Україна та ЄС погодили текст Угоди про лібералізацію автоперевезень

Липень для вітчизняних свинарів завершується «підйомом» цін. Цього тижня середня ціна на живець зросла майже на 5% - до 46,3 грн/кг, зауважила Олександра Бондарська, керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Факт: Цього тижня котирування на ринку живця відчутно підвищилися порівняно з їх попереднім рівнем. Так, більшість товарних партій цього тижня реалізували по 46-47 грн/кг. Ціни нижче вказаного рівня зустрічалися епізодично, тоді як дорожчі пропозиції , переважно, озвучували після завершення п’ятничних торгів: окремі заготівельники пропонували привабливішу ціну за додаткові об’єми. Ключовим чинником висхідного руху цін наразі є сезонне зменшення пропозиції тварин забійних кондицій та зменшення імпортної активності на тлі курсових коливань.

Очікування: Хоча деякі представники м’ясопереробної галузі зауважують малоактивну реалізацію свинини та продуктів з неї, більшість поділяють думку, що причини для зміни вектору руху цін закупівлі наразі відсутні. Так, частина переробників очікує стабілізацію цін на досягнутому рівні, решта прогнозує продовження висхідного руху.

Менша пропозиція живця на забій у зв’язку з повільнішими приростами в спекотний період, найвірогідніше, «збалансує» з намірами окремих гравців ринку дещо обмежити об’єми закупівлі, щоб привести їх у відповідність до обсягів реалізації. Водночас, невизначеність ситуації на валютному ринку та стабілізація цін на свинину в ЄС, слугуватимуть стримуючими чинниками для активізації імпорту. З огляду на це, можна очікувати на позитивне коливання цін закупівлі у найближчій перспективі.

pigua.info

Українські сільгоспвиробники станом на 24 березня 2022 р. посіяли 150 тис. га ярих культур.

Основні культури, які зараз засіваються, — це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукровий буряк, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Вже бачимо, що на Херсонщині, Одещині, Миколаївщині, незважаючи ні на що, під українськими прапорами посівна розпочалася», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. 

Він додав, що з огляду на ситуацію в країні, очікується зменшення площ посівів високомаржинальних культур, а саме соняшнику та кукурудзи, натомість збільшаться площі посівів простіших у виробництві культур, але важливих з погляду продовольчої безпеки. Насамперед це посіви гороху, ячменю та вівса. 

«Ці культури раніше були нішевими, але вони простіші з погляду технології, тим не менш, є важливими для харчування людей. Тому буде такий зсув від експортоорієнтованих культур до культур продовольчих, для внутрішнього споживання», — зауважив перший заступник міністра. 

Також Тарас Висоцький наголосив, що через повномасштабне вторгнення площі посівів в Україні можуть зменшитися на 30%, що негативно відобразиться на продовольчій безпеці країн, які імпортували українську аграрну продукцію. Це приблизно 100 млн людей країн Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії.

agroportal.ua

Всюди, де бізнес може працювати — він має працювати.

Про це зазначив у вечірньому зверненні Президент України Володимир Зеленський.

«Уряд вже підготував рішення про розширення програми кредитування для підприємців. Бізнес зможе отримати кредит під 0% на час воєнного стану, а також на місяць після війни. Далі – мінімальна ставка 5%. Загальний обсяг кредитів може бути до 60 млн грн», — констатував він.

Кабмін має проголосувати сьогодні за масштабне скорочення регуляцій.

«Було більше ніж 600 дозволів та ліцензій для бізнесу, а залишиться близько 20 обов’язкових. Доручено знайти законодавчу можливість, аби держава гарантувала 100% вкладів в український банк. Не частину, як зараз. Увесь депозит. Аби люди не втратили гроші», — резюмував Президент.

agroportal.ua

Євросоюз і Китай оголосили про підписання Угоди про взаємний захист географічних зазначень — тобто про взаємне визнання та захисту на ринках традиційних продуктів — по 100 найменувань з кожної сторони. Про це йдеться в поширеній у понеділок заяві Єврокомісії, пише TheDairyNews.

«Євросоюз і Китай підписали двосторонню угоду про захист 100 європейських і 100 китайських географічних зазначень в Китаї і в Євросоюзі, відповідно проти присвоєння назв або фальсифікації продуктів. Ця угода, переговори по якій завершилися в листопаді 2019 року, має принести взаємні торговельні вигоди і надати споживачам гарантовано якісну продукцію з обох сторін», — йдеться в документі.

З боку ЄС в Китаї будуть захищені такі найменування, як шампанське, ірландське віскі, польська горілка, пармська шинка, грецький сир «Фета» та інші. З китайської сторони в список увійшли такі традиційні продукти, як Pixian Dou Ban (паста з квасолевої піксі), Anji Bai Cha (білий чай Анжі), Panjin Da Mi (рис Panjin) та Anqiu Da Jiang (імбир Anqiu).

У перспективі угода передбачає розширення списку найменувань до 175 з кожного боку. Її підписання приурочено до планового саміту ЄС-КНР, який пройде в понеділок в відеоформаті. Система географічних зазначень активно розвивається і просувається Євросоюзом для захисту від імітацій сільськогосподарської продукції, історично виробленої в конкретних регіонах держав співтовариства.

Брюссель активно працює над її визнанням у всьому світі, оскільки цей факт виключає можливість легального виробництва за межами Євросоюзу товарів з назвами,  які вже стали загальними і які захищені цією системою. Найяскравішим прикладом такого продукту є шампанське — ігристе вино, вироблене за строго визначеними правилами у французькій Шампані.