Живі дріжджі проти теплового стресу

Верховна Рада відклала розгляд законопроекту про ідентифікацію та реєстрацію тварин.

Про це повідомив в.о. голови аграрного комітету ВР, один з ініціаторів законопроекту Олександр Бакуменко.

«Сьогодні зранку проект порядку денного, що був схвалений Погоджувальною радою, змінили. Тому депутати проект ЗУ № 9022 не розглядали. Сподіваюся, що ми його таки розглянемо, але вже в травні», — зазначив він.

Йдеться про проект ЗУ № 9022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин». Законопроект був зареєстрований у серпні 2018 року.

Документом пропонується зобов'язати власників домашніх та диких тварин оформляти ветеринарні паспорти. Ідентифікувати і реєструвати тварин буде спеціальний заклад — Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин.

Передбачається, що після ухвалення законопроекту № 9022 буде створено Єдиний державний реєстр тварин. Кожній ідентифікованій тварині присвоять унікальний номер, під яким вона буде в базі. Власники зареєстрованих тварин зможуть отримати виписку з реєстру безплатно.

Власники незареєстрованих тварин не зможуть претендувати на отримання бюджетної дотації.

unn

Одним із ризиків майбутнього сільськогосподарського сезону є здорожчання та дефіцит добрив. Через дорогий газ мінеральні добрива вже підскочили на 35%.

Таку думку висловила Ануш Балян, академік НААН, доктор економічних наук, передає golos.com.ua.

«Є загроза, що аграрії будуть спроможні придбати лише 30% від необхідного обсягу добрив. На все ще й накладається деградація ґрунтів, яка вимагає термінового переведення виробництва на ґрунтозберігаючі технології з мінімальним механічним порушенням ґрунту та компостуванням», — розповідає експерт.

За її словами, через фактор енергоносіїв, у наступному році Україна також може повністю втратити тепличну галузь. Станом на зараз, вже 30% тепличників зупинили роботу. А тепличні технології, на відміну від молокозаводів, на паузу не поставиш. У собівартості продукції тепличних господарств частка енергоресурсів становить 50−60%, тому через газові тарифи ціна на українські овочі та зелень стає абсолютно неконкурентною порівняно з імпортною продукцією. Річ у тому, що у країнах ЄС, Ізраїлю та Туреччині держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв, чого немає в Україні.

«Чого нам очікувати? Найнегативніший сценарій означатиме, що виробникам доведеться суттєво підняти відпускні ціни, автоматично на 50−80% зросте вартість продуктів у роздріб. Чи зможе врятувати уряд ситуацію соціалістичними методами держрегулювання цін, у тому числі непопулярною картковою системою, яка вже викликає скепсис не лише в економістів, а й у простих громадян — питання складне. Якщо інструменти будуть половинчатими, або ж несвоєчасними, продовольчі товари зникатимуть з продажу один за одним. Бо виробництва зупинятимуться», — наголошує Балян.

Вже зараз ціни на продукти в Україні вищі, ніж у Європі, при значно більших зарплатах там. Ті ж поляки витрачають на продукти 12% сімейного бюджету, українці — до 50%. Це при тому, що ПДВ на продукти там не перевищує 5%, проти 20% в Україні.

«В ЄС взагалі з другого півріччя, на тлі здорожчання енергоносіїв та пандемії, збираються скасувати ПДВ на харчі. Не забуваємо, що сільське господарство ЄС ще й дотується державою на 60%, а наші сільгоспвиробники жодних дотацій не отримують», — підсумувала академік НААН.

У найближчі роки каріната буде все активніше використовуватися у виробництві комбікормів в цілому ряді регіонів світу, переконані вчені з США. Їх дослідження підтвердило високий потенціал цієї білкової культури в годуванні продуктивних тварин.

Карінат, також відома як ефіопська гірчиця, вважається родичем ріпаку і однією з найбільш недооцінених олійних культур. Сьогодні розширення посівних площ під карінат ведеться в США, Південній Америці, Європі та Австралії.

У 2019 року в журналі Animals було опубліковано дослідження міжнародної групи вчених, згідно з яким шрот з карінат в комбікормах для ВРХ був настільки ж ефективний, як і соєвий шрот.

Ніякого негативного впливу на продуктивність тварин при заміні одного шроту на інший не спостерігалося, констатували вчені. Шрот з карінат в даному випадку становив 10% раціону харчування тварин. Очікується, що найближчим часом карінат почне використовуватися в комбікормах в Європі.

За матеріалами All About Feed

З усього агропромислового комплексу французькі компанії найбільший інтерес на українському ринку виявляють до молочного сектору.

Такими спостереженнями поділився Жан-Жак Ерве, віце-президент Українсько-французької торгової палати і консультант по сільському господарству.

«Вони всі шукають якісне молоко. Але знайти його тут дуже важко», — говорить Ерве.

Експерт констатує, що більшість молока, яке можна купити в українських виробників, особливо, присадибного сектору, навіть не класифікується в Європейському союзі. І не використовується ні для харчування людей, ні тварин. А ось якісної сировини дійсно не вистачає.

Ерве також розповів, що французькі підприємства зараз найактивніші серед тих, хто створює робочі місця в Україні.

Близько 30 тис. робочих місць генерували вони в різних секторах економіки, куди крім агросектору можна віднести банки, великі переробні підприємства, страхування, будівництво, торгівлю і т. д.

Однак для розширення співпраці з Україною, їй треба довіряти. Довіри поки мало. Насамперед тому, що тут проводитися дуже багато реформ. Але одиниці з них мають практичне застосування.

agroday