Повернення до реальності: державна підтримка АПК на 2019 р. в п’яти цифрах

В Україну буде ввезене спеціальне обладнання для тимчасового зберігання зернових культур.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час пресконференції в Укрінформі.

«У нас є підтвердження від міжнародних партнерів про додаткове завезення великих мішків, які вміщують по 200 тис. тонн та обладнання для закладки і розвантаження. Приблизно додатково на 10−15 млн тонн зерна. У серпні плануємо розпочати процедуру розподілу», — сказав він.

За словами Висоцького, такої кількості обладнання буде достатньо для того, щоб при існуючих темпах експорту зберігати цьогорічний врожай. В мішках зерно може зберігатися протягом 12−17 місяців.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді група народних депутатів зареєструвала законопроєкт, який передбачає звільнення від ввізного мита товарів, що використовуються для зберігання зерна.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України прогнозують, що у 2022 році врожай зернових культур становитиме приблизно 52 млн тонн та олійний культур — 13−15 млн тонн.

Україна експортує значно більше кормів, ніж продовольчого зерна. Тому проблеми з експортом української кукурудзи, шротів олійних культур та сої відчують тваринники в усьому світі.

Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

Він підкреслив, що тваринництво — це галузь, яка має досить тривалі цикли виробництва. Тому, якщо дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України всі почали відчувати майже миттєво, то вплив припинення експорту кормів відчуватися починає поступово. І більшість країн тільки починають це розуміти. 

«Корми теж подорожчали. І вже найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів’я, шукаючи заміни на місці. Але дива не буває — місцеві джерела всі й так використовувалися і теж відразу стрімко здорожчали. Але поголів’я падає, тож ціни на м'ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів», — пояснює він. 

Ярмак додає, що різкий стрибок вартості кормів призводить до стрімкого зменшення поголів’я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м'ясо зростають в рази.

«На мій погляд, стрімке зменшення поголів’я в зазначених вище регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3-5 місяців, після чого, під кінець 2022 року, ці країни побачать космічні ціни на м'ясо», — прогнозує він. 

Експерт зазначає, що у вересні-жовтні 2022 р. світ зіткнеться з новою хвилею революцій та локальних війн у регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. 

agroportal.ua

За липень-вересень 2017-2018 маркетингового року Україна експортувала 7,07 млн тонн зернових культур. Такі дані наводять у Держпродспоживслужбі.

Зокрема, у розрізі культур було експортовано 3,77 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої майже 1,8 млн тонн та фуражної майже 2 млн тонн), ячменю – 2,06 млн тонн, кукурудзи – 1,1 млн тонн.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 7,2 млн тонн зернових. З них: 4,27 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої 2,18 млн тонн та фуражної пшениці 2,09 млн тонн), ячменю – 2,37 млн тонн, кукурудзи – 0,47 млн тонн.

Окрім того, станом на 1 вересня, в рамках поточного МР, було експортовано 0,86 млн тонн олійних культур, у тому числі: ріпаку – 0,77 млн тонн, сої – понад 0,09 млн тонн. За аналогічний період минулого МР було експорт олійних становив понад 0,42 млн тонн (в тому числі ріпак – 0,26 млн тонн, соя – понад 0,16 млн тонн).

Прес-служба Минагрополитики

«Тільки бюрократи виграють від нової версії Спільної сільськогосподарської політики ЄС», — сказав голова найбільшої французької асоціації фермерів FNSEA Крістіан Ламберт під час фермерських протестів в Парижі, які виступили проти планів змінити сільгоспполітику ЄС.

Ламберт прокоментував зустріч у паризькій штаб-квартирі Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) з питання про майбутнє CAP, який обговорювався Європейським комісаром з питань сільського господарства Філом Хоганом, міністром сільського господарства Франції Стефаном Травертом і представниками міністерств сільського господарства з інших країн ЄС.

Єврокомісія готує нову версію CAP, яка буде реалізовуватися в 2020 році. Політики обіцяють, що фермери виграють від майбутніх змін, якими нібито передбачено спрощення процедур і підвищення ефективності надання держпідтримки. У підготовленому проекті, який буде презентований громадськості в травні 2018 року, є моменти, що викликають занепокоєння з боку Франції та Польщі. Остання побоюється, що її дотації будуть переглянуті і віддані іншим державам, які зможуть потіснити поляків на своїх внутрішніх ринках.

Найважливіший момент новій редакції CAP — майбутні скорочення дотацій через Brexit. Великобританія є четвертим за величиною платником в бюджет ЄС, і її вихід з ЄС, запланований на березень 2019 року, не дозволяє робити будь-які прогнози майбутнього бюджету CAP.

Міністр Траверт також критикував «занадто складні і нечіткі критерії», згідно з якими будуть надаватися субсидії. Франція хотіла б, щоб на наступному етапі CAP «створила реальний кризовий резерв, гнучкий і простий», — цитує представника французького Міністерства сільського господарства економічний щоденник Les Echos.

Французькі фермери виступили «проти все складнішої ситуації, в якій вони знаходяться», і проти міжнародних угод, які «загрожують недобросовісною конкуренцією».

PigUA.info