Вчені з Південної Кореї розробили технологію виявлення пташиного грипу на ранніх стадіях

Трофімцева зазначила, що з технічної точки зору для запуску ринку землі вже майже все готово.

Україна може розпочати процес відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення з 2020 року, після обрання нового парламенту, повідомила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева в інтерв'ю УНІАН.

«З технічної точки зору вже майже все готово. І міністерство, і Держгеокадастр, і уряд вже багато для цього зробили. Але для скасування мораторію потрібні і політичні кроки, і політичні рішення. Вважаю, що політичний процес запуску ринку землі ми розпочнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року», — сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що концепція запуску ринку землі в Україні, якої дотримується уряд, залишається незмінною.

«Пропонуємо відкрити ринок з обмеженнями — не більше 200 гектарів в одні руки і для громадян України. Також розглядаємо можливість введення високого податку на перепродаж землі, щоб усунути ризики можливих спекуляцій. Дискусійним залишається питання, чи зможуть купувати землю юридичні особи», — пояснила Трофімцева.

Серед інших варіантів, додала очільниця Мінагропроду — поетапне введення ринку землі на основі пілотних проектів, яке також необхідно розглядати з огляду на чутливість цього питання.

«Можливо, дійсно є сенс розпочинати продаж з земель державної власності, або впроваджувати пілотні проекти в окремих регіонах, щоб подивитися, яким чином ринок буде працювати, щоб налагодити механізми для його повноцінного запуску», — додала Трофімцева.

Водночас вона зазначила, що внесення законопроекту про обіг земель є несвоєчасним кроком, оскільки на сьогодні відсутня політична воля для його проходження в парламенті.

Нагадаємо, 4 лютого президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 2020 року.

pigua.info

Дезінформація та зменшення купівельної спроможності диктуватимуть споживчі звички у наступні кілька місяців.

Глобальні проблеми, спричинені поширенням нового коронавірусу, глибоко впливатимуть на світову економіку, вважають фахівці Продовольчої та сільськогосподарської організаці ООН (ФАО).

«Ми знаємо, що зрештою хвороба відступить, але ми не знаємо, наскільки швидко це відбудеться. Крім того, ми розуміємо, що шок наразі є дещо незвичним, оскільки впливає значним чином як на пропозицію, так і на попит на продукти харчування», — значиться у заяві ФАО щодо впливу коронавірусної кризи на світову економіку.

Експерти ФАО пояснюють, що пропозиція буде дещо обмежена через вплив захворювання на благополуччя людей, а також через зусилля, направлені на стримування поширення хвороби, які обмежують транспортування та збільшують витрати на ведення бізнесу.

Крім того фахівці очікують на зниження попиту через загальну невизначеність, підвищену обережність покупців, міри, направлені на запобігання поширення COVID-19 та низку інших факторів, які впливають на купівельну спроможність людей.

На продажі деяких видів продукції може також помітно вплинути зниження рівня виробництва через хронічну нестачу персоналу та деякі заходи, що можуть завадити роботі дрібних виробників.

Імпортозалежні країни мають бути готові до того, що на ціни, ймовірно, впливатимуть проблеми транспортування продукції або закриття деяких переробних підприємств.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Україна зацікавлена у розширенні торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва з Республікою Індонезія.

Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова на зустрічі з Генеральним директором з питань продовольчих сільськогосподарських культур Міністерства сільського господарства Республіки Індонезія доктором Сумарджо Гатот Іріанто. 

«Індонезія — перспективний ринок збуту української сільськогосподарської та продовольчої продукції. Минулого року був підписаний міжвідомчий Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в галузі сільського господарства. Цим документом визначено конкретні напрями співпраці, що становлять взаємний інтерес для сторін, і ми можемо сподіватись на розвиток взаємних торгівельно-економічних відносин. Обсяг торгівлі сільськогосподарською продукцією між країнами за 8 місяців 2017 року зріс на 35% порівняно з минулорічним періодом. Ми маємо всі можливості збільшувати експорт», — зазначила Олена Ковальова.

При цьому заступник Міністра наголосила, що українська сторона зацікавлена у завершені узгодження проекту Протоколу між представниками країн про співробітництво у сфері карантину та захисту рослин. В кінці листопада цього року запланований візит фахівців з питань карантину та захисту рослин Держпродспоживслужби для двосторонніх консультацій з фітосанітарних питань експорту української пшениці на ринок Індонезії.

Також Мінагрополітики та Держпродспоживслужба працюють над доступом української продукції тваринництва на ринок Індонезії. Наразі відомство збирає список зацікавлених українських виробників для подальшого відпрацювання необхідних документів для відкриття доступу української яловичини на ринок Індонезії. 

Читайте також: Українські свинарі почали більше цікавитися бенчмаркінгом

Зі свого боку представники Індонезії висловили зацікавленість у розширенні двосторонньої торгівельної співпраці, розвитку інвестиційних відносин в АПК. Сторони обговорили питання організації двостороннього форуму в форматі «Бізнес до бізнесу» наприкінці листопада 2017 року в м. Києві в рамках Третього засідання Міжурядової українсько-індонезійської Комісії з економічного і технічного співробітництва.

PigUA.info за матеріалами minagro.gov.ua

Найактивніше серед всіх сортів м'яса в Україні виробляється курятина, споживання якої зростає з кожним роком — продукція вітчизняних птахофабрик користується попитом як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Українська свинина практично повністю забезпечує внутрішній ринок. Її експортний потенціал обмежений через поширення АЧС. А яловичина є найдорожчим і трудомістким видом м'яса. Вона займала в 2017 році всього 5,2% в об'ємі українського м'ясного випуску.

Попит на яловичину на внутрішньому ринку впав, і вітчизняні власники великої рогатої худоби вважають за краще зосередитися на випуску молока, а бичка не відгодовувати, а відразу пускати на забій. Це призводить до зменшення в країні поголів'я ВРХ.

У 2017 році випуск української яловичини зменшився на 6,6% в порівнянні з 2016-м. Роком раніше зафіксовано його зростання на 8,6%, але показників 2013 роки досягти так і не вдалося.

Технологія заморозки ще не дуже поширена серед виробників — 78,5% яловичини випущено торік у свіжому вигляді. Вітчизняні виробники забезпечили в 2017 році 96,8% внутрішнього ринку. Частка імпорту збільшилася за рік з 2,5% до 3,2%. В основному завозяться сорти яловичини преміум-сегмента для роздрібної торгівлі та ресторанів.

«Більшість виробничих потужностей зосереджені в західних областях України. Сприятливий клімат, доступність кормів і наявність великих пасовищ сприяли тому, що лідером галузі стала Тернопільська область. Вона випускає 22,6% свіжої і 30,1% замороженої яловичини від загальноукраїнського об'єму», — зазначають аналітики.

Драйвером для розвитку виробництва української яловичини в умовах низького внутрішнього попиту є знаходження нових і розширення наявних каналів її експорту. Обсяг поставок на міжнародні ринки становить 30−40 тис. тонн на рік і перспективи зростання в цьому напрямку значні. Країни Азії та Близького Сходу готові закуповувати великі обсяги халяльного продукту.

«Для реалізації експортного потенціалу вітчизняним виробникам необхідно адаптувати своє виробництво під міжнародні вимоги. Йдеться про підвищення якості та глибини переробки м'яса, адже його транспортування на великі відстані можлива тільки в замороженому вигляді», — підкреслюють експерти.

Аналітики прогнозують, що найближчим часом скорочення внутрішнього попиту буде компенсуватися розширенням експортних поставок. Запорукою успішного розвитку для вітчизняних виробників є освоєння методів переробки яловичини, що забезпечують сучасні стандарти якості.

Pro-Consulting