7 лютого 2018 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №1-2 (89-90), січень-лютий 2018

В Україні розпочато сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Станом на 25 березня сільгоспвиробники Херсонської, Донецької, Закарпатської та Миколаївської областей посіяли 106,3 тис. га, або 1% до прогнозу.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Зокрема, господарства Херсонської області посіяли 97,6 тис. га (58% до прогнозу) ярих культур, з яких 84,1 тис. га (89%) ячменю, 9,9 тис. га гороху, 1,82 тис. га пшениці та 1,75 тис. га вівса.

За попередніми даними областей площа посівів сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2021 року очікується в межах 28,1 млн га, або на 378 тис. га більше від показника 2020 року.

Зернові культури в усіх категоріях господарств мають зайняти 15,5 млн га, або 55% у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Посів ярих зернових культур прогнозується на площі 7,6 млн га, соняшнику — на рівні 5,4 млн га, сої — 1,4 млн га, цукрових буряків — близько 223 тис. га.

Нагадаємо, що за даними Держстату озимих зернових посіяно на площі 7,96 млн га.

2 лютого на черговому засіданні Кабінет Міністрів України затвердив проект Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

«Завдяки Угоді всі дружні країни Чорноморського басейну — Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина та Україна — будуть поєднані угодами про вільну торгівлю зі спільними правилами. Тому документ має величезне значення для всього регіону. Зміцнення стратегічного партнерства України і Туреччини розкриє нові економічні та геополітичні перспективи, а також зміцнить наші позиції, що надважливо в умовах активізації російської агресії», — підкреслила Перша віце-прем'єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

Ключова позиція домовленості — встановлення Туреччиною 0% мит на 10 337 товарних позицій, що складає 95% від загальної кількості товарів, які експортуються Україною. Крім того, ще на 1348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшені мита.

Завдяки встановленню 0% мита на постачання Туреччиною зернових Україна отримає покращені умови доступу на турецький ринок переробленої аграрної продукції. Також Угодою передбачається повне скасування турецьких мит на промислову продукцію.

Для забезпечення розвитку вітчизняної металургії Україна залишила за собою право застосувати експортне мито на вивезення металобрухту. У той же час, Туреччина відкриває внутрішній ринок для нашого металу. По 510 з 840 металургійних товарів встановлюється нульове мито. Ще на 130 встановлено часткове зменшення мита, що дає нам переваги у порівнянні з російським металом. Для 167 товарів металургії надаються квоти щонайменше на 411 тисяч тонн.

Крім того, Україна зберігає дію мит на вживані автомобілі і секонд-хенд і встановлює трьох і пʼяти річні перехідні періоди дії мит на транспортні засоби і продукцію легкої промисловості.

Також вироблений з турецької сировини товар після активування угоди буде вважатися українським і зможе безмитно потрапити на ринки усіх європейських країн, відповідно до сертифікату EUR1.

Угода матиме загальний позитивний ефект для економіки України. В галузях, що працюватимуть на експорт, будуть створені нові робочі місця, згенерована додана вартість, сплачені податки. За попередніми прогнозами угода щорічно даватиме +2,2% до ВВП і +2,6% до доходів домогосподарств.

«Запровадження нових правил створить нові реалії для українських галузей. Для м’якшої та поступової переорієнтації низки галузей Міністерство економіки розробило відповідний пакет рішень», — додала Юлія Свириденко.

me.gov.ua

Напрямки експортної торгівлі є досить різноманітні з акцентом на азійські та європейські ринки.

ТОП-5 країн, що впродовж січня-травня 2020 купували найбільше української молочної продукції — це:

Молдова ― на суму 13,5 млн. дол.,

Грузія ― 8,6 млн. дол.,

Азербайджан ― 7,5 млн. дол.,

Китай ― 6,1 млн. дол.,

Польща ― 5,2 млн. дол.

У січні-травні відбулися певні зміни у рейтингу експортних контрагентів. Так, порівняно із квітнем-2020, на четверте місце вийшов Китай (6,1 млн. дол.), змістивши при цьому Казахстан (5,2 млн. дол.) на п’яте. Нідерланди піднялись на дев’яте місце, взагалі витіснивши США з десятки найбільших покупців української «молочки».

Імпорт молочної продукції в Україну переважно «європейський». ТОП-5 країн, з яких до України надходить молочка:

Польща (52,8 млн. дол.),

Німеччина (15,6 млн. дол.),

Франція (7,9 млн. дол.),

Нідерланди (3,4 млн. дол.),

Білорусь (2,7 млн. дол.).

Загалом, топ-5 імпортерів молочки впродовж січня-травня залишається незмінною, окремі перестановки відбувалися лише нижче у рейтингу. Так, Чехія піднялася на 8-ме місце, витіснивши Португалію, а до ТОП-10 увійшла Греція, котра й замикає першу десятку.

Географія імпорту по групах товарів має наступний вигляд.

Найбільше товарів з групи молока та вершків незгущених було завезено із Польщі (59%), Литви (30%) та Німеччини (5%).

Сухого молока та вершків згущених ― Білорусі (55%), Німеччини (24%) та Польщі (8%).

Кисломолочних продуктів ― з Польщі (53%), Бельгії (35%), Греції (3%).

Молочної сироватки ― з Білорусі (24%), Німеччини (24%) та Польщі (16%).

Масла ― з Польщі (63%), Нідерландів (14%), Німеччини (7%).

Сирів ― з Польщі (46%), Німеччини (17%) та Франції (10%).

Казеїну ― з Нідерландів (68%), Франції (12%), Польщі (11%).

Морозива ― з Чехії (31%), Франції (27%) та Італії (18%).

Аналітичний відділ АВМ