Мінагрополітики та НТУУ підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації

17-серп-2021

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

  • оборона й безпека;
  • промисловий хайтек і космос;
  • зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
  • біомедична інженерія і здоров’я людини;
  • аграрна інженерія;
  • інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
  • Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
  • Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
  • Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
  • Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
  • Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.
Більше новин
Коронакриза: українські виробники ВРХ переорієнтовують експорт
09-квіт-2020

Поширення коронавірусу призвело до суттєвих економічних збитків та змін на світовому ринку. Криза, пов’язана з COVID-19, вплинула й на українських експортерів продукції тваринництва, які змушені змінювати напрямки постачань. В таких умовах, зокрема, опинився найбільший закордонний постачальник великої рогатої худоби, група компаній “Агрейн”. Про це в коментарі для видання latifundist.com розповів директор холдингу з економічних та фінансових питань Віталій Штемпель.

“Раніше наша компанія експортувала продукцію тваринництва в Ліван. Але в цій країні зараз дефолт. Ліванці готові купувати ВРХ, але вже за менш вигідними цінами. Тому ми перенаправляємо експорт на Узбекистан, здійснюємо постачання свинини і ВРХ в Грузію. В цілому волатильність цін на м’ясо поки не така висока, як на зерно. Це закономірний процес, коли ціни на споживчі товари реагують на 2-3 місяці пізніше, ніж на сировину. Таким чином, з м’ясною продукцією наразі немає проблем, вона продається за цінами, які компанія закладала в свої бізнес-плани на цей рік”, – зазначив пан Штемпель.

Що ж до впливу поширення коронавірусу на глобальний продовольчий ринок, експерт налаштований оптимістично: “Ми вважаємо, що, незважаючи на пандемію, в світі не зменшиться обсяг споживання харчових продуктів. Може, навіть навпаки, адже віддалений режим роботи стимулює до більшого споживання. Тому агробізнес в цілому поки що не втрачає, а, можливо, в майбутньому, навпаки, навіть зможе збільшити прибутки”.

Meat-Inform

Детальніше
ФАО підтримає 23 тис. фермерів зі Сходу України
22-бер-2022

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), яка займається проблемами розвитку сільських регіонів і сільськогосподарського виробництва, готова надати допомогу майже 23 тис. українських сільгоспвиробників.

«Станом на 18 березня, ФАО отримала близько 10% із зарезервованих $50 млн у рамках плану швидкого реагування для України. Отримані кошти дозволять наразі допомогти 23 тис. селянам і фермерам Донецької, Луганської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Якщо зараз нам буде надано більше ресурсів, ми зможемо збільшити кількість сільських жителів, яким буде надана допомога цього весняного сезону», — йдеться в повідомленні.

Крім того, з активізацією військових дій ФАО збільшила своє представництво в Україні на 12 осіб для надання кваліфікованої підтримки українським сільгоспвиробникам.

«ФАО надзвичайно стурбована наслідками війни для життя та засобів для існування в Україні. Війна вже спричинила значні людські жертви та пошкодження інфраструктури, і ситуація залишається надзвичайно нестабільною, що, ймовірно, матиме значний вплив на продовольчу безпеку. ФАО залишається в Україні і виконуватиме свої функції, для чого організація посилює свою команду», — наголосили в організації.

agravery.com

Детальніше
Україна підтримала Спільну заяву членів СОТ щодо Всесвітньої продовольчої програми
22-січ-2021

21 січня, близько 80 членів СОТ (із урахуванням країн – членів ЄС), у тому числі Україна, підтримали Спільну заяву, якою передбачається, що згадані члени СОТ не застосовуватимуть заборони та обмеження на експорт продуктів харчування у випадку їх придбання для некомерційних гуманітарних цілей Всесвітньою продовольчою програмою.

Спільну заяву було вирішено оголосити після того, як на засіданні Генеральної ради СОТ у грудні 2020 року членам не вдалось знайти компроміс для прийняття відповідного рішення, що стало б обов’язковим для виконання всіма членами Організації.

Україна, яка є одним із значних експортерів окремих видів сільськогосподарських товарів і робить внесок у глобальну продовольчу безпеку та досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР), надає особливого значення досягненню ЦСР 2 «Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства».

Заява членів СОТ є важливою з огляду на ситуацію, яка склалась внаслідок розповсюдження пандемії COVID-19, що призводить до збільшення невизначеності на сільськогосподарських ринках та погіршення становища бідного населення у світі, зокрема, в результаті запровадження обмежень експорту сільськогосподарської продукції.

Заходи, що обмежують експорт, навіть ті, які можуть бути виправдані за правилами СОТ, порушують регіональні та глобальні ланцюги поставок, зменшують стимули для виробництва сільськогосподарських товарів, спричиняють нестабільність та зростання цін, можуть призводити до дефіциту продовольства та загрожувати глобальній продовольчій безпеці.

«Ми цінуємо зусилля Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) щодо подолання голоду та дефіциту продовольства у світі, поліпшення якості продовольчого забезпечення та рівня життя найбільш вразливої частини населення в найбільш критичні моменти їхнього життя. Водночас, ми визнаємо, що обмеження експорту створюють перешкоди наданню гуманітарної допомоги», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

me.gov.ua

Детальніше
Україна вивезла майже усе торішнє зерно
22-лист-2022

Українські аграрії скорочують у поточному році посіви озимих культур, однак експортний потенціал країни збережеться.

Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в інтерв'ю DW.

Він нагадав, що на момент вторгнення рф фермери мали засіяні землі й певний запас добрив і палива, тому максимально відсіялися в тих умовах, які були, незважаючи на проблеми з кредитами, дизелем, цінами, з логістикою, неможливістю реалізувати вирощене.

«Але всі ці проблеми відображаються на посівах озимини. Вони сіють на 20−30% менше, аніж минулого року.

Всі мають розуміти, чим довше буде війна, тим менше буде зерна в Україні й тим більше загострюватимуться глобальні проблеми із зерном. Минулорічне зерно ми майже все вивезли», — додав міністр.

Сольський також уточнив, що урожай буде дещо нижчим, ніж очікувалось (65−67 млн т).

«Для споживання нам потрібна одна четверта від зібраного. Тому для експорту залишиться ще дуже і дуже багато», — заспокоїв він.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок