Аграрії цьогоріч зможуть купити тільки 30% необхідних добрив

12-січ-2022

Одним із ризиків майбутнього сільськогосподарського сезону є здорожчання та дефіцит добрив. Через дорогий газ мінеральні добрива вже підскочили на 35%.

Таку думку висловила Ануш Балян, академік НААН, доктор економічних наук, передає golos.com.ua.

«Є загроза, що аграрії будуть спроможні придбати лише 30% від необхідного обсягу добрив. На все ще й накладається деградація ґрунтів, яка вимагає термінового переведення виробництва на ґрунтозберігаючі технології з мінімальним механічним порушенням ґрунту та компостуванням», — розповідає експерт.

За її словами, через фактор енергоносіїв, у наступному році Україна також може повністю втратити тепличну галузь. Станом на зараз, вже 30% тепличників зупинили роботу. А тепличні технології, на відміну від молокозаводів, на паузу не поставиш. У собівартості продукції тепличних господарств частка енергоресурсів становить 50−60%, тому через газові тарифи ціна на українські овочі та зелень стає абсолютно неконкурентною порівняно з імпортною продукцією. Річ у тому, що у країнах ЄС, Ізраїлю та Туреччині держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв, чого немає в Україні.

«Чого нам очікувати? Найнегативніший сценарій означатиме, що виробникам доведеться суттєво підняти відпускні ціни, автоматично на 50−80% зросте вартість продуктів у роздріб. Чи зможе врятувати уряд ситуацію соціалістичними методами держрегулювання цін, у тому числі непопулярною картковою системою, яка вже викликає скепсис не лише в економістів, а й у простих громадян — питання складне. Якщо інструменти будуть половинчатими, або ж несвоєчасними, продовольчі товари зникатимуть з продажу один за одним. Бо виробництва зупинятимуться», — наголошує Балян.

Вже зараз ціни на продукти в Україні вищі, ніж у Європі, при значно більших зарплатах там. Ті ж поляки витрачають на продукти 12% сімейного бюджету, українці — до 50%. Це при тому, що ПДВ на продукти там не перевищує 5%, проти 20% в Україні.

«В ЄС взагалі з другого півріччя, на тлі здорожчання енергоносіїв та пандемії, збираються скасувати ПДВ на харчі. Не забуваємо, що сільське господарство ЄС ще й дотується державою на 60%, а наші сільгоспвиробники жодних дотацій не отримують», — підсумувала академік НААН.

Більше новин
Коли в Україні з’явиться перший компартмент щодо АЧС?
21-черв-2021

Сьогодні компетентний орган уже отримав першу заявку від свинарського бізнесу з запитом про проведення аудиту щодо відповідності господарства статусу компартменту.

Нагадаємо, що компартмент — статус, що підтверджує найвищі стандарти біобезпеки підприємства. Цей механізм затверджений «Кодексом здоров’я наземних тварин» та визнається глобально. В Україні над його впровадженням працювали Держпродспоживслужба разом з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) й Асоціацією «Свинарі України» (АСУ)

З моменту, коли у травні 2019-го було прийнято відповідний наказ і компартментизація стала офіційним інструментом для експорту свинарської продукції та захисту від ліквідації поголів’я в умовах епізоотичного неблагополуччя щодо АЧС, пройшло два роки. Цей час вітчизняні свиногосподарства використали для покращення рівня біобезпеки та політик простежуваності, а інспектори Держпродспоживслужби пройшли навчання щодо алгоритму застосування компартментизації, процедур оцінки та моніторингу статусу компартменту. Цієї весни відбувся перший навчальний аудит на базі свинокомплексу за участі фахівців Держпродспоживслужби, ФАО та АСУ.

Наступний крок – офіційний аудит, від результатів якого залежатиме, чи з’явиться в Україні перше господарство зі статусом компартменту найближчим часом. За оптимістичних прогнозів, це може статися вже цього року.

pigua.info

Детальніше
Україні прогнозують «молочний бум» у випадку підтримки сімейних ферм
19-лют-2020

За підтримки сімейних молочних ферм через 3−5 років Україна отримає «вибух» економіки на селі.

Про це у ході круглого столу «Дорожня карта розвитку та фінансування малого і середнього фермерства», що відбувся в Укрінформі, заявив президент «Української кооперативної федерації» (УКФ) Михайло Корилкевич.

«На сьогодні в Україні відкрито 23 сімейні молочні ферми, ще 25 буде відкрито протягом найближчого місяця. Крім того, подано ще близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. У разі, якщо цей проєкт, на підтримку якого потрібно близько 600 млн доларів, буде реалізовано, за 3−5 років Україна отримає „вибух“ економіки на селі», — зазначив Корилкевич.

Він зауважив, що проєкт розпочався в 2017 році. На сьогодні пройшли пілотну фазу, і відкрито 23 сімейні молочні ферми. Ще 25 сімейних молочних ферм буле відкрито протягом найближчого місяця.

«І у нас лежить близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. До 2027 року можливо відкрити 5 тисяч сімейних ферм, які здатні збільшити ВВП України на 12 млн грн», — зазначив фахівець.

За словами Корилкевича, для реалізації проєкту необхідні інвестиції у розмірі 600 млн доларів.

«Ми шукаємо інвесторів. Для того, щоб забезпечити інфраструктуру 5 тисяч сімейних молочних ферм, потрібно близько 600 млн доларів. Але якщо ці 5 тисяч сімей набудуть підтримку і досвід, це означає, що через 3−5 років у нас буде „вибух“ економіки на селі. Це, в свою чергу, дасть можливість зберегти село, зберегти родину, зберегти громаду, і дасть до економіки країни плюс 12 млрд грн», — підкреслив він.

За словами Корилкевича, інвестиція окупиться протягом 2−4 років. Адже собівартість виробництва на сімейних молочних фермах приблизно вдвічі нижча, ніж на промислових фермах.

«Такі 5 тисяч сімейних молочних ферм здатні виробляти близько 10% валу молока в країні. Крім того, це є плюс 12 млрд грн до ВВП. Матимемо економічний ефект, коли 1 грн, вкладена в проєкт, дозволяє отримати 7 грн на виході», — зазначив керівник УКФ.

ukrinform

Детальніше
За перше півріччя 2017 року Україна збільшила експорт молочної продукції на 23%
10-лип-2017

Українські підприємства за перші шість місяців поточного року експортували 63,2 тисячі тонн молочних продуктів, що на 22,8% перевищує показник за аналогічний період минулого року. Про це пише "УНІАН" з посиланням на Раду з питань експорту продовольства (UFEB).

Згідно з повідомленням, в червні українські підприємства поставили за кордон 14,5 тисячі тонн молочних продуктів, що на 17,4% більше, ніж в червні 2016 року.

"Позитивні підсумки першого півріччя не дивують, враховуючи світові тенденції. Зростання експорту забезпечили масло і суха сироватка. У той же час, динаміка по молоку і вершкам, як згущеним, так і незгущених, а також кисломолочної продукції, негативна", - зазначила прес- служба.

Так, за даними аналітиків, експорт вершкового масла зріс більш ніж в 3 рази - до 12,3 тисячі тонн.

Найактивніше українські підприємства постачали його в Марокко і Казахстан.

Імпорт масла в першому півріччі скоротився на 66,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав 231 тонну. Експорт сирів також продемонстрував приріст.

За аналізований період українські підприємства поставили за кордон 4,1 тисячі тонн цієї продукції, що на 21,3% більше, ніж в 2016 році. Постачали його до Казахстану і Молдови.

Імпорт сирів виріс на 33,3% - до 4,3 тисячі тонн. Найбільше їх купували в Польщі і Німеччині.

За даними прес-служби, експорт молока і незгущених вершків в січні-червні склав 4 тисячі тонн, що на 10,1% менше, ніж за перше півріччя минулого року. При цьому виручка від експорту склала 2,6 мільйона доларів, збільшившись на 10,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Основними ринками збуту цієї продукції були Молдова та Грузія.

Імпорт молока і незгущених вершків в звітному періоді склав 331 тонну, що на 55% більше, ніж в минулому році.

У грошовому вираженні імпорт склав 537 тисяч доларів. Найбільше Україна закуповувала продукти з Німеччини.

Джерело: minfin.com.ua

Детальніше
Україна очікує на досягнення домовленості про початок переговорів щодо перегляду Угоди про асоціацію з ЄС у 2021 році
09-вер-2020

8 вересня Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко зустрівся з Віце-прем’єр-міністром, Міністром розвитку Республіки Польща Ядвігою Емілевич в рамках Економічного форуму 2020.

«Сьогоднішня зустріч є гарною нагодою для обговорення перспектив двостороннього співробітництва, яке носить стратегічний характер. Зокрема, перспективним є поглиблення співпраці у сфері торгівлі, фінансових ринків, інвестицій, галузі сільського господарства та ветеринарії», - зауважив Міністр Ігор Петрашко.

Також Міністр звернув увагу, що незважаючи на негативні наслідки пандемії коронавірусу, у третьому кварталі поточного року економіка України почала відновлюватися. Важливим аспектом подальшої стабілізації і зростання економіки є залучення інвестицій в економіку України.

Разом з тим, згідно з Прогнозом економічного і соціального розвитку України на 2021 – 2023 роки зростання економіки планується завдяки комплексу факторів: розвитку промисловості, збільшенню долі переробки в аграрному секторі, програм підтримки малого та середнього бізнесу, покращення бізнес-клімату, а також приватизації.

Окремо обговорили співробітництво України з ЄС. Міністр зауважив, що Україна очікує на досягнення домовленості про початок переговорів щодо перегляду Угоди про асоціацію Україна - ЄС у 2021 році та сподівається на дружню підтримку Польщі у цьому важливому питанні. Зокрема, першочерговим завданням є не лише подальше поглиблення лібералізації торгівлі, але й філософії економічної частини Угоди в цілому.

Прес-служба Мінекономіки

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок