Опитування НБУ: Агробізнес очікує зростання виробництва

Динаміка цін на яйця протягом цього року показує великі коливання.

Таку ситуацію спричинили кілька факторів, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Як зазначається, до початку повномасштабного вторгнення рф у січні-лютому 2022 р. вартість яєць в Україні (за 10 шт.) становила близько 35 грн. У травні-червні ціна на них впала нижче собівартості — до 16,5-17 грн. У липні-серпні вона дещо вирівнялася, але все ж залишалася на рівні собівартості й становила 25,5-26 грн. У вересні почала знову зростати, протягом місяця повернувшись і навіть досягнувши довоєнної позначки в 30 грн. У жовтні вона збільшилась у порівнянні з вереснем ще на 23,5%.

«На зростання цін вплинуло кілька факторів. По-перше, сезонність. По-друге, через бойові дії припинили свою діяльність та значно скоротили виробництво ціла низка підприємств. Зокрема, ТОВ «Дмитрівська птахофабрика» Донецької обл., ФГ «Стимул 777» Луганської обл., філія «Богодухівська птахофабрика» Харківської обл., ПАТ «Птахогосподарство «Авангард» Херсонської обл.», — зазначили у міністерстві.

І додали, що через стрімке падіння цін влітку, які були нижчими від собівартості, в Україні різко скоротилося поголів’я курей, яке поки що не відновилося в необхідній кількості. Також в умовах війни було частково призупинено інкубацію яйця для отримання молодняка птиці.

Наразі оптово-відпускна ціна курячих яєць в Україні становить 43 грн за десяток. Проте уже наприкінці жовтня – на початку листопада ціна піде на спад і стабілізується, зазначає перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Через воєнні дії, знищення птахівничих комплексів, проблеми з логістикою різко скоротилося поголів’я курей та виробництво в цілому. Виробники яєць змушені були продавати продукцію нижче за собівартість. Із вересня відновився сезонний споживчий попит, але кількість поголів’я в областях, в яких традиційно вирощують яєчних курей, ще не відновлено, на це потрібно щонайменше два-три місяці. В результаті на ринку пропозиція яєць знизилась, що спровокувало стрибок цін», — пояснив він.

Тарас Висоцький зазначає, що вже до кінця жовтня галузь вийде на зниження і стабілізацію цін на рівні довоєнного часу.

agroportal.ua

Стратегічна мета агропромислового комплексу України на найближчі роки — стабілізувати та наростити виробництво продукції тваринництва. Таку думку висловив Президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало під час наради з інноваційного розвитку тваринництва в ринкових умовах, яка відбулася у Вінницькій області.

Він навів приклад: за майже 30 років поголів'я корів скоротилося у 4 рази, свиней — у 2,9 рази, овець і кіз — у понад 6 разів. Левова частка виробництва продукції тваринництва наразі припадає на господарства населення. Саме тут виробляють 70% від загального обсягу молока, утримують 49% поголів'я свиней і 74% поголів'я овець. «Такий стан галузі зумовлює недостатній рівень виробництва продукції на душу населення, а також надто високу частку м’яса птиці у його загальній структурі», — додав Президент НААН.

Проблему повинна вирішити Стратегія розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні на період до 2025 року. Вона передбачає підвищення продуктивності тварин, зокрема середнього надою на корову близько 6 тис. кг, а у сільськогосподарських підприємствах — до 7—7,5 тис. кг молока. Поголів'я молочних корів за цей термін потрібно довести до 2,76 млн голів. Досягти цих показників планується за рахунок власного відтворення, закупівлі телиць у населення та імпорту високопродуктивних нетелей.

«Ми працюємо над тим, щоби налагодити співпрацю дослідних господарств академії з усіма учасниками ланцюгу виробник—переробник—споживач. Науково—дослідні установи зі своїми експериментальними базами можуть стати осередками сучасного менеджменту у тваринництві, надавати технологічні послуги і селекційний матеріал, проводити навчання з відтворення, годівлі, утримання худоби та оцінки якості продукції. Це забезпечить переробні підприємства необхідним обсягом якісної продукції, за яку виробники отримуватимуть справедливі кошти», — наголосив Ярослав Гадзало.

milkua.info

Суттєве зменшення кількості присадибних господарств матиме позитивний вплив на галузь свинарства в контексті боротьби з АЧС. 

Про це повідомив незалежний консультант у галузі свинарства Артур Лоза 20 лютого у ході V Британсько-українського агробізнес форуму «Свиноферма майбутнього», організованого Посольством Великої Британії в Украні.

«Ключовим чинником, що впливає на стан свинарства в Україні є не тільки складна економічна ситуація, а й африканська чума свиней. Зменшення кількості присадибних господарств, яке сьогодні спостерігається в Україні матиме позитивний вплив на галузь в контексті боротьби з АЧС. Адже саме такі господарства найбільш вразливі перед цією хворобою», — заявив Артур Лоза.

Разом з цим, в промисловому сегменті спостерігається поступове нарощення поголів’я, що формує позитивну тенденцію для галузі в цілому. Кількість господарств з поголівям понад 5 тис. станом на середину 2018 р. становила вже понад 37% і продовжує зростати.

Артур Лоза додав, що на сьогодні в Україні є близько 50 великих господарств, які і є рушійною силою галузі.

Нагадаємо, 80% випадків зараження Африканською чумою свиней (АЧС) можна уникнути, якщо вести належний контроль та дезінфекцію транспорту, що курсує між фермами.

agravery.com

До 2026-го року в Україні планують адаптувати стандарти добробуту тварин до вимог європейського законодавства. 7 листопада у ході семінару з благополуччя тварин, організованого Європейським банком реконструкції та розвитку за підтримки посольства Японії в Україні, торкнулися питання антибіотикорезистентності.

Так представник Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Віталій Башинський розповів зокрема про національну політику боротьби зі стійкістю мікроорганізмів до протимікробних засобів, що робиться в Україні.

«Що має на меті національний план: по-перше, це оновлення нормативно-правової бази — організація законодавства до вимог європейського союзу. Це обмежене використання протимікробних препаратів для ветеринарної медицини, підвищення рівня знань щодо застосування протимікробних препаратів і впровадження якісної системи моніторингу для ветеринарів» — пояснив пан Башинський.

Експерт також зазначив, що з 30 вересня  по 4 жовтня цього року в Україні відбувалася місія ФАО Atlass, що мала на меті з’ясувати, яка ситуація щодо застосування антибіотиків у тваринництві в Україні. Перші висновки показують, що в країні є потенціал щодо контролю антибіотикорезистентності, але якщо оцінювати готовність за 10-бальною шкалою, то отримаємо «трійку».

pigua.info