Аграріям пояснили, чому необхідно фіксувати збитки, завдані російською агресією

20-груд-2022

В умовах повномасштабної війни 23% аграрної галузі втрачено або пошкоджено: прямі збитки, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, станом на вересень 2022 року, сягають $ 6,6 млрд. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що до повномасштабної війни від української агропродукції залежало 400 млн осіб у світі, не враховуючи самих українців. На агросектор припадало 20% ВВП України та понад 40% усього експорту.

Наразі непрямі втрати дорівнюють $ 34,5 млрд. При цьому в Україні скорочуються посівні площі та вдвічі зменшився обсяг врожаю проти минулорічних показників. Усе це несе пряму загрозу економіці України та продовольчій безпеці світу.

Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Про це йшлося під час круглого столу «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування», що відбувся в Харкові за сприяння Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Для отримання відшкодування важливо мати підтвердження збитків. Тобто, потрібні фактаж і фіксація. Зрозуміло, що зібрати таку інформацію це складно і не одразу можливо. Це потребує людського та фінансового ресурсу, але без фіксації відшкодування взагалі не може бути реалізоване», — підкреслив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на урядовому рівні наразі затверджені фактично всі базові постанови та накази щодо методики визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф. На черзі — врегулювання на рівні постанови такої ж методики для особистих селянських господарств. Після погодження вказаного документа буде покрито всю цільову аудиторію, яка може мати необхідність та потребуватиме відшкодування за отримані збитки в агросфері.

«Наступним кроком після того, як у нас є методологія, нормативна база та фіксація — це, звісно, визначення джерела покриття. Ми вже маємо підтримку на рівні ООН та інших міжнародних інституцій, щоб із різних джерел (заморожених активів рф, репараційних тощо), але однозначно забезпечити відшкодування за рахунок країни-агресора. Ці процеси, як показує практика, тривалі по часу, але нам їх треба спільно пройти. Наша держава завжди допомагатиме боротися за те, щоб підприємці отримали свої кошти через прозорий і дієвий інструмент», — наголосив Тарас Висоцький.

Більше новин
Частка імпортної свинини в Україні не перевищує 5-6%
09-лют-2021

Попри те, що у січні імпорт свинини в Україну досяг 1,63 тис. тонн, а це на 64,6% більше за показники січня 2020 року та на 45,4% більше, ніж у грудні, в Асоціації «Свинарі України» (АСУ) зазначають, що ці цифри не є критичними. Загальний обсяг імпортованої свинини в структурі українського ринку наразі не перевищує 5-6%.

Варто зазначити, що січневі обсяги закордонних закупівель вдвічі менші за середньомісячні обсяги імпорту свинини у травні-листопаді минулого року, коли на внутрішній ринок надходило 2,6-4,6 тис. тонн щомісяця.

«Більше того, показник імпорту у січні 2021-го на 33% менший, ніж у 2019-му році. А значить, цьогорічна ситуація не є екстраординарною… З іншого боку, по мірі наближення внутрішніх цін на свинину до так званої «бар’єрної позначки» ― ціни, за якої завезення охолоджених свинячих півтуш з ЄС стає економічно обґрунтованим, лояльність до вітчизняного виробника може відійти на другий план. Так, вже за першу декаду лютого до України надійшло 622 тонн з країн ЄС, що наближається до середніх темпів імпорту в лютому 2019-го», – зазначають в АСУ.

Meat-Inform

Детальніше
Ідентифікаційні бирки для тварин нового формату з'явилися в Україні
05-вер-2019

Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» успішно запустило в експлуатацію комплекс лазерного маркування ідентифікаційних бирок для тварин.

Запуск в експлуатацію сучасного комплексу з нанесення лазерного маркування надає можливість Агентству з ідентифікації і реєстрації тварин покращити якість маркування, зокрема візуальну ідентифікацію тварин, а також машино-зчитуваність штрих-кодів, нанесених на засоби ідентифікації.

Використання комплексу також дозволить зменшити собівартість вушних бирок та уникнути залежності від сторонніх підрядних організацій. Навіть більше — власне маркування ідентифікаційних бирок дозволить самостійно планувати завантаження виробництва і пришвидшити терміни поставки бирок до замовників.

Крім того, застосування власного обладнання для маркування скоротить строки виготовлення дублікатів бирок для тварин, та бирок для товарних свиней з індивідуальним номером господарства до двох діб у порівнянні з підрядними організаціями, які такі роботи проводили впродовж 10 діб.

«Використання цього обладнання дає можливість нашому підприємству не лише в повному обсязі забезпечити потребу у маркуванні вушних ідентифікаційних бирок для тварин, а й розширити сферу послуг, що надаються. Таким чином ми забезпечуємо більш комфортні умови для бізнесу, що працює у сфері тваринництва, і якісно скорочуємо час на отримання необхідних дозвільних документів на перевезення тварин, у тому числі і при експортно-імпортних операціях», — підкреслив директор ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Ігор Клименок.

Держпродспоживслужба

Детальніше
В Україні випустили покрокове керівництво по експорту в Канаду
26-жовт-2017

Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) представив покрокове керівництво по експорту в Канаду для українських малих і середніх підприємств під назвою «I CAN Export».

Публікація була розроблена в партнерстві з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Офісом з просування експорту, говориться в повідомленні CUTIS.

«Керівництво має на меті надати інформацію на зрозумілій мові для українських малих і середніх підприємств про те, як експортувати товари в Канаду», — йдеться на сайті проекту.

Видання складається з 10 глав і покриває питання споживчих переваг канадців, порядку перетину кордону і вимог до документації, регуляторних обмежень на канадському ринку, можливостей перевезення через океан тощо.

«Час переговорів і теоретизування минув, настав час практики вільної торгівлі», — зазначив під час презентації посол Канади в Україні Роман Ващук.

milkua.info

Детальніше
Аграрії заблокували автомагістралі через прийняті законодавчі акти
18-груд-2017

18 грудня з 8-ої години ранку українські аграрії перекрили автомагістралі країни в Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях. Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Чому сільгосптоваровиробники перекрили дороги?

7 грудня 2017 року Верховна Рада України

Відмінила:

відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника).

Замінила:

автоматичну систему бюджетної підтримки сільгоспвиробників «ручним» розподілом бюджетної дотації.

До чого це призведе?

Сьогодні

зниження закупівельних цін на олійні культури;

збільшення прибутків монополій, які володіють більшістю олійноекстракційних заводів.

За підсумками 2018 року

банкрутство дрібних та середніх сільгоспвиробників;

наближені до влади олігархи додатково зароблять від 10 до 16 мільярдів гривень.

Що вимагають представники малого та середнього бізнесу: 

захистити законне право кожного українця працювати на своїй землі і в своїй країні, не сплачуючи корупційну данину олігархам, які прикривають своє прагнення до наживи інтересами країни;

захистити право працівників сільськогосподарських підприємств на гідну винагороду своєї нелегкої праці, адже у разі збільшення податкового тиску аграрії не лише не зможуть втілити в життя плани по збільшенню розміру заробітної плати, але й будуть змушені звільняти працівників, а також зменшувати допомогу, яку вони надають місцевим громадам і соціальній сфері села.

Нагадаємо, що 19 грудня об 11.00 в Українському Домі, відбудеться зустріч представників найбільших аграрних асоціацій, керівників сільгосппідприємств, представників центральних органів державної влади, де будуть прийматися рішення про проведення Загальнонаціонального аграрного податкового страйку 21 грудня 2017 року у м. Києві.

Слід нагадати, що аграрні асоціації звернулися до Президента України з проханням захистити інтереси українських сільгоспвиробників, які попередньо були порушені (під час прийняття низки законодавчих актів).

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок