ФАО: вплив COVID-19 на світову м’ясну галузь

За даними звіту Єврокомісії за перший квартал 2020 року, країни-члени Євросоюзу помітно скоротили обсяги імпорту м’яса птиці. У січні-березні в ЄС було ввезено 200,6 тис. тонн курятини, що на 18,8% менше, ніж у січні-березні 2019 року.

Україна зайняла четверте місце серед топ-експортерів м’яса птиці до ЄС. Минулого кварталу країна займала 3 місце, утім наразі до списку постачальників додалася Великобританія, яка відокремилася від Євросоюзу і стала новим конкурентом України на європейському ринку.

Наразі п’ятірка найбільших експортерів курятини до країн Євросоюзу виглядає так: Великобританія (63 тис. тонн за перший квартал 2020 року), Бразилія (57,8 тис. тонн), Таїланд (40,79 тис. тонн), Україна (23,46 тис. тонн), Чилі (7,97 тис. тонн).

У січні-березні минулого року українські виробники експортували до країн ЄС 31,53 тис. тонн м’яса птиці. Таким чином, у першому кварталі 2020 року обсяги продажів скоротились на 25,6%, порівняно з тим же періодом минулого року.

Meat-Inform

Середнє значення Індексу цін на зернові The Food and Agriculture Organization (FAO) у жовтні склало 137,1 пункту, що на 4,3 пункту (3,2%) вище вересневого показника та на 25,1 пункту (22,4 відсотка) вище показника минулого року.

Про це повідомляється у звіті FAO.

«Порівняно з минулим місяцем, зросли світові ціни на всі основні види зернових. Четвертий місяць продовжується швидке зростання світових цін на пшеницю. У жовтні ціни зросли ще на 5%, а порівняно з показником минулого року за той же період вони зросли на 38,3%, досягнувши максимального рівня з листопада 2012 р.», — зазначають аналітики.

На думку експертів, зростанню цін, як і раніше, сприяє обмежена експортна пропозиція на світових ринках в результаті нижчого, ніж очікувалося, врожаю в головних країнах експортерах, особливо в Канаді, Росії та США.

«Цей вплив ще більше посилюється, зокрема, скороченням пропозиції у світі високоякісної пшениці, тому найбільше зростають ціни на її найцінніші сорти. На ринках фуражних зернових у жовтні найбільше зросли ціни на ячмінь внаслідок активного попиту, погіршення видів на врожай та зростання цін на інших ринках», — коментують у FAO.

Наголошується, що також зросли світові ціни на кукурудзу, що зумовлено зростанням споживання на ринках енергоресурсів. Однак це зростання цін на кукурудзу стримувало сезонне збільшення пропозиції та відновлення роботи портів у США.

Нагадаємо, що поточний прогноз FAO щодо світового виробництва зернових у 2021 р. був знижений порівняно з жовтневими показниками на 6,7 млн ​​т до 2,79 млрд т, проте він, як і раніше, на 0,8% (21,5 млн т) перевищує рівень 2020 року і є новим рекордно високим рівнем.

Джерело: Латіфундист

Біотехнологічна компанія Південної Дакоти планує уже цього літа розпочати клінічні випробування боротьби з COVID-19 шляхом генетичного модифікування корів та отримання в результаті антитіл, котрі допомагатимуть людському організму боротися зі збудником коронавірусу.

«Це багатообіцяюче та перспективно», — коментує Амеш Адаля, лікар-інфекціоніст Центру охорони здоров'я університету Джона Хопкінса.

«По суті, корів використовують як гігантський біореактор», — каже вірусний імунолог Вільям Клімстра з Піттсбурзького університету.

Ці дослідження — це проект, який веде SAb Bioterarapes Sioux Falls, SD (біотехнологічна компанія Південної Дакоти на базі Sioux Falls). Компанія генетично змінює молочних корів, щоб певні імунні клітини несли ДНК, котрі б допомагали людському організму виробляти антитіла. Генетично модифіковані корови, які могли б допомогти боротися з COVID-19, зараз перебувають на утриманні в Південній Дакоті. Така розробка дозволяє тваринам виробляти велику кількість антитіл для людини проти введеного в них патогенного білка, такого як гетерогенний поверхневий білок нового коронавірусу.

«Саме корови можуть надати ще одну перевагу: більшість компаній, які намагаються виробляти антитіла для боротьби з COVID-19, покладаються на масове виробництво однакових копій однієї версії, так зване моноклональне антитіло, яке при потраплянні в організм щільно прикріплюється до певної частини вірусу. Замість того, щоб створити лише один різновид антитіл, корови створюють поліклональні антитіла — цілий ряд молекул, які розпізнають кілька частин вірусу, а це природний спосіб боротьби з патогенами», — говорить Едді Салліван, президент і генеральний директор SAb Biotherapeutics.

Науковий журнал з молочного скотарства «Hoard's Dairyman» повідомляє, що біотехнологічна фірма сподівається розпочати клінічне випробування протягом найближчих двох місяців. Чекатимемо результатів та сподіваємося що корови не лише нас «годуватимуть», а й врятують від пандемії нового COVID-19.

avm-ua.org

Єврокомісія на прохання українського Уряду протягом серпня-жовтня виділить допомогу для малих с/г виробників. Цей процес перебуває на завершальній стадії і вже найближчим часом Мінагрополітики презентує нові програми підтримки для малих фермерів.

Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час пресконференції в «Укрінформі». Він також розповів про інші кроки, які наразі здійснюються для підтримки аграріїв в Україні.

Так, було створено Національну раду з відновлення України від наслідків війни, яка підготувала Проект Плану з відновлення України за напрямом «Нова аграрна політика», що був презентований під час Конференції з питань реформ в Україні (URC 2022) у Лугано. Документ окреслює трирівневу модель і містить план дій в аграрному секторі на період воєнного часу, післявоєнного відновлення та наступного етапу — розвитку. Його було ухвалено та взято за основу для втілення. Детальніше з Проектом можна ознайомитися за посиланням.

Крім того, за словами Тараса Висоцького, з 1 липня запущена грантова підтримка від держави на переробне підприємство, для розвитку садівництва, а також на створення теплиць — у рамках двох останніх грантів буде виділено від 7 до 10 млн грн на кожного заявника.

«Для середнього бізнесу це вже непоганий старт, адже держава дає 70% інвестицій», — підкреслив він.

Перший заступник Міністра також прокоментував сфери, які є найбільш актуальними для аграріїв: збут продукції, її викуп державою або міжнародними партнерами, оподаткування, кредитування, забезпечення пальним.

«Два найскладніших напрями — це збут та викуп продукції. Усе, що ми заклали в нову аграрну політику, дасть позитивний ефект переробці, але це потребує декілька років, оскільки запуск спиртових, біогазових та інших заводів — це тривалий процес. Тому продукцію потрібно експортувати. Ми чекаємо офіційних результатів щодо підписаного Меморандуму за портами і паралельно працюємо над розвитком перевалок через західний кордон. Зрозуміло, на нові експортні можливості одразу ж відреагує ціна. Сподіваємось, що цього тижня для українських аграріїв будуть позитивні новини», — наголосив Тарас Висоцький.

Стосовно оподаткування, то, за його словами, це складний компроміс, бо аграрії сплачують 90% саме місцевих податків. Тож, з одного боку, важливо підтримувати аграріїв, а з другого — мінімізація оподаткування буде значним ударом по бюджетах місцевих громад.

minagro.gov.ua