Кабінет Міністрів України створив Координаційну раду з питань логістики в сільському господарстві

12-квіт-2022

Кабінет Міністрів України створив Координаційну раду з питань логістики в сільському господарстві. Про це йдеться у Постанові КМУ від 9 квітня 2022 р. № 427.

Новий орган має опрацьовувати всі питання, пов’язані з логістичним забезпеченням функціонування транспорту та дорожнього господарства.

Головою Ради призначено Міністра аграрної політики та продовольства України Миколу Сольського.

«Сьогодні, у час війни, забезпечення ефективної логістики, створення нових логістичних зав’язків, позбавлення зайвої бюрократизації для переміщення товарів і транспортних засобів через кордон — питання, які є критично важливими для проходження посівної кампанії та збереження за Україною статусу гаранта продовольчої безпеки. Наш ворог намагається застосувати голод як зброю. Ми робимо все, щоб протидіяти йому не тільки на військовому фронті, а й на фронті продовольчої безпеки України та світу», — наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Координаційна рада виконуватиме такі завдання:

  • формування та реалізація державної політики у сфері транспорту, дорожнього господарства, розвитку транзитного потенціалу і логістики;
  • визначення механізму підвищення якості транспортних та інформаційних технологій логістичної інфраструктури;
  • вдосконалення логістики перевезень;
  • підвищення ефективності процедур здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон;
  • скорочення витрат на міжнародні та внутрішні перевезення товарів;
  • удосконалення моніторингу міжнародних перевезень;
  • зменшення часу на транспортування товарів до пункту призначення;
  • забезпечення кваліфікованим персоналом логістичної інфраструктури;
  • удосконалення нормативно-правової бази з питань транспорту, дорожнього господарства, державної митної та податкової справи, здійснення державного контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через державний кордон тощо.

Новостворена Координаційна рада взаємодіятиме з органами центральної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, їх об'єднаннями, експертами, а також іншими консультативно-дорадчими органами.

minagro.gov.ua

Більше новин
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-черв-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
Світові ціни у жовтні збільшились на всі основні види зернових
05-лист-2021

Середнє значення Індексу цін на зернові The Food and Agriculture Organization (FAO) у жовтні склало 137,1 пункту, що на 4,3 пункту (3,2%) вище вересневого показника та на 25,1 пункту (22,4 відсотка) вище показника минулого року.

Про це повідомляється у звіті FAO.

«Порівняно з минулим місяцем, зросли світові ціни на всі основні види зернових. Четвертий місяць продовжується швидке зростання світових цін на пшеницю. У жовтні ціни зросли ще на 5%, а порівняно з показником минулого року за той же період вони зросли на 38,3%, досягнувши максимального рівня з листопада 2012 р.», — зазначають аналітики.

На думку експертів, зростанню цін, як і раніше, сприяє обмежена експортна пропозиція на світових ринках в результаті нижчого, ніж очікувалося, врожаю в головних країнах експортерах, особливо в Канаді, Росії та США.

«Цей вплив ще більше посилюється, зокрема, скороченням пропозиції у світі високоякісної пшениці, тому найбільше зростають ціни на її найцінніші сорти. На ринках фуражних зернових у жовтні найбільше зросли ціни на ячмінь внаслідок активного попиту, погіршення видів на врожай та зростання цін на інших ринках», — коментують у FAO.

Наголошується, що також зросли світові ціни на кукурудзу, що зумовлено зростанням споживання на ринках енергоресурсів. Однак це зростання цін на кукурудзу стримувало сезонне збільшення пропозиції та відновлення роботи портів у США.

Нагадаємо, що поточний прогноз FAO щодо світового виробництва зернових у 2021 р. був знижений порівняно з жовтневими показниками на 6,7 млн ​​т до 2,79 млрд т, проте він, як і раніше, на 0,8% (21,5 млн т) перевищує рівень 2020 року і є новим рекордно високим рівнем.

Джерело: Латіфундист

Детальніше
Ірак відновив закупівлю української курятини
12-бер-2020

За результатами роботи Держпродспоживслужби та враховуючи звіт, поданий до Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ), Компетентний орган Іраку зняв обмеження з України стосовно грипу птиці. Про це йдеться в офіційному листі Головного державного інспектора Іраку, який надійшов на адресу Держпродспоживслужби, повідомляє УНН.

Як повідомлялося, Європейська Комісія прийняла рішення щодо внесення України до списку країн, щодо яких застосовуються принципи зонування під час реєстрації спалаху грипу птиці, яке набуло чинності 7 березня 2020 року.

Таким чином Європейська Комісія скасувала обмеження на сертифікацію продукції птахівництва для експорту до країн-членів ЄС з усієї території України, а це означає, що з 07.03.2020 експорт курятини до країн ЄС відновлено.

“Цьому рішенню передувала кропітка щоденна робота щодо вжиття заходів, передбачених інструкцією із профілактики грипу птиці та головне попередження про його виникнення та поширення, інтенсивні переговорні процеси і постійна комунікація Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Держпродспоживслужби та Представництва України в ЄС з членами Європейської Комісії”, — повідомили в Держпродспоживслужбі.

Джерело: УНН

Детальніше
Ірак має намір інвестувати у виробництво курятини в Україні 15 млн доларів
24-лип-2017

 Ірак має намір інвестувати у виробництво курятини в Україні 15 млн доларів. Про це повідомляє прес-служба Торгово-промислової палати України. Як повідомляється, в ході бізнес-форуму "Співпраця Україна-Ірак" були озвучені показники взаємної торгівлі двох країн. Так в 2016 році товарообіг впав на 20%, проте вже за останні 4 місяці спостерігалося зростання на 15% - пише РБК Україна

Іракська сторона, в свою чергу, висловила зацікавленість в постачаннях українських продуктів харчування (масло, сири, яйця, м'ясо). Крім того, бізнесмени Іраку зацікавлені в інвестиціях в такі галузі української економіки, як альтернативна енергетика, енергозбереження, логістика, переробка агропромислових продуктів, фармацевтика.

Зокрема, голова іраксько-української ділової ради Аббас Ель Нурі повідомив про переговори щодо інвестування 15 млн доларів в підприємство з виробництва курятини в Київській області. За його словами, пропозиція українського виробника включає два варіанти - оренду виробництва або його повний продаж. Іракська сторона планує експорт продукції з цього підприємства в напрямку до Іраку в обсязі 1 тис. тонн вже в цьому році, а в 2018-му цю цифру планують наростити до 1,5 тис. тонн. Нагадаємо, Ірак зняв заборону на експорт українського м'яса птиці, введений у зв'язку з підозрою на зараження пташиним грипом.

Джерело -All Retail

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок