Китай повідомив про АЧС у провінції з найвищим виробництвом свиней

Фінансова звітність компаній — один з найбільш затребуваних та пріоритетних наборів даних для бізнесу та суспільства. Відтепер вона стала відкритою.

Про це повідомляє прес-служба «Урядового порталу».

«Державна податкова служба оприлюднила їх на Єдиному порталі відкритих даних та на власному веб-порталі. Кожен може ознайомитись з реальним фінансовим становищем компаній та розміром сплачених ними податків до бюджету», — йдеться в повідомленні.

ДПС виконала вимоги оновленої редакції 835 постанови про відкриті дані та оприлюднила фінансову звітність компаній. Це інформація про фінансовий стан та діяльність компанії. Вона містить відомості щодо доходів, збитків, активів та коштів, які знаходяться на балансі.

«Тривалий час бізнес в Україні не мав легального доступу до фінзвітності. У результаті, підприємці не могли приймати зважених рішень про співпрацю з партнерами, а іноземні компанії — оцінити реальну ситуацію на ринку України. Розуміння ринку дозволяє створити якісний та потрібний продукт, в цілому розвиває бізнес в Україні та відкриває можливості для зростання іноземних інвестицій», — розповів Михайло Федоров, віце-прем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації.

Таким чином, відкрита фінансова звітність допоможе українському бізнесу: підвищити прозорість підписання угод з підрядниками; краще оцінити розвиток своєї компанії відносно ключових конкурентів та зрозуміти свою долю ринку; зменшити ризик співпраці з компаніями одноденками.

«Відкриття інформації про фінансову звітність компаній — це важливий етап у детінізації ринку та ще один крок до прозорості економіки держави. Знадобилося більше трьох років, аби її публікували у формі відкритих даних. Раніше ця інформація була конфіденційною. Виключення становили приватні акціонерні товариства — їхня звітність була відкритою і вони були зобов’язані її регулярно публікувати», — підсумував Федоров.

Зростання цін на українську фуражну кукурудзу зберігалося під впливом підвищення світових котирувань.

У той же час більш істотне зростання цін було обмежене присутністю на ринку конкурентних пропозицій зернової інших країн-виробників, а також помірним попитом.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Основна частина представників переробного сектора зберігала ціни на кукурудзу в межах раніше сформованого діапазону і тільки окремі компанії підвищували ціни незначно, в середньому на 50 грн/т з середи, розраховуючи тим самим залучити додаткові обсяги. З урахуванням вартості доставки зерновий на підприємство, ціни кукурудзи становили 7100-8000 грн/т », - відзначили фахівці.

За їх оцінками, переробні підприємства не виключають зниження своїх закупівельних цін на фуражну кукурудзу найближчим часом.

Крім того, незначні цінові зміни були характерні для експортного ринку фуражної пшениці, що в деякій мірі було обумовлено зниженням торгової активності через сезонний фактор.

«Переробний сектор вважав за краще не коригувати ціни на фуражну пшеницю, незважаючи на те, що запаси зернової закінчувалися, а нові обсяги купити було важко через обмежену пропозицію. Діапазон закупівельних цін на базисі СРТ-підприємство становив 6100-7100 грн/т. Обмежена кількість пропозицій буде чинити тиск на ціни фуражної пшениці», - пояснили аналітики.

Ринок фуражного ячменю залишався найменш активним, так як кількість пропозицій була мінімальною, а попит на закупівлі був низьким. Фахівці підкреслили, що переробний сектор відчував брак пропозицій фуражного ячменю, при цьому не поспішав коригувати ціни в бік підвищення. Ціни на фуражний ячмінь озвучувалися в раніше сформованих межах 6700-7250 грн/т, СРТ-підприємство.

«Низька торговельна активність буде впливати на цінові тенденції на ринку фуражного ячменю і далі», - резюмували аналітики.

latifundist

Європейський парламент відмовився забороняти маркувати замінники м'ясних продуктів позначкою «вегетаріанська ковбаса», «веганський бургер» тощо. На замінниках молочних продуктів і надалі не можна писати «молоко», «сир» або «масло».

Більшість законодавців ЄС 23 жовтня не підтримали відповідний законопроєкт, який був ініційований і винесений на обговорення під тиском аграрних спілок.

Згідно з відхиленою пропозицією, «терміни і назви, пов'язані з м'ясом (…), повинні бути закріплені виключно за тими частинами тварин, що придатні для вживання людиною». За взірець наводилися такі терміни, як стейк, ковбаса, шніцель, гамбургер.

Відмову Європарламенту підтримати запропоновані обмеження схвально оцінила Європейська організація із захисту прав споживачів (BEUC), назвавши це рішення «доброю новиною».

Утім, щодо рослинних замінників молочних продуктів обмеження в маркуванні під час збуту й продажу зберігатимуться й надалі. Тобто в ЄС на полицях магазинів не буде товарів із позначкою «соєве молоко» або «рослинний сир». Виняток становлять лише такі давно усталені терміни, як «арахісове масло» або «кокосове молоко».

Водночас захисники прав споживачів розкритикували обмеження щодо маркування на молочних продуктах як «непотрібне». Це не має нічого спільного із захистом прав споживачів, кажуть вони.

Для довідки: протягом останніх років у ЄС спостерігається істотне зростання ринку продуктів-замінників рослинного походження, покликаних замініти м'ясну і молочну продукцію. За наявними оцінками, за останні 5 років обсяги продажу рослинних замінників м'яса в Європі зросли майже вдвічі.

agroportal.ua за матеріалами Deutsche Welle 

Міністерство сільського господарства Китаю підтвердило виявлення вірусу африканської чуми свиней у провінції Сичуань, регіоні з найвищим рівнем виробництва свиней та найбільшим показником споживання свинини в країні.

Спалах виявили на фермі у окрузі Гаоксян. У господарстві утримували 40 сприйнятливих тварин.

Це вже 18-та провінція, яка постраждала від АЧС. 

У період з 10 листопада у країні виявили 5 нових осередків захворювання: один у провінції Аньхой на фермі з поголів'ям більш ніж 8 тис. свиней, 3 вогнища у провінції Хубей, та ще один — у провінції Сичуань.

PigUA.info за матеріалами pig333.com