В Україні змінено порядок реєстрації сільгосптехніки

Кабінет Міністрів України створив Координаційну раду з питань логістики в сільському господарстві. Про це йдеться у Постанові КМУ від 9 квітня 2022 р. № 427.

Новий орган має опрацьовувати всі питання, пов’язані з логістичним забезпеченням функціонування транспорту та дорожнього господарства.

Головою Ради призначено Міністра аграрної політики та продовольства України Миколу Сольського.

«Сьогодні, у час війни, забезпечення ефективної логістики, створення нових логістичних зав’язків, позбавлення зайвої бюрократизації для переміщення товарів і транспортних засобів через кордон — питання, які є критично важливими для проходження посівної кампанії та збереження за Україною статусу гаранта продовольчої безпеки. Наш ворог намагається застосувати голод як зброю. Ми робимо все, щоб протидіяти йому не тільки на військовому фронті, а й на фронті продовольчої безпеки України та світу», — наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Координаційна рада виконуватиме такі завдання:

• формування та реалізація державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, розвитку транзитного потенціалу і логістики;
• визначення механізму підвищення якості транспортних та інформаційних технологій логістичної інфраструктури;
• вдосконалення логістики перевезень;
• підвищення ефективності процедур здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон;
• скорочення витрат на міжнародні та внутрішні перевезення товарів;
• удосконалення моніторингу міжнародних перевезень;
• зменшення часу на транспортування товарів до пункту призначення;
• забезпечення кваліфікованим персоналом логістичної інфраструктури;
• удосконалення нормативно-правової бази з питань транспорту, дорожнього господарства, державної митної та податкової справи, здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон тощо.

Новостворена Координаційна рада взаємодіятиме з органами центральної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, їх об'єднаннями, експертами, а також іншими консультативно-дорадчими органами.

minagro.gov.ua

Український бізнес покращив оцінки щодо рівня ділової активності своїх підприємств у наступні 12 місяців, однак прогнозує зростання інфляції та девальвацію курсу гривні.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Національним банком України (НБУ) у третьому кварталі 2022 року.

«Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 79,5% порівняно з 72,6% у другому кварталі 2022 року. Оцінки за всіма складовими індексу залишаються негативними, водночас відбулося їх пом’якшення, найсуттєвіше — щодо загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва. Послаблення негативних очікувань спостерігається в підприємств переважної більшості областей і видів діяльності», — зазначається у повідомленні.

Водночас респонденти підприємств усіх видів діяльності очікують зменшення кількості працівників на своїх підприємствах: баланс відповідей становив «мінус» 25,5% (у попередньому кварталі — «мінус» 29%).

Водночас погіршилися очікування бізнесу щодо курсу гривні. Дві третини респондентів (67%) вважають, що обмінний курс сягне або перевищить 44 грн/$. Середнє значення обмінного курсу, що респонденти очікують через 12 місяців, становить 41,93 грн/$ (у попередньому кварталі — 36,06 грн/$).

Також зросли інфляційні очікування бізнесу: у третьому кварталі очікувана річна інфляція становила 25,2% порівняно з 21,7% у попередньому кварталі. При цьому 69% опитаних підприємств вважають, що інфляція в наступні 12 місяців не перевищить 30%.

Водночас підприємства також очікують уповільнення темпів скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців: баланс відповідей становив «мінус» 37,9% порівняно з «мінус» 48,7% у другому кварталі.

«Бізнес оптимістичніше налаштований щодо обсягів реалізації продукції, у тому числі на зовнішньому ринку. Очікуване зниження загальних обсягів реалізації продукції зменшилося у 2,7 раза порівняно з попереднім опитуванням. Підприємства сільського господарства та переробної промисловості очікують зростання загальних обсягів виробництва», — додають у НБУ.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, песимістично налаштовані щодо збільшення їх обсягів у наступні 12 місяців: баланс відповідей — «мінус» 1,4% (у ІІ кварталі 2022 року — 0,7%).

agroportal.ua

Група вчених з Іспанії провела дослідження по додаванню органічного та неорганічного селену в корми для великої рогатої худоби (ВРХ). Такий підхід дозволяє збільшувати концентрацію селену в молоці на 29,7%, що в кінцевому рахунку дозволяє виробляти молочні продукти з високим вмістом селену, відзначають вчені.

Відомо, що біодоступність селену багато в чому залежить від того, в якому вигляді він надходить в організм людини. У разі надходження з молоком біодоступність селену повинна бути високою, переконані вчені.

Додавання селену в корму не впливало на виробничі показники, однак воно поліпшило якість молока. На думку дослідників, попит на молочні продукти, збагачені селеном, на ринку може бути значним.

За матеріалами AllAboutFeed

Міністерство сільського господарства Польщі планує посилити методи боротьби з африканською чумою свиней. У карантинних зонах розглядають введення заборони на забій поголів’я для особистого споживання, а також нові обмеження для м’ясокомбінатів.

Посилені заходи щодо АЧС стосуватимуться більше 6 тис. господарств, а це — близько 300 тис. свиней. За підрахунками, господарства з поголів’ям свиней більше 50 (майже 4 тис. ферм) повинні затратити більш ніж 37,6 млн євро для введення додаткових протиепізоотичних заходів. А майже 3 тис. малих господарств (до 50 голів) ліквідується через непосильність таких витрат.

Польські свинарі переконані, посилені методи —"безпрецедентний адміністративний акт, що знищує свинарство«.

Фермери вважають, що цими діями влада підтримує імпорт свинини в Польщу (що й так становить 40%) і «вбиває» власне виробництво.

Pigua.info за матеріалами greenfront.su