Зростання виробництва молока сільгосппідприємствами компенсує приблизно третину обсягу скорочення виробництва населенням

Міністерство сільського господарства Китаю підтвердило виявлення вірусу африканської чуми свиней у провінції Сичуань, регіоні з найвищим рівнем виробництва свиней та найбільшим показником споживання свинини в країні.

Спалах виявили на фермі у окрузі Гаоксян. У господарстві утримували 40 сприйнятливих тварин.

Це вже 18-та провінція, яка постраждала від АЧС. 

У період з 10 листопада у країні виявили 5 нових осередків захворювання: один у провінції Аньхой на фермі з поголів'ям більш ніж 8 тис. свиней, 3 вогнища у провінції Хубей, та ще один — у провінції Сичуань.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Європейська комісія і ветеринарна інспекція Польщі посилюють протиепізоотичні заходи. Ветнагляд регіонів, сусідніх до АЧС-позитивних, розширює карантинні зони, збільшує число перевірок заходів біологічної безпеки свинарських господарств і накладає все більше штрафів.

Так минулого тижня частина Мазовецького воєводства, де АЧС раніше не фіксувалася, виявилася в «червоній» зоні загрози. У зону потрапили велика племінна ферма, кілька великих свиноферм і безліч дрібніших свинарських господарств. Це стало несподіванкою не тільки для місцевих фермерів, а й для самих ветеринарів. Імовірно, накладення обмежувальних заходів стало наслідком рішення Європейської комісії. Причиною такого рішення називають регулярні випадки виявлення вірусу у кабанів, які реєструються на території воєводства.

Подальше зниження чисельності кабанів досі є для влади Польщі одним із пріоритетних завдань. Хоча спалахів АЧС у домашніх господарствах не було з вересня минулого року, їх число в стадах диких свиней продовжує зростати і на поточний момент становить 281 випадок. Експерти стверджують, що відстріл кабанів призводить до очікуваних результатів, сповільнюючи просування вірусу. Однак, незважаючи на це, він весь час займає все більшу територію і фахівці очікують, що АЧС скоро добереться на південний схід країни до Підкарпаття.

Фермери іншого, поки вільного від АЧС регіону — Великопольського воєводства, останнім часом стали звертати увагу на посилення ветеринарного контролю в їх господарствах. Це відноситься до виконання ними обов’язків відповідного маркування та реєстрації тварин, отримання сертифікатів про стан здоров’я свиней на забій, ведення реєстраційних книг. Причина підвищеної уваги ветеринарів — постійна загроза поширення вірусу шляхом нелегального транспортування свиней або занесення з уже заражених територій разом із застреленими кабанами.

Ймовірно, посилення заходів також пов’язано і з результатами перевірок минулого року: в 2016 році інспекція перевірила 2553 господарства, що утримують свиней, а порушення ветеринарного законодавства виявила в 359 з них. Тоді загальна сума накладених штрафів була невелика і склала всього близько 8000 євро. В цьому році штрафні санкції обіцяють бути більш жорсткими.

Pigua.info за матеріалами  GreenFront

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька підкреслила важливість комунікації між бізнесом і Держпродспоживслужбою та закликала підприємців повідомляти про всі факти несправедливих рішень.

Про це вона написала у своєму блозі на сайті «Новое время».

За словами Магалецької, необхідно вибудовувати співпрацю так, щоб споживач був максимально захищений, а всі інциденти вирішувалися прозоро та швидко.

«Ми сьогодні намагаємося створити нову Держпродспоживслужбу, яка стане справжнім сервісом для споживачів і бізнесу. Це важке завдання, і перекосів вистачає. Однак, прошу, йдіть на контакт і повідомляйте про всі факти несправедливих рішень. Будемо розбиратися», — зазначила голова Держпродспоживслужби.

За словами Владислави Магалецької, дуже багато конфліктів відбувається через відсутність комунікації як з боку перевіряючих, так і бізнесу. Під час перевірок потрібно співпрацювати з державою, а не ігнорувати законні вимоги.

«Я недарма поставила споживачів на перше місце — це світова тенденція. Бізнес не тільки повинен «мати голос», але й чути споживачів. Компанії повинні з повагою ставитися до громадян і створювати максимально зручний сервіс, а не «футболити» їх після надання неякісних послуг чи, наприклад, продажу прострочених продуктів харчування», — підкреслила Владислава Магалецька.

В умовах повномасштабної війни 23% аграрної галузі втрачено або пошкоджено: прямі збитки, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, станом на вересень 2022 року, сягають $ 6,6 млрд. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що до повномасштабної війни від української агропродукції залежало 400 млн осіб у світі, не враховуючи самих українців. На агросектор припадало 20% ВВП України та понад 40% усього експорту.

Наразі непрямі втрати дорівнюють $ 34,5 млрд. При цьому в Україні скорочуються посівні площі та вдвічі зменшився обсяг врожаю проти минулорічних показників. Усе це несе пряму загрозу економіці України та продовольчій безпеці світу.

Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Про це йшлося під час круглого столу «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування», що відбувся в Харкові за сприяння Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Для отримання відшкодування важливо мати підтвердження збитків. Тобто, потрібні фактаж і фіксація. Зрозуміло, що зібрати таку інформацію це складно і не одразу можливо. Це потребує людського та фінансового ресурсу, але без фіксації відшкодування взагалі не може бути реалізоване», — підкреслив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на урядовому рівні наразі затверджені фактично всі базові постанови та накази щодо методики визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф. На черзі — врегулювання на рівні постанови такої ж методики для особистих селянських господарств. Після погодження вказаного документа буде покрито всю цільову аудиторію, яка може мати необхідність та потребуватиме відшкодування за отримані збитки в агросфері.

«Наступним кроком після того, як у нас є методологія, нормативна база та фіксація — це, звісно, визначення джерела покриття. Ми вже маємо підтримку на рівні ООН та інших міжнародних інституцій, щоб із різних джерел (заморожених активів рф, репараційних тощо), але однозначно забезпечити відшкодування за рахунок країни-агресора. Ці процеси, як показує практика, тривалі по часу, але нам їх треба спільно пройти. Наша держава завжди допомагатиме боротися за те, щоб підприємці отримали свої кошти через прозорий і дієвий інструмент», — наголосив Тарас Висоцький.