ТОП-3 країни у які Україна експортує молочну сироватку

Результати нового дослідження, проведеного NASA, доводять, що серйозне зростання концентрації метану в атмосфері в останні роки не можна списувати на скотарство і випаровування зростаючих «мерзлотних» боліт. Більше половини емісії цього парникового газу — на совісті світової паливної промисловості.

Про це повідомляє The Energy Collective.

У підсумковій доповіді, опублікованій в журналі Nature Communications відзначається, що середній обсяг щорічних викидів метану становить зараз від 12 до 19 млн т на рік. Раніше такий розкид пояснювався коливаннями чисельності великої рогатої худоби, особливо, корів — одного з основних емітентів метану, і також поступовим таненням вічної мерзлоти, що призводить до утворення великих боліт, насичених цим газом.

«Супутникові дослідження NASA показали, що викиди метану від виробництва і використання вуглеводнів і вугілля підвищуються швидше, ніж раніше вважали. Так, наприклад, емісія нафтовидобувної промисловості канадської Альберти виявилася на 25−50% вище, ніж попередні оцінки», — йдеться в повідомленні.

Відзначається, що супутники NASA виявили справжній метановий «вулкан» на території в 2,5 тис. квадратних миль, що охоплює частини штатів Нью-Мексико, Колорадо, Юта і Арізона. Аналіз показав, що емітентом газу тут також є нафтогазове виробництво.

Також наголошується, що недавно Міжнародне енергетичне агентство прийшло до висновку, що вуглеводнева промисловість могла б без істотних технічних і фінансових труднощів скоротити свої метанові викиди на 75%.

Раніше повідомлялося, що Україна за січень-листопад 2017 р. експортувала 12,84 тис. т молока на суму $8,89 млн.

milkua.info

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення з 1 липня 2018 року, з перехідним періодом до 2022 року.

Все через санітарні вимоги до молочної сировини, які прописані в угоді. Цим критеріям не відповідають 75% всього молока, що виробляють в Україні. Більша частка майбутнього неліквіду припадає на господарства населення.

Відмовитись від молока 2 ґатунку намагались ще у далекому 2004 році, коли підписали угоду зі Світовою організацією СОТ. Тоді, з економічних міркувань, не стали цього робити, адже для багатьох домогосподарств це єдине джерело доходів.

В Асоціації виробників молока чекають, що заборона підвищить якість молока. Для цього фермерам надали перехідний період, кажуть там. І на кінцеву ціну заборона не повинна вплинути.

«До подорожчання кінцевого продукту, який надходить у роздрібну торгівлю, на думку фахівців, це не призведе, бо чим вища якість сировини, тим менше витрат на її переробку. Відповідно, можна буде підвищити закупівельну ціну без зростання вартості кінцевого продукту — принаймні теоретично», — заявили в асоціації та запропонували державі відшкодовувати фермерам вартість придбаних доїльних апаратів, а приватним підприємцям — кооперуватись.

«Дієвим заходом є кооперація: маючи доїльний апарат, можна обслуговувати не одну-дві корови, а значно більше, залежно від продуктивності апарата. Вкрай важливо створити на місцях невеликі пункти збирання молока, де відбуватиметься його охолодження. На це варто спрямувати частину грошей, запланованих у бюджеті на підтримку фермерства», — наголосили там.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, фермери не розраховують на держпідтримку: за 8 місяців 2017 року державні дотації отримали лише 30% зі 135 учасників об'єднання, аж 10 мільйонів гривень на всіх.

«В кінцевому варіанті бюджету 2018 року, ухваленому Верховною Радою, кошти в розмірі 4 мільярдів перекочували на державну підтримку тваринництва — наче теж непогано, але загалом їх планують використати на часткове відшкодування вартості побудови тваринницьких комплексів. Але, щоб отримати згадане відшкодування, треба спочатку побудувати комплекс на власні кошти, а де їх взяти? Сільська громада самотужки не потягне», — заявила вона.

milkua.info за матеріалами ukurier

Інвестиційний клімат в Україні залишає бажати кращого. Про це УНН повідомили у пресслужбі Представництва Європейського Союзу в Україні.

Бізнес-клімат та інвестиційна привабливість України погіршилися на тлі економічної кризи в 2014-2015 рр. Як наслідок - відтік іноземних інвесторів: у період з 2016 по 2018 рр. прямі іноземні інвестиції з ЄС в Україну скоротилися з 25 млрд дол. до 24,7 млрд дол., повідомили у представництві ЄС, посилаючись на дані Держстату.

На думку європейців, поліпшенню інвестиційного клімату в Україні перешкоджає низка факторів.

"Недосконалість верховенства закону та дисфункціональність правоохоронної системи, у тому числі нереформована Служба безпеки України, а також високий рівень корупції", - кажуть у Представництві ЄС.

"Правда, відбулося деяке поліпшення, яке допомогло Україні піднятися на 10 позицій — на 20-е місце в Індексі сприйняття корупції за 2018 рік. Але треба зробити набагато більше", - додали європейці.

Європа буде і надалі підтримувати Україну в проведенні необхідних реформ, спрямованих на приплив нових внутрішніх і зовнішніх інвестицій в Україну, запевнили у Представництві ЄС в Україні.

Джерело: УНН

Ефективним методом захисту культур від різного роду стресів, зокрема, під час посухи, є підживлення їх кремнієм.

Про це заявив аграрний експерт, доктор наук, професор Уманського національного університету садівництва Григорій Господаренко.

В повідомленні ідеться, що через зміни клімату, сільгоспкультури потребують спеціальних добрив-антистресантів. Ідеться про кремнієві добрива, здатні підвищити стресостійкість рослин та зміцнити їх загалом.

До складу препарату входять кремній та калій, гумінові і фульвокислоти, екстракти морських водоростей та хелатуючий агент (ЕДТА, етилендиамінтетраоцтова кислота), який покращує стабільність добрива в робочому розчині. Завдяки поєднанню легкодоступних елементів мінерального живлення та біологічно активних речовин добриво поліпшує стресо-, посухо- і солестійкість культур, підвищує їх імунітет, забезпечує краще проходження обмінних процесів, активізує процеси фотосинтезу, ріст і розвиток кореневої системи. Крім того, при застосуванні формується захисний біокремнієвий екран, який знижує температуру листкової поверхні на 4 — 5 °C, зменшує транспірацію і навіть запобігає ушкодженням спорами грибів та шкідниками, які мають сисний ротовий аппарат, — наголосив Господаренко.

За його словами, такі добрива показують високу біологічну та економічну ефективність як на зернових і зернобобових культурах, кукурудзі, ріпаку, картоплі, овочевих культурах, так і на плодових, ягідних культурах, винограді та навіть на декоративних деревах, кущах і газонних травах.

cherkassy.today