Пальмова макуха може змінити кормовий ринок Малайзії

Програми державної підтримки агросектору, які наразі діють в Україні, не сприяють розвитку галузі.

Про це в інтерв'ю Agravery.com повідомив Олег Нів'євський, доцент Київської школи економіки, координатор дослідницького проекту UaFoodTrade.

«Якщо підприємці говорять, що вони помруть без дотацій, то це абсолютно ненормально. Аналогічно наркоман, який сидить на голці, не виживе без дози. Подібне відбувається зараз у Франції, Німеччині. Дотації — це наркотик. Нам потрібен здоровий сектор. Про субсидії (на голову або на гектар чи то компенсацію витрат на закупівлю матеріально-технічничних ресурсів/відсоткових ставок) я би забув як про кошмарний сон», — вважає Олег Нів'євський.

Експерт додає, що жодна з програм підтримки не стимулювала виробництво. Підприємцю необхідно пройти складну процедуру, щоб скористатись частковою компенсацією відсотків по кредиту. Для цього спочатку необхідно прийти в банк, там кредитний офіцер порахує дохід, проаналізує платоспроможність і ухвалить рішення про те, чи можна видати позику. Якщо підприємцю дадуть кредит, то лише згодом після цього він подасть заявку на відшкодування відсотків. 

«Якщо взяти до уваги європейців, то у них з прямої підтримки є фактично тільки субсидії на гектар, і все. Нам таке не потрібно. Імпорт витіснить — нічого страшного в цьому немає. Тому що, коли когось витискають, то на його місце приходить ефективніший виробник. Я не маю жодних сентиментів до тих фермерів чи виробників, які не можуть витримати конкуренції», — додав експерт.

На думку Олега Нів'євського, потрібно вкладати гроші у створення суспільних благ. Таким благами є, наприклад, санітарні та фітосанітарні заходи. Від боротьби держави із АЧС чи шкідниками виграють всі без винятку виробники. Поодинці дуже важко або практично неможливо досягнути в цьому результату. Більше того, зараз країни конкурують не митами чи іншими захисними бар'єрами, а саме санітарними і фітосанітарними заходами.

«Гроші потрібно направляти на наукові розробки та освіту. Я би виділив кошти не на пряму підтримку, а на заходи, що пов'язані з трансфертом технологій і знань. Необхідно через різні канали комунікації пояснювати агровиробникам, які культури приносять більше прибутку. Мають бути програми, які допоможуть фермерам крок за кроком дізнатись про більш маржинальні напрямки виробництва, наприклад, про якісь нішеві культури. Дотації на голову та інші подібні речі йдуть в пісок, вони абсолютно не створюють доданої вартості», — зазначає науковець.

agravery

Одним із засобів покращання заготівельно-збутової інфраструктури на дрібнотоварному ринку є створення молочарських кооперативів.

Про це повідомляє прес-служба Івано-Франківської ОДА.

Молочарська кооперація має не тільки сприяти збереженню і підвищенню якості продукції та просуванню її на ринку, а й стати основою для покращання добробуту сільського населення.

Так, співпрацю Івано-Франківської області з проектом кооперативної організації СОКОДЕВІ (Канада) було започатковано з підписанням у червні 2015 року Івано-Франківською ОДА та канадійською стороною Меморандуму про взаєморозуміння, який передбачає надання технічної та методичної допомоги молочарським обслуговуючим кооперативам і сімейним фермам.

Наразі проект активно працює в Рогатинському районі на базі сільськогосподарського обслуговуючого молочарського кооперативу «ЕКОМ».

Проект є важливим для розвитку молочного скотарства та кооперативного руху на Івано-Франківщині, оскільки він спрямований на вирішення проблем, які стоять перед особистими селянськими господарствами та дрібними фермерськими господарствами ― виробниками молока на Прикарпатті.

Крім того, в планах проекту ― об'єднати 5 тис. малих та середніх молочних виробників у мережу фермерів, підприємців, кооперативів та кооперативних об'єднань у чотирьох областях: Дніпропетровській, Херсонській, Львівській, Івано-Франківській.

Так, підвищення ефективності господарювання дрібних виробників молока, якості молочної сировини та удосконалення каналів її збуту можливі завдяки розвитку в сільській місцевості молочарських кооперативів.

За своїм оснащенням молочарські кооперативи подібні до традиційних стаціонарних молокоприймальних пунктів, тобто мають приміщення, що відповідає нормам безпечної діяльності з обладнанням для зберігання, охолодження та контролю якості продукції. Але їх відмінність полягає у формі власності.

Молокоприймальні пункти належать переробним підприємствам і представляють їх інтереси, що в першу чергу відображається на ціні закупівлі продукції. Водночас молочарський кооператив є колективною власністю дрібнотоварних виробників, тому відстоює їх інтереси, а отже, має можливість самостійно визначатися щодо ціни та каналів реалізації продукції. Завдячуючи таким кооперативам, виробники молока зможуть отримувати реальну ціну за свою продукцію.

Створення кооперативів є надзвичайно важливим для Івано-Франківської області, адже індивідуальні виробники молока зможуть підвищити свої прибутки лише об'єднавшись. Кожен виробник молока хоче продавати молоко за вищою ціною, але вища ціна вимагає і вищої якості молока. Здійснюючи контроль за якістю продукції, кооператив може дати гарантії високої якості та більших обсягів молока для переробного підприємства, генеруючи таким чином і вищу ціну.

Milkua.info

Епізоотична ситуація в країні залишається досить напруженою. Особливих збитків суб’єкти господарювання зазнають через африканську чуму свиней. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час робочої поїздки на Чернігівщину.

За його словами, завдання фахівців Держпродспоживслужби полягає не лише в проведенні відповідних заходів із ліквідації наслідків виявленого захворювання, а й у попередженні поширення цього вірусу.

На переконання Володимира Лапи, необхідно практикувати постійне інформування населення про шляхи профілактики АЧС у приватних, товарних господарствах і у дикій фауні.

«Раніше запроваджений мораторій на перевірки суб’єктів господарювання дещо розхолодив і розслабив підприємців, у результаті чого фіксується збільшення випадків АЧС в країні. Саме тому режим роботи фахівців Служби з господарствами має носити попереджувальний, із реалістичними планами виконання, характер», — наголосив Голова Держпродспоживслужби.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Американські науковці розробили новий спосіб виявлення живого вірусу африканської чуми свиней, який мінімізує потребу в зразках від живих тварин. Дослідження було проведене Службою сільськогосподарських досліджень (ARS), що є частиною Міністерства сільського господарства США (USDA), за підтримки Зоофітосанітарної інспекції Сполучених Штатів (APHIS).

«Ми виявили клітинну лінію, яка може використовуватися для локалізації та виявлення присутності живого вірусу. Це серйозний прорив і величезний крок у діагностуванні вірусу африканської чуми свиней (АЧС)», — повідомив Дуглас Гладью, представник ARS.

Раніше ефективне виявлення живого вірусу потребувало збору клітин крові від живої свині-донора для кожного діагностичного тесту, адже клітини можна було використовувати лише раз. Нову клітинну лінію натомість можна безперервно відтворювати і заморожувати для майбутнього використання, тим самим скорочуючи кількість необхідних живих тварин-донорів.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net