Україна може розпочати процес відкриття ринку сільгоспземлі з 2020 року — очільниця Мінагропроду

За кількістю великої рогатої худоби в господарствах області Вінниччина посіла перше місце серед регіонів України.

Станом на 1 квітня 2017 р. в усіх категоріях господарств областi нараховувалось великої рогатої худоби понад 335 тис. голів, що дозволило області посісти перше місце серед регіонів України, у тому числі корів — 158 тис. голів (друге місце), свиней — 321 тис. голів (десяте місце), птиці — понад 26 млн. голів (друге місце після Київської області). У порівнянні з попереднім роком зросла чисельність ВРХ на 3%.

За січень-березень 2017 р. господарствами областi реалiзовано худоби та птицi на забiй в живій вазі 109 тис. т (на 6% менше порівнянно з минулим роком), що дало можливість зайняти перше місце в Україні, молока — 171 тис. т (менше на 1%) (перше місце), яєць — біля 202 млн шт. (більше на 1%) (четверте місце після Київської, Хмельницької та Дніпропетровської областей).

У сільськогосподарських підприємствах всіх форм господарювання порівняно з 1 квітня 2016 р. відмічається зменшення чисельності великої рогатої худоби на 7%, поголів’я корів – на 4%. Станом на 1 квітня 2017 р. в сільськогосподарських підприємствах області нараховувалось великої рогатої худоби 90 тис. голів, у тому числі корів — 33 тис. голів.

За січень-березень 2017 р. аграрними підприємствами в порівнянні з попереднім роком зменшено виробництво м'яса (реалiзація худоби та птицi на забiй) на 7% і склало 93 тис. т живої ваги, виробництво молока збільшено — на 1% (47 тис. т).

У господарствах населення за січень-березень 2017 р. реалiзація худоби та птицi на забiй в живій вазі зменшилась на 1% в порівнянні з минулим роком і склала 16 тис. т, виробництво молока — на 2% (124 тис. т), однак збільшилось виробництво яєць на 1% (104 млн шт.).

Головне управління статистики у Вінницькій області

Виробники соціально значущих продуктів харчування за другий тиждень торгів (24—28 січня 2020 р.) на Українській енергетичній біржі (УЕБ) газом власного видобутку придбали 4,18 млн м³ газу, що в 3,4 рази менше за показник першого тижня.

Більшу частину ресурсу — 4,16 млн м³ за ціною 21,19 тис. грн/тис. м³ реалізувало на торгах у четвер, 27 січня, ПрАТ «Нафтогазвидобування» групи ДТЕК, передає «Енергореформа».

Ще 14,13 тис. м³ за ціною 16,36 тис. грн/тис. м³ на цих же торгах реалізувало ТОВ «Макком-Груп».

Запропоновані ТОВ «Трубопласт» 0,14 тис. м³ газу за ціною 25,28 тис. грн/тис. м³. залишилися нереалізованими.

Середньозважена ціна газу становила 21,17 тис. грн/тис. м³.

За тиждень торги пройшли двічі — 24 та 27 січня.

Загалом за перші два тижні торгів реалізовано 18,28 млн м³ газу.

Для довідки: на торгах у перший тиждень їх проведення 17—21 січня газовидобувні компанії реалізували 14,1 млн м³ газу.

Українські агроекспортери можуть зіткнутися з новими ризиками через закріплені угодою зобов'язання Китаю збільшити протягом двох років закупівлі американської сільгосппродукції на $32 млрд порівняно з 2017 роком.

Про це Європейській Правді розповів керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

У середині січня 2020 року США та Китай «поставили на паузу» майже дворічний торговельний конфлікт.

Президент США Дональд Трамп і віцепрем'єр Китаю Лю Хе підписали угоду — її охрестили першою фазою більш значного договору, який у майбутньому має повністю врегулювати суперечності обох сторін.

На думку Олександра Мартиненка, привілейоване становище американських експортерів здатне значно порушити взаємодію попиту і пропозиції, дискримінувати продукцію з інших країн аж до порушення принципів і правил Світової організації торгівлі.

«За 11 місяців 2019 року український АПК виручив $1,8 млрд від експорту до Китаю, що склало понад половину вартості всього українського експорту до цієї країни. Практично всі види українських продуктів, що експортуються до Китаю включно з основними — зерном і олією — входять до переліку зобов'язань Китаю із закупівлі товарів США», — пояснює експерт. 

Аналітик додає, що в такій ситуації експортери з країн з невеликою політико-економічною вагою можуть стати першочерговими жертвами зміни пріоритетів.

«Двосторонній характер домовленостей створює загрозу нових дисбалансів на світових ринках. Негативний вплив від досі чинних фінансово-торговельних санкцій та нова ескалація протистояння залишаються серед головних ризиків для світової економіки цього року», — додає Олександр Мартиненко.

Реалізація цих загроз, на його думку, може вплинути на Україну набагато сильніше, ніж в році минулому.

kurkul.com

Станом на 11 березня аграрії 11 областей України засіяли ранніми ярими зерновими та зернобобовими культурами площу 159 тис. га або 7% до прогнозу (7,2 млн га).

Зокрема, посіяно:

- ярого ячменю – 103 тис. га (7%);

- пшениці – 6 тис. га (3%);

- вівса – 2 тис. га (1%);

- гороху – 48 тис. га (14%).

Також продовжується підживлення озимих культур на зерно, яке проведено на площі 5,0 млн га або 65% до прогнозу.

Так, підживлено:

- озимої пшениці – 4,1 млн га або 64%;

- озимого жита – 54 тис. га або 47%;

- озимого ячменю – 768 тис. га або 76%.

Крім того, озимий ріпак підживлений на площі 1,1 млн га або 86% (у 2018 р. – 332 тис. га).

Прес-служба Мінагрополітики