В Мінагрополітики підрахували, скільки зерна зберуть аграрії у 2022 році

Україна укладала угоду про вивезення зерна з Туреччиною та ООН і продовжує виконувати свої зобов’язання за цим документом.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час спільної з прем'єр-міністром Чехії Петером Фіалою пресконференції у Києві, повідомляє «Укрінформ».

«Безумовно, я думаю, що світ в цілому вже звик до тих чи інших риторик агресивного характеру з боку офіційних і неофіційних представників рф. Хочу нагадати, що в зерновій ініціативі існує дві паралельні домовленості чи два документи. Перший — тристоронній документ Україна-ООН і Туреччина. Тут від трьох суб'єктів я не чув, щоб хтось із чимось був незгодний, і хтось хотів би зупинити «зернову ініціативу». Тож тут ми продовжуємо, як втрьох і домовлялися», — повідомив Зеленський.

Від додав, що є інший документ — між рф, Туреччиною і ООН.

«Я не впевнений, що той документ Туреччина або ООН порушили, бо вони не зацікавлені в тому, щоб принести голод в країни Африки або Азії. Тож, безумовно, те, що росія повідомляє, що вона виходить з цієї ініціативи, говорить, що вона виходить з домовленості тих трьох сторін. А це говорить, що саме вона порушує їхні домовленості», — зазначив Президент.

Підсумовуючи, глава держави висловив сподівання, що міжнародні партнери зможуть «заспокоїти» риторику російської федерації щодо виходу із «зернової ініціативи».

«Ми зі свого боку продовжуємо «зернову ініціативу», тому що розуміємо, що несемо у світ стабільність на ринку харчової продукції», — наголосив Зеленський.

agroportal.ua

Уряд готується запровадити для імпортерів з ЄС дзеркальну процедуру отримання дозволів на ввезення продукції на свою територію.

Це випливає із аналізу проекту наказу Мінекономрозвитку «Про затвердження Порядку визнання еквівалентності системи державного контролю країни-експортера», розміщеного на сайті відомства.

Раніше Україна в односторонньому порядку визнала дію всіх внутрішніх дозволів ЄС без аудиту, як це передбачено Угодою про асоціацію. Відповідна процедура спрощення була передбачена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 1 квітня 2014 року № 118 «Про визнання еквівалентності системи контролю виробництва та обігу продукції та сировини тваринного походження Європейського Союзу» № 431/25 208. Цей наказ в односторонньому порядку дозволяє імпорт харчової продукції усім іноземним виробниками, які мають «єврономери».

Наразі ж МЕРТ збирається виправити цю помилку і пропонує скасувати наказ № 118 та запровадити порядок надання дозволу на імпорт харчової продукції за результатами аудиту з боку ДПСС.

«Зараз важливо відновити паритет у торгівлі і скасувати наказ 118 схваливши порядок проведення аудиту, відповідно до якого іноземні підприємства отримають доступ до ринку України після проведення аудиту», — сказано у проекті рішення наказу МЕРТу.

Тож після затвердження даного наказу всі європейські компанії повинні будуть пройти повну процедуру отримання дозволів для ввезення своєї продукції на ринок України.

agropolit.com

Міністерство аграрної політики та продовольства України внесло зміни до переліку суб'єктів господарювання, які виробляють продовольчі товари, що мають суттєву соціальну значимість. Про це 19 січня повідомила прес-служба відомства.

Як уточнюється в повідомленні, наказом від 18.01.2022 р. №19 до зазначеного переліку включено виробників борошна пшеничного, молока пастеризованого, хліба житньо-пшеничного, яєць курячих, птиці (тушка куряча) й олії соняшникової.

Відповідні зміни також внесено до наказу Мінагрополітики України від 5 січня 2022 р. №3, яким затверджено список підприємств, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають суттєву соціальну значимість.

АПК-Інформ

Зараз ситуації на світовому ринку та ринку кормів України пов’язані між собою, як ніколи. Хтось панікує, хтось продовжує мислити тверезо. Та в будь-якому разі, певні процеси мають відбуватися незаважаючи ні на пандемію, ні на кризу — тварини мають їсти.

Що маємо на сьогодні. В Україні почав формуватися дефіцит продуктів переробки олійних: соєвого та соняшникового шроту, макухи.

З чим це пов’язано. Якщо говорити про ситуацію на українському ринку шроту, заводи скорочують переробку соняшнику та сої. Як наслідок, виникає дефіцит шротів та макухи. Наприклад, один із найбільших переробників в Україні скоротив виробництво на 30%. Більшість дрібних переробників через елементарну відсутність сировини просто закрились. Чому? На ринку насіння соняшнику та сої існує дисбаланс цін попиту та пропозиції. Заводи знизили ціну закупки сировини на фоні зниження світової ціни на рослинну олію, а аграрії при цьому живуть старою ціною і намагаються інтегрувати зміни валютного ринку.

Зараз саме час використовувати досвід роботи у кризових ситуаціях. А Fenix Agro такий досвід має.

«Ми завчасно почали готуватися до можливих змін та переламних моментів. Були заключені попередні контракти із партнерами, що зараз дає нам можливість обслуговувати наших клієнтів без перебоїв, роблячи кожну поставку вчасно», — зазначають в компанії.

За оцінками аналітиків Fenix Agro, ситуація ще не скоро зміниться. Більше того, очікується подальше зростання внутрішньої ціни на шрот та макуху. Адже, вже сьогодні на ринку є пропозиції соняшникового шроту за 7500 грн/т, завод.

Прес-служба Fenix Agro