Очищення с.-г. території України від боєприпасів: основні виклики та пріоритети

07-вер-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до обговорення гуманітарного розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів, яке ініціював проект «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)». Участь в онлайн-заході також взяли національні та міжнародні експерти з питань безпеки, цивільного захисту та розмінування, представники української аграрної політики та науки.

«Станом на сьогодні ми зіткнулися з безпрецедентною з часів Другої світової війни ситуацією з забруднення наших територій, зокрема с/г призначення, вибухонебезпечними предметами та мінування. Наших сил на розмінування, щоб це зробити надзвичайно швидко, недостатньо, адже в першу чергу сили спрямовуються на очищення населених пунктів — туди, де є найбільша життєдіяльність. На превеликий жаль, на деокупованих територіях Київщини, Сумщини, Чернігівщини подекуди не вдається зберегти життя людей. Новини про те, що загинули аграрії при обробітку своїх земель, є дуже болючими», — зазначив під час вітального слова заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.

Він подякував Уряду Німеччини за підтримку, яка надається Україні. А також підкреслив, що поряд із відновленням фінансової спроможності українських аграріїв, налагодженням логістичних ланцюжків для експорту агропродукції не менш пріоритетним є питання очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів, а відтак — рекультивація с/г земель і відновлення їх родючості.

Загалом Україну на сьогодні в напрямі розмінування її територій активно підтримують Штати, Італія, Великобританія, Хорватія, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Великобританія, Франція, Ісландія, Данія та інші.

Експерт з розмінування вибухонебезпечних предметів («Фаховий діалог із земельних питань АПД») Кай Вінкелман окреслив основні акценти в проблематиці очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів:

1) Із 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150−180 тис. кв. км територій — 25−30% нашої держави. Російська війська за день випускають 50−60 тис. артилерійських снарядів, при цьому 10% снарядів не вибухають. Масштаби забруднень — неймовірні. Окупанти використовують неточні масові снаряди, що призводить до хаотичного забруднення територій.

2) Забруднення земель с/г призначення оцінюється приблизно в 25 тис. кв. км. Для їх очищення знадобиться 10 млн людино-днів. Якщо оцінювати щоденні витрати в 200 євро на день, загальна вартість становитиме близько 2 млрд євро.

3) С/г землі забруднені імпровізованими боєприпасами, касетними снарядами, протипіхотними мінами, протитанковими мінами.

4) Необхідно збирати інформацію з супутникових даних, чим та як забруднено території — артилерійські снаряди, вибухівки, ракети. Пріоритетом для очищення с/г площ має бути картування небезпечних територій; оцінка небезпек від вибухонебезпечних предметів.

Важливий системний облік та аналіз територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.

Для такого обліку повідомлень про виявлені боєприпаси на площах сільськогосподарського призначення в Україні вже був створений інтернет-портал military.feodal.online. За допомогою цього порталу користувачі можуть повідомляти про виявлені боєприпаси, покинуте 42 військове знаряддя і площі, забруднені вибухонебезпечними предметами, вносячи ці дані безпосередньо в базу даних.

minagro.gov.ua

Більше новин
До 2026 вартість пробіотиків на ринку кормів для тварин складе 7,3 млрд доларів
22-жовт-2021

У 2020-му році вартість використання пробіотиків у світі сягнула 4,4 млрд дол., сягне приблизно 4,8 млрд дол. до кінця 2021-го, та зростатиме до 7,3 млрд дол. до 2026-го року, за прогнозами.

Проблеми зі здоров’ям тварин та зростаюча індустріалізація продуктів тваринництва — основні фактори, що сприяють використанню пробіотиків у тваринництві, тож попит на них залишається високим.

З 2021 по 2026 рік використання саме сухих пробіотиків у кормах набуло найшвидших темпів. Вони широко застосовуються у годівлі тварин, головним чином тому, що вони роблять корм приємним на смак і збільшують його споживання серед тварин, що допомагає скоротити втрати корму та фінансів.

finance.yahoo.com

Детальніше
Сума фінансування сільського господарства на 2021 рік буде збільшена — Данило Гетманцев
02-груд-2020

27 листопада в головному офісі Асоціації виробників молока (АВМ) відбувся візит Данила Гетманцева, голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів та митної політики, та Артема Нагаєвського, голови підкомітету з питань земельних відносин комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики. 

Під час зустрічі з віцепрезиденткою АВМ Ганною Лавренюк політики розглянули поточну ситуацію в молочному секторі та причини, чому Україна закріпилася в статусі нетто-імпортера молочної продукції. Зокрема, фахівці обговорили рівень державної підтримки сільського господарства, найперше — молочної галузі. Як наголошували в Асоціації виробників молока раніше, 4,5 млрд грн — недостатньо для підтримки аграного сектору (Молочні асоціації розкритикували держбюджет-2021 за результатами пресконференції 11 листопада).

Данило Гетманцев зазначив, що до другого читання у законопроекті про бюджет сума фінансування галузі сільського господарства на 2021 рік, однозначно буде збільшена, хоча можливості державного бюджету суттєво обмежені.

Детальніше
Раціон жителів розвинених країн зазнає серйозних змін
07-лип-2021

У найближчі роки жителі розвинених країн будуть скорочувати споживання свинини і яловичини, все частіше віддаючи перевагу м'ясу птиці, рибі і молочним продуктам, відзначається в доповіді Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Цей фактор буде визначати вектор розвитку тваринництва в багатьох країнах.

У значній частині світу споживачі сьогодні відмовляються від червоного м'яса, в прагненні забезпечити собі більш здоровий спосіб життя. У розвинених країнах це прагнення також підтримано даними про внесок скотарства в глобальне потепління - за оцінками аналітиків, знання про цей факт також підштовхують споживачів відмовлятися від червоного м'яса.

При цьому Китай стане основним драйвером зростання попиту на тваринний білок та комбікорми в найближчі роки. За прогнозами аналітиків, на частку Китаю буде припадати близько 30% зростання попиту на комбікорми в найближче десятиліття.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Посівна-2022. Спеціальна платформа закриває потреби
07-бер-2022

Мінагрополітики запустило платформу для допомоги аграріям у проведенні посівної-2022. Її мета — з’ясувати, які потреби мають аграрії для успішного старту посівної та допомогти ці потреби покрити за рахунок фондів коштів держави й міжнародної підтримки.

Про це повідомляє на своїй сторінці у соцмережі Facebook міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«У цей найскладніший для нашої держави час на нас із вами лежить дуже важлива місія — забезпечити Україну продовольством у повній мірі. Торік ми реалізували земельну реформу, зібрали рекордний врожай.

Завдяки цьому у нас є всі необхідні запаси пшениці, ячменю, кукурудзи, цукру та іншого збіжжя. Наші засіки — повні! Але вони не повинні спустошуватися. Ми повинні зробити все, щоб в цьому році наповнити їх новим щедрим урожаєм», — каже міністр.

Лещенко зазначає, що зараз на аграріїв покладають надію мільйони українців, адже вони є основою економічного розвитку держави. Саме тому Мінагрополітики взяло на себе додаткові функції для координації розподілу всього, що необхідно для забезпечення посівної кампанії–2022 (дизелю, насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту).

Для цього створено спеціальну платформу agrostatus.org. На ній треба заповнити спеціальну заявку за вашими потребами.

Далі Мінагрополітики через засоби зв’язку зорієнтує щодо всіх подальших дій.

Аграрії на сторожі продовольчої безпеки. ОНЛАЙН ОНОВЛЕННЯ

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок