Україна — єдина країна в світі, де держава не підтримує аграрне виробництво

Уряд затвердив Порядок проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 648.

Постанова розроблена на виконання пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Метою постанови є:

затвердження порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань)

встановлення процедури врахування результатів арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю

забезпечення об'єктивності лабораторних досліджень (випробувань), що проводяться для цілей державного контролю

Загалом Порядок передбачає встановлення чітких та прозорих процедур проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) уповноваженими акредитованими референс-лабораторіями з використанням підтверджувальних (референс) методів та врахування їх результатів для цілей державного контролю.

Документом також забезпечено максимально можливу незалежність проведення зазначених досліджень від компетентного органу та операторів ринку, а також об'єктивність відповідних результатів.

Крім того, Порядком передбачено право операторів ринку оскаржувати результати лабораторного дослідження (випробування), проведеного акредитованою лабораторією для цілей державного контролю.

Прийняття рішення сприятиме підвищенню ефективності проведення даних досліджень.

consumer

За допомогою M-KIT на фермі можна ідентифікувати збудник маститу за добу.

«Інструмент, розроблений лабораторією якості молока АВМ Uman Labs, містить усе необхідне. M-KIT — це набір мікропробірок з поживними середовищами, які допомагають візуально визначити збудник маститу. Єдине, потрібна чиста світла кімната, а також сприятлива температура для росту бактерій — 36–37 °С. В даному випадку замість дорогого термостату рекомендуємо звичайну домашню йогуртницю», — пояснює директор Uman Labs Андрій Білан.

На думку керівника розвитку департаменту ветеринарії КЦ АВМ Валерія Лотоцького, за допомогою M-KIT можна своєчасно змінювати протокол лікування, правильно вибудувати стратегію профілактики захворювання, а також позбутися від Staphylococcus aureus і Streptococcus agalactiae.

Прибалтійські фермери почали визначати збудники маститу на фермі ще у 2008 році.

«Мастит спричиняють два типи збудників — грам-позитивні (наприклад, Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae) та грам-негативні (Escherichia coli, Klebsiella spp.),  які потрібно по-різному лікувати. Грам-негативні швидко руйнуються, тому застосовувати антибіотики проти них недоцільно. В лікуванні клінічного маститу важливо використовувати антибіотики вузького спектру дії, бо бактерії стають резистентними. Ми вирішили навчати ветеринарів робити бактеріологічне дослідження безпосередньо на фермі, щоб не застосовувати антибіотики широкого спектру дії», — говорить Пірет Калмус (Piret Kalmus), професор Естонського університету природничих наук. 

За словами експерта, цей метод використовують господарства з великим поголів’ям, високим рівнем менеджменту, де працюють ветеринари, навчені культивувати бактерії на поживних середовищах.

«Звісно в Естонії багато ферм, які не роблять посіви на фермі. Однак усі зосереджуються на профілактиці маститу та шукають правильний спосіб лікування», — зауважує Пірет Калмус.

На відміну від європейських країн, де скорочують використання антибіотиків у тваринництві, в Україні ситуація протилежна.

«Наші ветеринари звикли лікувати мастит антибіотиками широкого спектру дії без розбору. Ми використовуємо їх надміру. Водночас поширеність маститу в Україні більша, ніж в інших країнах. Слід переймати світовий досвід. Знаючи тип збудника маститу, можемо своєчасно змінювати протоколи лікування, скоротити використання антибіотиків, адже у 70% випадків мастит викликають грам-негативні бактерії, які переважно ними не лікуються», — пояснює Валерій Лотоцький.

Прес-служба АВМ

З січня по квітень 2021 року торгівля сільськогосподарськими продуктами харчування (імпорт плюс експорт) досяг вартості в 103,4 млрд. євро, це на 1,1% нижче, ніж в січні-квітні 2020 року.

У той же час експорт з ЄС зріс на 1,7% в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року і склав 63 млрд. євро, європейський імпорт досяг 40,3 млрд. євро, що на 5.1% нижче, ніж за перші чотири місяці 2020 року.

З точки зору категорії продуктів, найбільше зростання в січні-квітні 2021 року порівняно з аналогічним періодом 2020 року показали свинина (+ 353 млн. євро, + 10,5%) і рапсова і соняшникова олія (307 мл. євро, + 29% ). Вартість експорту свинини з ЄС до Сполученого Королівства за перші чотири місяці поточного року знизилася на 121 млн. євро.

З січня по квітень 2021 року найбільше зростання вартості експорту з ЄС27 припав на Китай (+912 млн. євро, + 16%). Він залишається основним напрямком, що обумовлено зростанням вартості експорту європейської свинини (+337 млн. євро), фуражного зерна (+217 млн. євро) та ріпакової і соняшникової олії (+157 млн. євро).

ptichki.net

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

• брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
• відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
• висока вартість послуг із подачі води на полив;
• небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

• необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
• визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
• орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
• переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
• надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
• надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
• створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

• додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
• відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
• збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com