Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

Експорт органічної продукції з України складає € 178,6 млн, це у 4,7 разів більше, ніж продається цієї продукції в роздрібній мережі країни — на € 38 млн.

Про це йдеться у звіті Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) та Міжнародної федерації органічних сільськогосподарських рухів (IFOAM — Organics International) про стан органічного ринку світу в 2020 р.

Як зазначається, за площею органічних земель Україна займає 21 місце у світі з показником 462,2 тис. га. З них 192,1 тис. га — під зерновими та круп’яними культурами, 127,5 тис. га — олійними, 6,2 тис. га — бобовими, 2,7 тис. га — овочевими, 1,4 тис. га — садовими культурами.

Лідером за площею органічних земель є Австралія (35,7 млн га), друга — Аргентина (4,5 млн га), на третьому місці — Уругвай (2,7 млн га).

Найбільшим ринком органічної продукції є США (€ 49,5 млрд), значно відстає Німеччина з показником € 15 млрд та Франція — € 12,7 млрд, які займають відповідно другу та третю сходинку.

agroportal.ua

За січень-квітень 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами Європейського Союзу збільшився майже на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав $2,8 млрд.

При цьому аграрний експорт до країн ЄС за цей час зріс на $145 млн порівняно з 2017 роком та становив $1,9 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Рада відмітити стабільне зростання двосторонньої торгівлі аграрною та харчовою продукцією між Україною та Європейським Союзом. На сьогодні вже повністю вичерпані основні імпортні тарифні квоти ЄС на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, пшеницю та борошно», — підкреслила заступник Міністра.

За словами Ольги Трофімцевої, найбільшим попитом у європейських споживачів користуються на сьогодні такі українські продукти як зернові злаки, їх експорт до ЄС за даний період склав $749,5 млн, олії — $370,9 млн, насіння олійних культур — $194,3 млн, залишки і відходи харчової промисловості — $177,2 млн, м'ясо і харчові субпродукти свійської птиці — $76,4 млн.

Заступник Міністра додала, що майже у повному обсязі залишаються невикористаними імпортні тарифні квоти на наступні продукти: часник (494,9 тонн), овес (3476,9 тонн), цукор (18 121,35 тонн), інший цукор (12 720 тонн), гриби (500 тонн), продукція з обробленого молока (1992 тонн), цукрові сиропи (2000 тонн) та інші.

«Відмічу, що ще не повністю використані додаткові квоти за принципом «перший прийшов — перший обслуговуєшся» на такі товари як: виноградний сік, овес, мед, ячмінна крупа, оброблені томати. Також не вичерпано додаткові квоти за принципом «ліцензування» на ячмінь та ячмінне борошно, яйця, альбуміни та молоко», — розповіла Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, загальний український аграрний та харчовий експорт до усіх країн світу за 4 місяця 2018 року cклав майже $6 млрд. А найвагомішу частку в товарній структурі експорту займають зернові культури — 37%, рослинні олії — 26,1% та насіння олійних культур — 9%.

minagro

Верховна рада України ухвалила державний бюджет на 2019 рік, який, зокрема, передбачає виділення коштів на державну підтримку сільськогосподарських виробників. В останній момент в документ були внесені суттєві зміни, які скоротили загальний об’єм фінансування на 1 млрд гривень до 5,9 млрд гривень.

Зокрема було скорочено об’єм фінансування за двома програмами:

на програму тваринництва наступного року направлять 3,5 млрд гривень замість 4 млрд гривень, які обіцяв уряд;

на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки піде близько 800 млн гривень, замість 1,3 млрд гривень запланованих.

При цьому на програму підтримки фермерів виділено 800 млн гривень (у 2018 році було 1 млрд гривень), а держпідтримка садівництва складе 400 млн гривень (у 2018 році було 300 млн гривень).

agronews

Поживна цінність і смакові якості є не єдиними чинниками, які визначають, скільки корму буде споживати тварина. В рамках нового дослідження вченим з Іспанії вдалося довести, що є певний взаємозв'язок між такими особливостями, як дизайн годівниці, а також зовнішній вигляд кормів, і показником приростів у корів м'ясних порід.

Також вчені зробили висновок, що споживання корму коровами із загальної годівниці на 2% вище, ніж при використанні індивідуальної годівниці. Даний феномен можна списати на колективну психологію, яка змушує тварин споживати більше корму при усвідомленні того, що за нього може бути конкуренція, хоча це питання є досить спірним.

За матеріалами All About Feed