На Київщині оголосили карантин через АЧС

Про ключові кроки реалізації економічної стратегії розповів Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України Олексій Любченко у статті «Ключові завдання для економічного зростання України» для LB.ua, йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

«Рівень доходів населення України є вдвічі нижчим порівняно з географічними сусідами. Маючи колосальний та якісний трудовий потенціал, велику територію, великий індустріальний сектор, Україна має змогу сформувати потужний внутрішній ринок з достойними зарплатами, що буде підтримувати внутрішній попит», — прокоментував Олексій Любченко.

Серед ключових першочергових заходів:

• Експансійна фіскальна політика з акцентом на підтримку інфраструктурних проектів та здешевлення кредитування пріоритетних галузей.
• М’яка монетарна політика з акцентом на застосування інструментів цільового рефінансування банківських позик. Облікова ставка повинна зберігатися нижче нейтральної до появи стійких темпів зростання на рівні 4−5% ВВП.
• Підтримка виробництв, які передбачають локалізацію технологічних процесів на території України.
• Здоровий протекціонізм у сферах, які пов’язані з переробкою сировинної продукції, що добувається чи виробляється в Україні.
• Постійно діючий інститут здешевлення вартості кредитування цільових інвестиційних проектів (включаючи підтримку МСБ та іпотечного кредитування).
• Розвиток механізмів залучення коштів населення в інвестиційні проекти за участі держави.

Після лікування корови антибіотиками має пройти певний час для виведення їх з організму, перед тим, як молоко можна буде продавати. Це звична практика на багатьох молочнотоварних фермах. Але що ж робити з молоком із залишками антибіотиків?

В минулому таке молоко, аби не виливати згодовували телятам. Проте такий «збут» молока вважається не тільки застарілим, а й небезпечним.

Останні дослідження Європейського агентства з безпечності продовольства (EFSA) показали, що телята, яких годують молоком із антибіотиками мають більш високу ймовірність утворення стійких бактерії через їх фекалії, ніж ті телята, яким не згодовували таке молоко. Це у свою чергою є й загрозою для людського організму. Адже чим стійкішою є бактерія, тим менше антибіотиків можна застосовувати для лікування інфекцій.

Результати дослідження Агентства EFSA такі:

• Франція і Словенія використовували молоко від хворих корів, яких лікували антибіотиками для годівлі як бичків, так і теличок;
• у Болгарії ж молоко від хворих корів телятам взагалі не згодовували;
• в Іспанії, Кіпрі та Угорщині на всіх фермах несортовим проблемним молоком випоюють лише бичків;
• у Данії, Хорватії, Італії, Люксембурзі, Мальті та Нідерландах, Словаччині і Великобританії таке молоко використовують для відгодівлі теличок і бичків на всіх фермах (4-100%);

У Європі годівля телят молоком із залишками антибіотиків на фермах загалом не забороняється, а регулювання національних правил щодо цієї практики тут досі не погоджені.

Проте годівля несортовим проблемним молоком негативно впливає на організм теляти. Це може виявитись в утворенні стійких до антибіотиків бактерій у кишечнику. А для майбутнього успішного розвитку господарства здорове покоління телиць має надважливе значення. Ці молоді організми повинні отримувати лише найкраще молоко, утримуватись в комфортних умовах і отримувати максимальну увагу.

Іноді таке молоко не згодовують теличкам, а лише бичкам, оскільки їх все одно продають на відгодівлю. Проте утворення стійких бактерій спостерігається у всьому продуктивному ланцюжку.

На щастя, більшість фермерів розуміють, що використання проблемного молока небезпечне, а тому використовують замінники молока, які на противагу несортовому молоку взагалі не містять бактерій. Згодовування чистого молока призводить до менших затрат на ветеринарні препарати, тварини здорові та мають кращу продуктивність з першої лактації.

Отож, сподіваємось, що фермери усього світу тепер сприйматимуть годівлю несортовим молоком як неприпустиму практику. Беручи до уваги те, що телята грають важливу роль у фінансовому становищі всього господарства робимо висновок — краще позбутись несортового молока із вмістом залишків антибіотиків. Таким чином ми можемо покращити здоров’я теляти та закласти здоровий початок у майбутньому продуктивному ланцюжку.

milkUa.Info за матеріалами allaboutfeed.net

Єврокомісія погодила фінальний текст Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС.

Фінальні консультації між делегаціями України та Європейської комісії відбулись за участі керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства інфраструктури України, АТ «Укрзалізниця».

Угода передбачає виконання двосторонніх та транзитних перевезень українськими перевізниками без дозволів. Підписання документа заплановане наприкінці червня.

Микола Сольський зазначив під час зустрічі, що сьогодні надважливим для України та ЄС є спрощення та прискорення процедур з логістики. Підписання Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС скасовує необхідність отримання відповідних дозволів на постійній основі та дозволить уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що українська сторона паралельно працює над розбудовою прикордонної інфраструктури, яка б значно збільшила пропускну спроможність на західних кордонах. Зокрема, в рамках проєкту «Відкритий кордон» буде ліквідувано всі вузькі місця на кордоні.

Обмежена кількість дозволів на міжнародні перевезення була достатньо критичною проблемою для українських перевізників впродовж останніх 5-ти років. З моменту підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2016 році товарообіг з країнами Євросоюзу зріс майже вдвічі, а кількість вантажоперевезень автомобільним транспортом – на 42%.

У той же час кількість дозволів на міжнародні перевезення до окремих країн ЄС не тільки не збільшувалась, а навіть скорочувалась. Щорічно це призводило до великих втрат як українських перевізників так і економіки країни загалом.

В умовах повномасштабної війни та блокування українських портів, обсяг експорту автомобільним транспортом і, як наслідок, потреба у дозволах на міжнародні перевезення по деяким напрямам зросли у кілька разів.

У перший місяць повномасштабного вторгнення Україні вдалось досягти домовленостей про тимчасове скасування дозволів на вантажні автоперевезення з 12 країнами ЄС (Австрія, Угорщина, Італія, Латвія, Естонія, Болгарія, Німеччина, Данія, Литва, Румунія, Греція та Словаччина).

minagro.gov.ua

Цьогорічний врожай зернових, зернобобових та олійних культур буде на рівні 65 млн т, у тому числі передбачається потенційний експорт в обсязі близько 30 млн.

Такі дані озвучив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, пише Мінагрополітики.

За його словами, наразі врожай очікують на рівні 48−50 млн т зернових та зернобобових: кукурудзи — 24 млн т, пшениці — 18−20 млн т, ячменю — близько 5 млн т, а також інших культур.

«У нас буде до 20 млн т перехідних залишків із попереднього врожаю та потенційно мінімум додатково 30 млн т до експорту з нового. Для того, щоб впоратися з такими обсягами, потрібно експортувати мінімум 4 млн т на місяць», — підкреслив Висоцький.

Він додав, що врожай олійних має бути на рівні як мінімум 15 млн т, з яких близько 10 млн т соняшника, 2,5−2,8 млн т сої і близько 2,5 млн т озимого ріпаку.

latifundist.com