Україна в поточному маркетинговому році експортувала майже 4 млн тонн зернових культур

У січні-лютому 2020 року Україна відправила на експорт 3 тис. тонн молочної сироватки. Це на 38,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року (4,9 тис. тонн).

Про це повідомили у Державній митній службі.

Вартість експорту молочної сироватки з початку цього року склала $2,7 млн.

Трійка найбільших покупців української сироватки — Китай (33%), Філіппіни (19%), Пакистан (16%).

Імпорт молочної сироватки в Україну в січні-лютому склав 879 тонн. Його вартість сягнула $1,2 млн.

Головним чином сироватка завозилася з Білорусі (30%), Німеччини (24,4%) та Португалії (16,6%).

milkua.info

В Україні в 2018 році спостерігалося значне поліпшення якості молока, що надходить на переробні підприємства.

Так, за 9 місяців 2018 року обсяги закупівлі молока екстра і вищого сорту зросли відповідно на 33,8% і 7,8%. У той же час, обсяги закупівлі молока I сорту скоротилися на 8,9%, а II сорту — на 15,1%.

«Сьогодні молочний сектор демонструє позитивні результати, покращилася якість сировини, вперше за останні роки Україна увійшла в 10-ку світових лідерів з експорту молочної продукції. За нашими оцінками, за результатами 2018 р. всієї молочної продукції буде реалізовано на суму майже в 57 млрд грн, при цьому експорт складе понад 7 млрд грн», — зазначила Олена Ковальова.

За даними ДФС в 2018 році експорт молока та молокопродуктів склав $ 263 млн, з яких 48,8% припадає на вершкове масло, 22,4% - на сухі і згущене молоко, 11,7% - на сири.

Ковальова додала, що тваринництво є особливою областю сільського господарства, стан розвитку якої вагомо впливає на економічний потенціал агропромислового комплексу країни. Так, в 2019 році на підтримку розвитку тваринництва передбачені 3,5 млрд грн, основні напрямки підтримки молочного скотарства 2018 р. будуть збережені.

milkua.info

В Україні весною 2019 року запустять першу в світі децентралізовану біржу з торгівлі сільськогосподарськими товарами з використанням технології блокчейн.

Про це під час прес-конференції повідомив трейдер Ігор Тиньков.

«Розуміючи той факт, що блокчейн-технологія це майбутнє і за нею майбутнє електронної комерції, ми вирішили створити першу в світі децентралізовану біржу з торгівлі сільськогосподарськими товарами. На цій біржі будуть зібрані всі учасники ринку, на ній зможуть торгувати не тільки торгові компанії, але і агрохолдинги, фермерські господарства. На цій біржі можна буде торгувати не тільки контрактами з фізичною поставкою товарів, але також управляти ризиками шляхом хеджування на нашій деривативних біржі», — сказав він.

За словами Тинькова, унікальність біржі полягає в тому, що трейдери зможуть як купити товар, так і застрахувати ризики. Відмінною особливістю проекту, додав він, є високий захист даних, висока швидкість транзакцій, а також робота в режимі «24/7».

Термін окупності проекту становить 5 років, а спочатку запустити його хочуть на території України, Європи та Африки. Імовірно комерційна версія біржі буде запущена навесні наступного року.

Як додав генеральний директор представництва Digital Pulse of the Land (Україна) Роман Назаров, метою проекту є об'єднання всіх учасників агропромислового комплексу в єдину еко-систему.

«Кожен, хто буде на нашій платформі, отримає можливість ділитися своїми технологіями, впроваджувати інноваційні технології та таким чином вести свою діяльність набагато ефективніше», — сказав він.

За словами Назарова, пілотний проект біржі спочатку буде запущений в декількох регіонах України. Також в реалізації ідеї створення біржі беруть участь компанії Suntri (Лондон) і Hola firm (Мадагаскар).

unian

Міністерство економіки України оприлюднило для громадського обговорення дуже важливий законопроєкт, назва якого вельми промовиста: «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів».

Про це повідомляє «Урядовий портал» (повна версія за посиланням).

Потребу ухвалення цього законопроєкту розробники обґрунтовують так: потребує удосконалення чинне законодавство щодо безпечності та якості харчових продуктів. Слід усунути неузгодженості та невідповідності нормативних актів України у цій галузі з нормативними актами Європейського Союзу.

На доказ того, що норми у цій царині слід удосконалити та зробити жорсткішими, автори законопроєкту наводять висхідну динаміку спалахів гострих кишкових захворювань у нашій країні: від 142 2016 року до 204 2019-го. При цьому зауважують: більшість цих спалахів сталася в навчальних закладах, закладах оздоровлення та відпочинку, громадського харчування тощо і пов’язана з недотриманням санітарних і гігієнічних норм під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Розробники законопроєкту пропонують внесення змін до чотирьох пов’язаних законопроєктів «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин»; «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»; «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Це робиться відповідно до вимог регламенту №2015/2283 Європейського парламенту і Ради ЄС від 25 листопада 2015 року про новітні харчові продукти.

Зміни стосуються організації та порядку виробництва і обігу харчових продуктів, а також, що важливо, державної реєстрації тверджень про зниження ризику захворювань внаслідок вживання певного продукту. У разі ухвалення законопроєкту виробник вже не зможе із власної фантазії стверджувати, нібито його продукт запобігає виникненню певної хвороби — для цього він має надати обґрунтовані підстави відповідно до вимог регламенту №1924/2006 Європейського парламенту і Ради ЄС від 20 грудня 2006 року (бачите, наскільки ми відстали у цьому питанні!).

Ознайомитися з усіма положеннями законопроєкту, висловити свої зауваження та побажання можна на сайті Мінекономіки у розділі «Обговорення проєктів документів».