чи може український виробник підвищити ефективність за рік на пів-відсотка? Звичайно може — потенціал у нас чималий! А рівень прибутку в січні був другим найвищим за останні чотири роки, і на цілих 28% перевищував прибутки січня 2016 року, тому причин для смутку немає жодних», — пише Андрій Ярмак.

Які чинники потрібно враховувати на думку пана Ярмака у 2018 році:

В 2018 році не буде таких високих цін на масло в світі і в ЄС в тому числі, а значить може не бути й такого потужного експорту масла з України;

В цьому році виробництво якісного молока зросте досить відчутно, а це буде потроху тиснути на ціни, адже маркетинг нашої готової продукції на експортні ринки і далі лишається відносно примітивним;

Виробництво молока в господарствах населення перестало падати. Невідомо як вплине психологічний фактор про очікувану відміну другого ґатунку, але, скоріш за все не суттєво. Думаю, що цей фактор також можна вважати негативним для ринку молока;

Погода в регіоні Океанії та Південно-Східної Азії може налагодитися, що також може вбити чи не єдиний позитивний фактор на ринку.

Отже, підсумовує Андрій Ярмак, українським виробникам молока потрібно готуватися до менш прибуткового року, ніж попередній. А значить потрібно пришвидшувати роботу зі створення власних переробних потужностей, націлених на експорт дорогої і якісної продукції.

milkUa.Info

Україна має виконати записані в Угоді про асоціацію положення щодо санітарно-гігієнічних норм, що стосуються сировини молока з 1 січня 2018 року.

Про це повідомив глава ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції в Києві.

Нагадаємо, що з 1 січня 2018 року набудуть чинності зміни до ДСТУ. Відповідно до них матимемо три сорти молока замість чинних сьогодні п’ятьох: екстра-клас, вищий і перший.

За словами Чагаровського, не заважаючи на декларації та рішення в Україні не відбудеться повної відмови від неґатункового молока та молока другого сорту.

«Такою відмовою ми відріжемо таку соціально значиму верству, як населення в селах. Сьогодні молоко для селян — це єдине джерело надходження готівки», — наголосив глава Союзу молочних підприємств.

Він зазначив, що при цьому держава має дати підтримку індустріальному виробництву молока.

«Наразі йде дискусія навколо витрат. На 2018 рік на підтримку тваринництва закладають 2 млрд гривень. Це великі кошти. Частина з них передбачена на будівництво ферм. Чи є сьогодні підприємства, які готові інвестувати в будівництво ферм? Приблизно 400 млн гривень — реально те, що можна надати на будівництво. Інші кошти потрібно направити на зовсім інші потреби. Але таке відчуття, що ведеться підпільна гра для того, аби потім невикористані кошти направити в русла лобістських компаній. Так як було цього року, коли дві компанії отримали більше підтримки, ніж аграрний сектор», — підсумував Вадим Чагаровський.

milkua.info за матеріалами AgroPolit.com

У польські ЗМІ надійшли дані про випадки африканської чуми свиней, підтверджені станом на останній тиждень березня. У порівнянні з аналогічним періодом попереднього року в першому кварталі року поточного в популяції диких свиней виявили спалахів приблизно на 20% менше. 

Упродовж трьох перших місяців 2019 року в Польщі підтвердили 754 випадки африканської чуми свиней в популяції кабанів. Для порівняння: в той же період 2018 року виявили 932 випадки хвороби. У порівнянні з початком року охоплення хвороби істотно не змінилося, проте, змінилася частотність її появи в деяких районах.

Вірус особливо інтенсивно фіксують в Мазовецькому воєводстві. У першому кварталі року на цій території підтвердили 421 випадок АЧС, тобто більше половини всіх захворювань в цей період. Найбільша щільність вогнищ — в околицях Варшавської агломерації, особливо в її південній частині.

Упродовж першого кварталу 2019 року 754 випадки захворювання були виявлені в тканинах 1313 кабанів. Це означає, що статистично один випадок хвороби підтверджує присутність вірусу в тканинах 1,74 кабана. Ця цифра трохи вище, ніж в минулі роки, коли на один випадок хвороби в середньому припадало 1,5 кабана.

Якщо говорити про африканську чуму свиней серед поголів'я домашніх свиней, в цьому році виявили тільки один спалах. 29 січня у Вармінсько-Мазурському воєводстві загинуло 67 свиней. Для порівняння, в першому кварталі 2018 року в Польщі було підтверджено 4 спалахи хвороби (три в січні, один в лютому).

Польща поки залишається Антилідером в Європі за кількістю випадків хвороби у кабанів. Частота спалахів АЧС тут має сезонний характер: з усіх 214 спалахів 209 припали на період з другої половини травня до кінця вересня. Очевидно, варто очікувати, що з приходом літа поляки зіткнуться з низкою нових спалахів АЧС серед домашніх свиней. А з ними прийде не тільки ліквідація заражених стад, а й санкції для оточуючих виробників свинини.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

В Україні потрібно якнайшвидше на законодавчому рівні визначити поняття фальсифікованих харчових продуктів і посилити відповідальність за їх виробництво та поширення.

Таку думку висловила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час круглого столу, присвяченого проблемам, пов'язаним із фальсифікацією харчових продуктів.

«Ситуація сьогодні абсурдна: фальсифікат в Україні є, а ось законодавчого визначення його немає. Однак у найближчий час це може змінитися. Дуже сподіваюся, що народні депутати оперативно змінять законодавство, і отримаємо необхідний для роботи інструмент. Ну, а поки ми будемо робити все, що в наших силах для того, щоб зменшити кількість фальсифікату на ринку України», — зазначила Владислава Магалецька.

Участь у круглому столі взяли також представники Антимонопольного комітету на чолі з Головою Ольгою Піщанською та керівником ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислава Миронова.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів» (реєстр. №6248 від 01.11.2021). Їм передбачається введення в законодавче поле ряду визначень, зокрема «фальсифікований харчовий продукт» і «харчове шахрайство», а також передбачена відповідальність за порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, у вигляді накладення штрафу.

Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська зазначила, що боротьба з фальсифікацією харчових продуктів — це дуже важливий напрямок роботи. Вона наголосила, що не можна ставити поруч безпеку людей, дітей разом із доходами виробників, а конкурувати потрібно якістю продукції.

З початку року Держпродспоживслужба провела понад 12,5 тисяч моніторингів та 2,5 тисячі перевірок діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та обіг харчових продуктів. Виявлено та вилучено з обігу 16 тонн неправильно маркованих харчових продуктів.

dpss.gov.ua