Український аграрний експорт до країн ЄС збільшився на $145 млн

Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України затвердило новий наказ, яким передбачено зміни до порядку реєстрації малої рогатої худоби. Зокрема, тепер для ідентифікації овець та кіз буде застосовуватися нова форма бирок, а для тварин, яких експортують також передбачена обов’язкова наявність бирки з електронним чипом, що містить інформацію про худобу.

Відповідний Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 03 липня 2020 року № 1266 “Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз” набув чинності з 18 вересня.

“З 18 вересня проводиться ідентифікація овець і кіз бирками нового зразка на одне вухо тварини. За наявності бирок старого зразка ідентифікація овець і кіз проводиться бирками старого зразка на обидва вуха тварини до повного їх використання. Починаючи з 01 січня 2022 року тварини старше 12-місячного віку, а також тварини, що експортуються, повинні будуть ідентифікуватися додатково за допомогою бирки з електронним ідентифікатором, яка прикріплюється на друге вухо тварини. На обох бирках тварини буде зазначатись один і той самий ідентифікаційний номер, що відповідатиме номеру електронного ідентифікатора і даватиме змогу індивідуально ідентифікувати кожну тварину та господарство, де вона була народжена”. – йдеться у повідомленні Держпродспоживслужби.

Meat-Inform

Україна у 2020 році відправила на експорт 7,9 тис. тонн субпродуктів ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків — на 33,6% більше, ніж у 2019 році.

Про це свідчать дані Державної митної служби, пише agrotimes.ua.

У грошовому еквіваленті експорт субпродуктів за 2020 рік сягнув $ 5,7 млн — на 31% більше, ніж роком раніше.

Головними покупцями українських субпродуктів ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків протягом 2020 року були:

Гонконг (73,4%),

В'єтнам (7,2%),

Кот-д'Івуар (4,2%).

Імпорт цих субпродуктів до України у 2020 році, як порівняти з 2019 роком, скоротився на 5,8% — до 24,3 тис. тонн.

У грошовому еквіваленті імпорт склав $ 17,8 млн, що на 1,3% менше проти показника за 2019 рік.

Субпродукти ВРХ, свиней, овець, кіз, коней, віслюків торік переважно ввозили в Україну з:

Польщі (42%),

Нідерландів (14,7%),

Німеччини (12%).

Кількість малих і середніх підприємств у галузі свинарства у сільській місцевості до 2023 року скоротиться до 850, якщо збережеться тенденція переміщення виробництва до великих підприємств. А майданчиків із концентрацією свиней понад 20 тис. голів ‒ подвоїться.

Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише Микола Калінчик, професор Дніпропетровської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

«У 2015 році проти 2009-го в Україні відбулися значні структурні зрушення в галузі свинарства, які характеризуються переміщенням виробництва з малих і середніх підприємств до великих, у кожному з яких утримується понад 20 тис. свиней», ‒ зазначає він.

Так, у 2015 році у 23 таких потужних комплексах утримувалося майже половина всього поголів’я свиней сільськогосподарських підприємств України ‒ практично вдвічі більше, ніж у 2009 році. Кількість підприємств менших розмірів (оптимальних або раціональних для інших країн світу) за цей період скоротилася з 3596 до 1713 одиниць.

Загальний рівень рентабельності (12,7%), досягнутий у 2015 році, був забезпечений ефективною роботою лише 168 підприємств із концентрацією поголів’я свиней понад 2,5 тис. у кожному, а всі інші (1545 підприємств) були збитковими.

Проте й ці ефективні підприємства, за деякими винятками, одержують низький рівень продуктивності: 0,3-0,65 кг приросту живої маси на добу.

«За виконання всіх європейських вимог про дотримання екологічних допустимих меж викидів в атмосферу й забруднення ґрунтових вод усі ці надпотужні монстри з виробництва свинини на 25–100 тис. голів потрібно буде зупиняти або ж розвернути на 180 градусів вектор розвитку економіки, забути про Європу й на всіх парах рухатися до Азії», ‒ вважає Микола Калінчик.

PigUA.info за матеріалами agrotimes.net

Індекс цін на м’ясо від британської компанії Caterwings продемонстрував, що не дивлячись на достатньо низькі ціни на м’ясо в Україні, вітчизняні споживачі вживають достатньо небагато цього продукту, порівняно з жителями інших країн.

48,5 кілограмів — стільки в середньому українці споживають м’яса за рік. Із 52 країн, дані яких проаналізувала компанії Caterwings, Україна за цим показником виявилась на 44 місці. Лідерами за споживанням стали Австралія (111,5 кг на рік), Нова Зеландія (106,4 кг), Австрія (102 кг), Аргентина (98,3) та Іспанія (97 кг). Список п’яти країн з найменшим споживанням цього продукту виглядає так: Індія (4,4 кг), Індонезія (11,6кг), Туреччина (25,3 кг), Єгипет (25,6 кг) та Таїланд (25,8 кг).

Що ж до цін, то найвищі вони у Швейцарії — на 141,86% вищі за середньосвітові. Далі йдуть Норвегія (63,68%) та Гонконг (60,94%). Найнижча ціна — в Україні. Тут вартість м’яса на 52,32% нижча ніж у середньому в світі. Далі йде Малайзія (-50,3%) та Індія (-42,26%).

Якщо говорити про ціни на конкретні види тваринного білка, то яловичина в Україні на 59,5% дешевша, ніж у середньому в інших країнах. Ціна на курятину на 61,9% нижча за середньосвітову, на свинину — на 54,1%, баранину — 50,9%. Також дослідники враховували рибу як альтернативу м’ясу, ціни на цей продукт в Україні на 35,2% нижчі, ніж середньосвітові.

meat-inform.com