Урожай-2021: думки українських аграріїв про якість зерна розійшлися

28-лип-2021

Аналітики ІА «АПК-Інформ» підвищили оцінку виробництва зернових і зернобобових культур в Україні в 2021/22 МР до ​​75,6 млн т. Даний показник на 2% перевищує червневу оцінку аналітиків (73,8 млн т) і на 16% - результат врожаю в 2020 р. (64,9 млн т).

Так, валовий збір пшениці в Україні в поточному сезоні оцінюється в 28,3 млн т (+14% до показника 2020/21 МР, +4% до червневої оцінкою), ячменю - 8 млн т (+5%; +0,5 %) і кукурудзи - 36,2 млн т (+22%; +2%), говориться в повідомленні «АПК-Інформ».

«Прогноз виробництва зернових в Україні був збільшений на підставі високих показників врожайності ранніх зернових, згідно з оперативними даними з полів. Але не слід забувати про погодний чинник. Сильні зливи, які пройшли на території України, стримують збирання врожаю, а також викликали локальне вилягання посівів, що ускладнює процес збору пшениці і ячменю, і може привести до збільшення втрат. Що стосується збільшення оцінки виробництва кукурудзи, то погодні умови, що склалися, і достатня кількість вологи в ґрунті сприяють зростанню і розвитку її посівів, і, можливо, в 2021 році українським аграріям вдасться зібрати новий рекордний урожай», - пояснила аналітик «АПК-Інформ» Вікторія Рожко.

При цьому, за її словами, на сьогоднішній день поки складно оцінювати якісні характеристики зерна врожаю-2021. Адже, якщо на території України продовжаться зливи, то це може відбитися на якості зерна, а саме на показниках вологості, вмісту білка і клейковини, а також викликати розвиток згубної мікрофлори.

«На даний момент є різна інформація за якістю пшениці: деякі аграрії повідомляють про високу якість зерна нового врожаю, інші - про недостатній рівень клейковини зернових і вважають, що в цьому сезоні буде більше фуражу, ніж продовольчої сировини. Так що робити якісь оцінки щодо даного питання поки рано», - зробила висновок аналітик.

Більше новин
Три маніпуляції від Мінагрополітики
13-лют-2019

Міністерство аграрної політики та продовольства офіційно відрапортувало про розподіл держпідтримки за 2018 рік.

За 8 місяців 2018 року АПК отримав менш ніж 10% закладених дотацій, а на 28 жовтня сума зросла до 15,8%.

Маніпуляція № 1. Скільки ж коштів по факту отримав агросектор, або як виконання мінагрівського плану по дотаціях врятувало парламент.

 

Мінагро вказує, що загальна сума держпідтримки за минулий рік становить 4,232 млрд грн, від аграріїв надійшли заявки на використання 4,171 млрд грн і фактично перераховано аграріям 4,166 млрд грн. Тобто, за даними Мінагро, за рік невикористаними лишилися 65,784 млн грн. Начебто все так. Але є важливий момент.

У бюджет на 2018 рік від початку заклали 6,354 млрд грн. Логічне питання: а куди поділися 2 з хвостиком млрд грн?

6 грудня депутати проголосували закон 2648-VIII (реєстраційний — № 9369) Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», якими забрали у АПК 2,079 млрд грн держпідтримки (про це свідчить пояснювальна записка документа), передавши їх у президентський фонд та на інші статті бюджету. Аби гроші не «згоріли», в уряді вирішили перекинути частину на інші статті бюджету. Обрізати аграрну частину бюджетного пирога вирішили тому, що освоєння коштів Мінагро відбувалося «стахановськими темпами». Це яскраво засвідчив перший аналіз використання цих грошей у рамках проекту «Абетка агродотацій». За 8 місяців 2018 року АПК отримав менш ніж 10%закладених дотацій, а на 28 жовтня сума зросла до 15,8%.

Тож це перша маніпуляція — звітуючи про майже 100% виконаного плану щодо підтримки, Мінагро слід автоматом давати поправку про 2 млрд грн, які забрали!

Маніпуляція № 2. Перелік фінансування за держпрограмами, затверджений депутатами змінами до бюджету від 6 грудня, відрізняється від поданих Мінагро за підсумками року.

 

Депутати в рамках проголосованого закону скоротили фінансування лише за трьома програмами підтримки:

1) фермерів — на 850 млн грн, зменшивши її до 150 млн грн (на 1 січня 2018 року був 1 млрд грн);

2) тваринництва — на 979 млн грн, до 3,021 млрд грн (було 4 млрд);

3) компенсація придбання с.-г. техніки вітчизняного виробництва — на 250 млн грн, до 695 млн грн (було 945 млн грн).

У фінальних даних Мінагро «перекроїли» всі програми. Причому суми змін (скорочення фінансування чи збільшення) не збігаються із цифрами, які схвалила Рада 6 грудня. Це дивно. Чому? Саме дія закону має найвищу юридичну силу серед усіх документів (після Конституції), цю аксіому ніхто ще не відміняв. З іншого боку, якщо Мінагро якимись своїми документами змінило затверджений депутатами розподіл коштів, то на базі якого документа це відбулося? Де розрекламована прозорість усіх процесів? 

Маніпуляція № 3. Незрозуміло, куди поділися 43 млн грн бюджетних коштів.

 

Загальний обсяг держпідтримки на рік (з урахуванням проголосованих Радою бюджетних змін) становить 4,275 млрд грн. У Мінагро прозвітували про 4,232 млрд грн. Різниця між цими цифрами — 43 млн грн. Куди поділися ці гроші? І на якому етапі вони загубилися?

Між тим, і без цих коментарів очевидно кілька речей. Якби у профільному міністерстві не чекали з моря погоди, а швидше розгойдувалися, то аграрії по факту освоїли б 6,354 млрд грн, а не на третину менше, у минулому році. Максимові Мартинюку, який кілька днів тому оголосив собі самовідвід із посади в. о. аграрного міністра, потрібно сказати величезне «дякую» депутатам, які вчасно обрізали левову частку держпідтримки і таким чином зняли головний біль із Мінагро стосовно того, як за місяць освоїти 2 млрд грн.

agropolit

Детальніше
Конкурент України на світовому ринку повідомляє про збільшення виробництва птиці
27-квіт-2020

За останніми прогнозами Департаменту сільського господарства США (USDA), цього року за обсягами експорту м’яса птиці Україна може випередити Китай та Туреччину і зайняти п’яте місце серед топ-експортерів. Утім, у першому кварталі 2020 року найбільший виробник м’яса птиці, компанія МХП, зменшив обсяги закордонних продажів м’яса птиці на 12%. І хоча Китай може скоротити експорт через дефіцит м’яса на внутрішньому ринку, Туреччина вже повідомила про нарощування обсягів виробництва.

Виробництво курячого м’яса в Туреччині в лютому збільшилося на 9,1%, досягнувши 172 823 тонн, повідомляє Статистична служба Туреччини. Збільшилась і середня маса птахів забійних кондицій. У річному обчисленні вона зросла на 6,5%.

Виробництво курячих яєць зросло на 3,6%, а виробництво м’яса індички в лютому зменшилося на 1,3% порівняно з тим же місяцем попереднього року. Фактично, обсяги виробництва м’яса індички в Туреччині з початку року постійно зменшується (-4,6% за перші два місяці 2020 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року).

Meat-Inform

Детальніше
Мінагрополітики та НТУУ підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації
17-серп-2021

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

  • оборона й безпека;
  • промисловий хайтек і космос;
  • зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
  • біомедична інженерія і здоров’я людини;
  • аграрна інженерія;
  • інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
  • Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
  • Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
  • Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
  • Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
  • Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.

Детальніше
Пальмова макуха може змінити кормовий ринок Малайзії
15-трав-2017

Новий вид ультрарафінованої пальмової макухи, ймовірно, дозволить кормовій індустрії Малайзії в найближчі роки знизити залежність від імпортних компонентів, відзначають представники виробника інноваційного продукту.

Основним компонентом комбікормів для тварин в Малайзії є кукурудза, причому вона переважно імпортується з-за кордону. Так, в 2015 році Малайзія імпортувала її з Аргентини і Бразилії на 415 млн доларів і 321 млн доларів відповідно.

На думку учасників ринку, обсяг імпорту продовжить рости при відсутності альтернативи для використання в комбікормах. Разом з тим ультрарафінована макуха, яка недавно була представлена ринку, може здійснити справжню революцію, оскільки вона в три рази дешевше соєвого борошна, при цьому пропонує високий рівень поживної цінності.

 

Feed Navigator

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок