АЧС: у Польщі посилюють протиепізоотичні заходи

Станом на 17 лютого з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 30,6 млн т зернових культур, що на 7,7 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:

пшениці — 13,2 млн т;

ячменю — 3,9 млн т;

жита — 1,7 млн т;

кукурудзи — 12,8 млн т.

agravery.com

На сайті Мінекономіки з'явився зручний сервіс для самоперевірки реєстрації пакету документів на дотацію, що подавався господарством. 

Ціла низка напрямків держпідтримки за Постановою 107 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» потребують подачі суб'єктами господарювання заявок та пакету супровідних документів у Мінекономіки до встановленого індивідуально для кожного типу підтримки дедлайну. Причому вчасно поданими вважаються заявка та документи, які надійшли до Мінекономіки та зареєстровані в системі електронного документообігу.

На сайті Мінекономіки з'явився зручний сервіс для самоперевірки: у вкладці «Документи» — «Пошук вхідної кореспонденції» можна перевірити внутрішній реєстраційний номер вашого пакету документів на держдотацію в Міністерстві.

Крок 1. — перейдіть на сайт за посиланням
Крок 2. — введіть дату доставки вашого пакета документів у Мінекономіки та назву вашого господарства
Крок 3. — натисніть віконце «шукати»

Результат — система надасть вам інфо про реєстраційний номер вашого пакета документів в Мінекономіки, який підрозділ його розглядає та його контактний номер.

avm-ua.org

Про ключові кроки реалізації економічної стратегії розповів Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України Олексій Любченко у статті «Ключові завдання для економічного зростання України» для LB.ua, йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

«Рівень доходів населення України є вдвічі нижчим порівняно з географічними сусідами. Маючи колосальний та якісний трудовий потенціал, велику територію, великий індустріальний сектор, Україна має змогу сформувати потужний внутрішній ринок з достойними зарплатами, що буде підтримувати внутрішній попит», — прокоментував Олексій Любченко.

Серед ключових першочергових заходів:

• Експансійна фіскальна політика з акцентом на підтримку інфраструктурних проектів та здешевлення кредитування пріоритетних галузей.
• М’яка монетарна політика з акцентом на застосування інструментів цільового рефінансування банківських позик. Облікова ставка повинна зберігатися нижче нейтральної до появи стійких темпів зростання на рівні 4−5% ВВП.
• Підтримка виробництв, які передбачають локалізацію технологічних процесів на території України.
• Здоровий протекціонізм у сферах, які пов’язані з переробкою сировинної продукції, що добувається чи виробляється в Україні.
• Постійно діючий інститут здешевлення вартості кредитування цільових інвестиційних проектів (включаючи підтримку МСБ та іпотечного кредитування).
• Розвиток механізмів залучення коштів населення в інвестиційні проекти за участі держави.

Всеукраїнська Аграрна Рада підтримує ініціативу зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ), яка активно обговорюється в суспільстві, однак пропонує знижувати її не до 0%, а до 10%. Оскільки на сьогодні запровадження нульової ставки загрожує низкою негативних наслідків і для держави, і для агровиробників.

На цьому заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив під час круглого столу «Збереження конкурентоспроможності української агропродовольчої продукції в умовах запровадження на території ЄС нульової ставки ПДВ на харчові продукти з 1 липня 2022 року».

Михайло Соколов зауважив, що питання зниження ПДВ на харчові продукти в Україні назріло давно і ВАР вже кілька років наголошує на важливості такого кроку. Так, згідно з дослідженням ФАО легкий або середній ступінь недоїдання спостерігається вже у 20% населення України. Це серйозний показник, але ситуація, на жаль, буде лише погіршуватись, оскільки очікується ріст цін на продукти харчування через зростання вартості добрив та газу. Відповідно, зниження ставки ПДВ на продукти харчування — це гарна ідея, бо вона дозволяє знизити ціни на них.

«З іншого боку знижувати ставку ПДВ до 0% не потрібно, бо тоді виробники с/г продукції і продуктів харчування перетворяться на тих, кому постійно потрідно буде відшкодовувати ПДВ. Вони матимуть податковий кредит, оскільки купують матеріально-технічні ресурси для виробництва з ПДВ. Зараз, за нашими оцінками, підприємств, які постійно звертаються до держави за відшкодуванням ПДВ, не більше 2 тисяч. Але якщо всі аграрії, які є платниками ПДВ, будуть потребувати його відшкодування, то це щонайменше 16 тисяч додаткових підприємств. Це збільшення адміністративного навантаження на податкову службу майже в 10 разів. І ми зіткнемось з тим, що процес відшкодування просто зупиниться. Агровиробники змушені будуть чекати коштів місяцями. Тому ми підтримуємо ініціативу зниження ставки ПДВ, але пропонуємо знижувати її до 10%, а не нуля. Крім того, варто взяти до уваги, що ЄС знижує ставку до 0% не з 20%, а з 5%-7%. Тому, якщо ми знизимо зі своїх 20% до 10%, то будемо мати той самий ефект, що і вони», — пояснив заступник голови ВАР.

Зниження ставки ПДВ на продукти харчування матиме й інший позитивний ефект: виробники, які працюють легально, отримають перевагу над тими, хто працює в тіні. Адже передусім знизяться ціни на харчові продукти на поличці магазинів, але самі виробники нічого не втратять. Разом з тим ті підприємства, які працюють нелегально, матимуть збитки: вони ПДВ не платять і зниження ціни на продукти — це і їх втрати також. Тому такий крок допоможе державі скоротити обсяг нелегального ринку. Заступник голови ВАР також наголосив, що Україна має серйозно поставитись до питання зниження ставки ПДВ на продукти харчування. Оскільки в разі її збереження на рівні нинішніх 20%, в той час, як Євросоюз знизить ПДВ до 0%, це загрожує Україні засиллям нелегального імпорту.

«Ми навряд чи зможемо перешкодити цьому. Адже вже й сьогодні маємо проблему, наприклад, з польськими сирами, які масово завозяться в Україну, бо в Польщі значно нижча ставка ПДВ. Тому маємо розглянути зниження ставки ПДВ на харчові продукти, щоб ця різниця не була такою значною, і щоб не виникало великого стимулу завозити продукти», — зауважив Михайло Соколов.

 agravery.com