ТОП-10 українських виробників комбікорму

За попередніми підрахунками, промислове поголів’я свиней за час війни скоротилося на 10%. Як це позначилося на балансі на ринку свинини?

«Станом на сьогодні, за підрахунками аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» (АСУ), промислове поголів’я свиней в Україні скоротилося в рамках 10%. Ця цифра включає в себе не лише підприємства, які були зруйновані внаслідок бойових дій, а й ті, які знаходяться в окупаційних умовах і, відповідно, не можуть реалізовувати живець на внутрішній ринок.

Якби потенційні втрати поголів’я прогнозували в перші дні війни, цифри були б значно більшими. Адже впродовж перших тижнів галузь «стала». М’ясопереробні підприємства припинили забій та перестали закуповувати живець. Фермери роздавали м'ясо свиней, яких спромоглися забити на власних потужностях, населенню з довколишніх сіл. Багато хто припинив запліднювати свиноматок та почав евтаназувати молодняк, щоб скоротити обсяги виробництва в умовах війни.   Проте впродовж місяця ситуація стабілізувалася. Оператори ринку, насамперед центрального і західного регіонів, повернулися до довоєнного ритму роботи. А окремі виробники навіть почали озвучувати наміри розвитку.

У нинішній ситуації потенційні ризики скорочення поголів’я  зводимо тільки до тих регіонів, де ведуться активні бойові дії: Донецької, Луганської, Харківської, Запорізької та Херсонської областей. Якщо припустити, що все промислове поголів’я цих областей стане недоступним для внутрішнього ринку, його частка складе близько 20% від загального промислового поголів’я свиней у країні. Будемо сподіватися, що цей песимістичний сценарій залишиться лише припущенням ризиків і ніколи не справдиться!

Меншу пропозицію живця сьогодні компенсує більший обсяг імпорту. За перші п’ять місяців року в Україну завезли 22 тис. т свинини, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак позитивна динаміка ціни на живець в Україні свідчить, що попит є і імпорт не шкодить, а допомагає його забезпечити», — коментує Оксана Юрченко, президент Асоціації «Свинарі України».

Асоціація «Свинарі України» 

Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) збільшила прогноз щодо світового виробництва зернових у 2022 р. на 7 млн т — до 2 792 млн т, що на 0,6% нижче за показник 2021 р.

Про це йдеться у липневій доповіді організації.

Підвищення прогнозу у порівнянні з попереднім місяцем в основному зумовлене збільшенням на 6,4 млн т прогнозу щодо фуражного зерна, виробництво якого, як очікується, становитиме у 2022 р. 1 501 млн т, що на 0,5% нижче за показник 2021 р.

Прогноз загальносвітового споживання зернових у сезоні-2022/23 також підвищено на 9,2 млн т — до 2 797 млн т, що все ж на 1,7 млн т (0,1%) нижче за рівень сезону-2021/22; обумовлено це насамперед очікуваним скороченням споживання кормів.

У порівнянні з прогнозом місячної давності поточний прогноз ФАО щодо світових запасів зерна на кінець сезону в 2023 р. був збільшений на 7,6 млн т і склав 854 млн т, що на 0,6% (5,0 млн т) нижче за показник попереднього року. За таких показників співвідношення запасів зерна до його споживання у світі знизиться з 30,7% у сезоні-2021/22 до 29,8% у сезоні 2022/23 рр.

Поточний прогноз ФАО щодо обсягу торгівлі зерном у світі в сезоні 2022/23 рр. становить 468 млн т, що на 4,8 млн т перевищує оцінку місячної давності; однак це найнижчий показник за три роки, що на 11,4 млн т (2,4%) нижче за рівень сезону 2021/22 рр.

«Якщо говорити про загальне скорочення обсягів у сезоні-2022/23 (липень-червень), очікується, що щодо рівня сезону-2021/22 торгівля фуражним зерном скоротиться на 4,1% (9,5 млн т), що здебільшого обумовлено перебоями у постачанні ячменю та кукурудзи в умовах війни в Україні», — зазначають у ФАО.

agroportal.ua

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до обговорення гуманітарного розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів, яке ініціював проект «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)». Участь в онлайн-заході також взяли національні та міжнародні експерти з питань безпеки, цивільного захисту та розмінування, представники української аграрної політики та науки.

«Станом на сьогодні ми зіткнулися з безпрецедентною з часів Другої світової війни ситуацією з забруднення наших територій, зокрема с/г призначення, вибухонебезпечними предметами та мінування. Наших сил на розмінування, щоб це зробити надзвичайно швидко, недостатньо, адже в першу чергу сили спрямовуються на очищення населених пунктів — туди, де є найбільша життєдіяльність. На превеликий жаль, на деокупованих територіях Київщини, Сумщини, Чернігівщини подекуди не вдається зберегти життя людей. Новини про те, що загинули аграрії при обробітку своїх земель, є дуже болючими», — зазначив під час вітального слова заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.

Він подякував Уряду Німеччини за підтримку, яка надається Україні. А також підкреслив, що поряд із відновленням фінансової спроможності українських аграріїв, налагодженням логістичних ланцюжків для експорту агропродукції не менш пріоритетним є питання очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів, а відтак — рекультивація с/г земель і відновлення їх родючості.

Загалом Україну на сьогодні в напрямі розмінування її територій активно підтримують Штати, Італія, Великобританія, Хорватія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Великобританія, Франція, Ісландія, Данія та інші.

Експерт з розмінування вибухонебезпечних предметів («Фаховий діалог із земельних питань АПД») Кай Вінкелман окреслив основні акценти в проблематиці очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів:

1) Із 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150−180 тис. кв. км територій — 25−30% нашої держави. Російська війська за день випускають 50−60 тис. артилерійських снарядів, при цьому 10% снарядів не вибухають. Масштаби забруднень — неймовірні. Окупанти використовують неточні масові снаряди, що призводить до хаотичного забруднення територій.

2) Забруднення земель с/г призначення оцінюється приблизно в 25 тис. кв. км. Для їх очищення знадобиться 10 млн людино-днів. Якщо оцінювати щоденні витрати в 200 євро на день, загальна вартість становитиме близько 2 млрд євро.

3) С/г землі забруднені імпровізованими боєприпасами, касетними снарядами, протипіхотними мінами, протитанковими мінами.

4) Необхідно збирати інформацію з супутникових даних, чим та як забруднено території — артилерійські снаряди, вибухівки, ракети. Пріоритетом для очищення с/г площ має бути картування небезпечних територій; оцінка небезпек від вибухонебезпечних предметів.

Важливий системний облік та аналіз територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.

Для такого обліку повідомлень про виявлені боєприпаси на площах сільськогосподарського призначення в Україні вже був створений інтернет-портал military.feodal.online. За допомогою цього порталу користувачі можуть повідомляти про виявлені боєприпаси, покинуте 42 військове знаряддя і площі, забруднені вибухонебезпечними предметами, вносячи ці дані безпосередньо в базу даних.

minagro.gov.ua

Перший журнал цього року. Перший в Україні - спеціалізований журнал з кормовиробництва і годівлі сільськогосподарських тварин і птиці. Нам приємно бути першими, ми дуже багато для цього зробили і багато вклали: наші вміння, знання, зусилля позитивно комунікувати, любов до своєї справи, яка за великим рахунком є ​​для нас і роботою, і відпочинком, і покликанням, і пристрасним захопленням. Напевно, тому у нас все виходить. Журналу 8 років і він продовжує розвиватися, набирати обертів і поповнювати список передплатників, «збільшуватись в розмірі» і рости в накладі. А найголовніше - просувати все нове і корисне, що стане в нагоді в непростій праці наших сільських товаровиробників і поліпшить продуктивність і ефективність галузі.

Перший місяць 2018 року дав нам бадьорий, навіть жорсткий старт. Тому що з цього року у нашого улюбленця «Корми і Факти» з'явився друкарський брат - новий журнал «Птахівніцтво.ua», який, до слова, буде красиво презентовано на нашій головній (в сенсі професіоналізму) і улюбленій виставці «Agro Animal Show» 21 лютого 2018. З появою нового проекту час ущільнився і цінність його зросла. До того ж він прийшов у світ не один - його випередив інтернет-ресурс - сайт http://poultry.com.ua/Він уже з осені працює. Обидва наших сайти входять в наш інформаційний посил до вас, що дуже відповідально. І тому теж потребує нашої спеціальної уваги.

А ще у нас «визріває» ідея багатотиражної газети для птахівників в підтримку нового проекту «Птахівніцтво.ua». Таким чином ми реалізуємо можливість донести інформацію до всіх - від селянина, з його невеликим подвір'ям, і «дрібного» фермера до великих холдингів через свої журнали, газети, сайти. Кожен зможе скористатися будь-якою зручною йому формою - друкованою або електронною. Ось такі у нас грандіозні плани.

2018 рік, ледь розпочавшись, дав нам нових партнерів, публікації яких ви вже побачите як в цьому номері, так і в наступних, - ми готуємо для вас щось особливе, цікаве, дуже корисне. Читайте, дивіться, підписуйтесь на наші видання, а ми, зі свого боку, зробимо все можливе, щоб вони були вам корисні!

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова