Обличчя України на світовому ринку м’яса: рейтинг експортерів

Після запуску ринку електроенергії світло для промисловості подорожчало на третину. Про це на прес-конференції заявив виконуючий обов'язки голови держкомпанії «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

«В реальності ціни на електроенергію для промисловості показали набагато більше зростання, ніж очікував уряд на рівні 5−6%. Ціна на електроенергію для промисловості зросла на 30% за перші 10 днів роботи ринку. Тенденція до того, що різниця зростатиме», — сказав він.

За словами Ковальчука, можна констатувати, що на даному етапі ціна на ресурс зросла, але при цьому остаточна вартість на липень ще не сформована і буде зрозуміла лише до кінця місяця, коли будуть дані щодо небалансів роботи нового ринку. Ковальчук зазначив, що таке суттєве зростання ціни обумовлений неправильною моделлю покладання спецзобов'язань, оскільки потенційно великий гравець держкомпанія «Енергоатом» повністю виключена з ринку.

Закону "Про ринок електроенергії", передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку, в тому числі на роздрібному, а отже, кінцевий споживач в майбутньому зможе обирати постачальника електроенергії. Закон відповідає вимогам Третього енергетичного пакета. Національна енергетична компанія «Укренерго» здійснює експлуатацію магістральних і міждержавних ліній електропередачі, а також централізовану диспетчеризацію Об'єднаної енергосистеми країни. «Укренерго» є державним підприємством, перебуває у підпорядкуванні Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

УНІАН

Уряд спрощує вимоги до імпорту та переміщення с.-г. продукції рослинного походження

Мінагрополітики та Уряд для забезпечення продовольчої безпеки держави працює над спрощенням умов ведення бізнесу в період воєнного стану.

«Для спрощення фітосанітарних заходів при імпорті сільськогосподарської продукції рослинного походження та створення безперебійного постачання такої продукції на період воєнного стану, Уряд спростив вимоги до імпорту та переміщення сільськогосподарської продукції рослинного походження, у тому числі насіння, в умовах воєнного стану», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 від 01 квітня 2022 року «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану», яка діятиме на період воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування.

Постановою передбачено:

1. Запровадження принципу екстериторіальності для реалізації повноважень територіальних органів Держпродспоживслужби.

Відтепер суб'єкт господарювання за його вибором має право:

• звертатися та отримувати документи, адміністративні послуги та фітосанітарні процедури у будь-якому територіальному органі Держпродспоживслужби;
• звертатися щодо проведення фітосанітарної експертизи(аналізів) до будь-якої фітосанітарної лабораторії Держпродспоживслужби.

2. Спрощення фітосанітарного контролю імпорту товарів, які належать до груп 07- 12 згідно з УКТ ЗЕД, шляхом проведення виключно інспектування без відбору зразків та фітосанітарної експертизи(аналізів).

Як виняток, повноцінний фітосанітарний контроль здійснюється, якщо:

• фітосанітарні сертифікати(фітосанітарні сертифікати на реекспорт) відсутні або недійсні;
• вантаж не відповідає інформації, зазначеній у фітосанітарному сертифікаті(фітосанітарному сертифікаті на реекспорт);
• під час інспектування виявлено зараження(його ознаки) чи пошкодження регульованими шкідливими організмами.

3. Скасування вимоги проведення фітосанітарного контролю супровідного дерев’яного пакувального матеріалу(палети, піддони, коробки пакувальні, ящики тощо), з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження.
4. Скасування обов’язковості переміщення територією України імпортованих об'єктів регулювання, у т. ч. насіння, у супроводі карантинного сертифіката.
5. Видача карантинного сертифікат виключно на вимогу особи.

Як альтернатива з метою контролю пропонується ведення особами обліку об'єктів регулювання та надання інформації за запитом Держпродспоживслужби (на частіше одного разу на місяць).

Прийняті зміни сприятимуть спрощенню імпорту сільськогосподарської продукції рослинного походження та дерегуляції переміщення насіння територією України, що матиме позитивний вплив на забезпечення продовольчої безпеки держави.

minagro.gov.ua

В травні 2020 року індекс умовної прибутковості виробництва молока України (УМІ) прогнозовано знизився. 

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Він зауважив, що зниження є характерним для останнього місяця весни, проте інтрига лише в тому, як різко він знизиться.

«Отже, зниження в травні 2020 до квітня сягнуло 5,6% — показник близький до середнього багаторічного. Але це означає, що УМІ падав кожного місяця 2020 року, а сукупне зниження протягом 5 місяців вже склало 37,2%. При цьому, місяць тому, нагадаємо, індекс УМІ обвалився відразу на 14,7%», — зазначає він.

Як і раніше, ціни на кормові компоненти зростали, а на молоко — навпаки знижувалися.

Отже вже другий місяць поспіль УМІ був нижчий ніж в попередньому році за той же місяць. Зниження до попереднього року в травні сягало вже 13,0%. В цілому ж за 5 місяців 2020 року прибутковість виробництва молока все ще перевищувала показник 2019 року на 5,8% і була найвищою за останні шість років.

«В червні, як правило, ми також відмічаємо зниження УМІ, але воно, як правило, не таке різке, як в травні. Побачимо як буде цього року, адже, поки що, курс української валюти є відносно стабільним, а тенденції світового ринку лишається досить непередбачуваними. Дуже багато втручання з боку держави, дуже багато сплесків та різких падінь попиту, роблять прогнозування практично неможливим», —  зауважує Андрій Ярмак.

milkua.info

Шведські дослідники скрупульозно підрахували всі впливи, що надаються на біосферу органічним сільським господарством. Виявилося, що органічне фермерство завдає довкіллю куди більш вагомої шкоди, ніж звичайне сільське господарство, що використовує добрива та пестициди.

Згідно з дослідженням, проведеним в Чалмерсовському університеті технологій (Гетеборг, Швеція), органічне сільське господарство призводить до більш високих непрямих емісій вуглекислого газу, ніж звичайне сільське господарство, і тому сильніше впливає на клімат. Хоча безпосередні емісії нижче — в тому числі і завдяки відмові від використання викопного палива — сумарний баланс виявився не на користь органічного фермерства. Справа в тому, що внаслідок більш низької врожайності органічне землеробство використовує більше землі на одиницю виробленої продукції, а тому сприяє зменшенню площі лісів.

Дослідники розробили метод розрахунку сумарного впливу сільськогосподарських технологій на навколишнє середовище, в тому числі головним чином обсягу парникових газів, що виділяється при виробництві продуктів. За словами учасника проекту Стефана Вірсеніуса, шведська органічна озима пшениця обходиться клімату планети на 70% дорожче, а шведський органічний горох — на 50% дорожче, ніж ті ж продукти, вирощені інтенсивними методами.

Головна причина — відмова від використання добрив, що призводить до помітно більш низької врожайності. Таким чином, щоб зробити органічними методами таку ж кількість їжі, потрібно звільнити від дикої рослинності велику площу землі. Цей фундаментальний висновок дослідження стосується продуктів як землеробства, так і тваринництва: органічне м'ясо і молоко також наносять клімату більш важкої шкоди, ніж ті ж продукти, вироблені в умовах традиційного індустріалізованого сільського господарства. І оскільки світове виробництво продуктів харчування підпорядковується законам міжнародної торгівлі, органічний горох, вироблений в Швеції, лягає тягарем на тропічні ліси Амазонки і африканську савану.

Колишні дослідження не приводили до подібних висновків через обмеження використаних методів розрахунку, вважають автори роботи. Ними був розроблений комплексний метричний показник — «альтернативні вуглецеві витрати» (Carbon Opportunity Cost), що враховує, в числі інших факторів, кількість вуглецю, яке могло б утримуватися лісами на місці даної сільськогосподарської території.

Дослідники визнають, що з точки зору споживача органічні продукти як і раніше можуть бути кращими. По-перше, органічно вирощена рослинна їжа або курятина надають значно менший вплив на біосферу, ніж яловичина або баранина, вироблена звичайним способом. Крім того, залишаються в силі і звичайні аргументи: органічне землеробство завдає менше страждань тваринам і благотворніше позначається на місцевих екосистемах. Це не скасовує, однак, його шкоди для кліматичної системи планети в цілому.

Крім того, автори відзначають, що застосування біопалива може виявитися більш небезпечним для глобальної екосистеми, ніж викопне паливо. Аргумент той же: виробництво етанолу з пшениці, цукрового очерету і кукурудзи, або дизельного палива з рапсу, вимагає великих площ сільськогосподарських земель, так що сумарне навантаження на біосферу виявляється вище, ніж від застосування солярки і бензину. Біопаливо, вироблене з відходів, сильно перевершує по екологічності викопне паливо, проте потенціал його виробництва і застосування невеликий.

dairynews