За 5 місяців 2020 року прибутковість виробництва молока все ще перевищує показник минулого року — Андрій Ярмак

1. Ринок продуктів з козячого молока дуже перспективний і виходити в нього потрібно вже зараз.

Козівництво — одна з найбільш інвестиційно привабливих ніш в світі. В майбутньому буде йти процес збільшення ферм, де розводять кіз і овець, зростатимуть обсяги виробництва як за рахунок того, що зростає населення в світі, так і за рахунок того, що до активних споживачів приєднуються азіатські країни.

Сьогодні в світі виробництвом козячого молока займаються два типи країн — найбідніші і гурмани. Це видно з переліку найбільших виробників: Індія, Судан, Бангладеш, Пакистан, тільки потім Франція. Але тут важливо розуміти, що в найбідніших країнах майже всі козяче молоко виробляється в ОПГ, а в Європі — потрапляє в переробку і стає сиром.

Дуже привабливим здається експертам ринок дитячого харчування — сухі суміші на основі козячого молока. Ще одне дуже привабливе і перспективне спрямування — продаж худоби.

2. Три складових успіху.

Секрет ефективності ферми в чотирьох складових: хороша генетика, правильний раціон, повна автоматизація і грамотний менеджмент.

Козяче молоко дорожче коров'ячого, тому воно швидше за все не стане шкільним харчуванням або масовим продуктом для всіх верств населення.

3. Управління козами відрізняється від управління коровами.

Кози — це не корови. Кози швидкі. Кози більш чутливі: їх ні в якому разі, ні за яких обставин не можна бити. З ними потрібно говорити, вони повинні вас любити, знати ваш голос. Вони реагують на найменші зміни і помилки персоналу, а значить за всім потрібно дуже ретельно стежити.

Якщо вам здається, що ви з чимось можете впоратися самі, ви помиляєтеся — потрібно завжди запрошувати фахівців.

Найпростіше працювати своєю сім'єю. Навряд чи ви зможете знайти соратників, які так само сильно будуть горіти вашою справою, їм не вистачає пристрасті, любові.

4. Автоматизація вирішує проблему людського фактора і дорогої робочої сили.

Майбутнє тваринництва — за інтелектуальними системами управління.

Автоматизувати потрібно все — від годування, доїння до охолодження молока. Це дуже сильно впливає на рентабельність: знижує кількість помилок, дозволяє уникнути проблеми дефіциту кадрів. Роботи не хочуть у відпустку, не йдуть в декрет, не втомлюються і не можуть бути не в настрої. Аналіз великих масивів даних дозволить вкрай ретельно стежити за всіма тваринами навіть найменшому колективу.

5. Годування в козівництві грає не менш, а іноді і більш важливу роль, ніж в традиційному молочному скотарстві.

Корми — болюча тема для будь-якого тваринника. Худобу продуктивну завезти може кожен, а ось правильно годувати — це мистецтво.

Важливо пам'ятати, що кіз утримувати не дешевше, ніж корів. При цьому у них різні системи поїдання: коза не їсть повільно і поспіль, кози швидкі, і переварюють їжу вони теж швидше.

В ідеалі має бути три окремих будівлі: для малюків, для тварин-підлітків і для дорослих кіз. У кожної тварини повинно бути своє місце для харчування. Голова повинна бути трохи піднята вгору, коли вони харчуються. Вода повинна бути доступна завжди, з 2-го тижня життя тварини. Потрібно думати про вітаміни, мінерали, думати про білкок.

Для корму підходять злакові, сорго, ТЕФ, конюшина, люцерна. Але не можна, щоб вони довго були на полі, якість за ці зайві дні падає. Козам потрібні волокна в кормі, не менше 40%. Чотирьох прийомів їжі досить, не перегодовуйте тварин — їм потрібно іноді відпочивати від жування. Цикл пережовування 60−90 секунд, стежте за кожною козою!

6. Кози дуже чутливі до захворювань, паразитів і навіть вакцинації.

Запорука еффектіновсті козівництва — в здоровому стаді, вільному від усіх захворювань. Головне — строгий контроль гігієни і, якщо це необхідно, обмеження всіх зовнішніх закупівель худоби. Потрібно стежити за повітрям, чистою соломою. Кози дуже чутливі до чистоти. Дуже важлива чистота. Дуже-дуже-дуже важлива чистота.

Кози лякають тваринників, так як хвороб, які їм загрожують, багато, і треба бути висококласним професіоналом в цій області. Ветеринар повинен відвідувати ферму не менше разу на 2 місяці.

Не забувайте про вакцинацію тварин! Пам'ятайте, що кози більше, ніж корови чутливі до вакцинації. Реакції бувають різні, вузлики від уколів можуть зникати кілька місяців.

Треба спостерігати за очима, за тілом тварини, щоб не було занадто худим або товстими. Якщо послід виглядає як оливки, то це погана ознака.

7. Генетика — це база успішної ферми.

Важлива генетика тварин — це запорука успіху. Чи не намагайтеся купити кого дешевше! При покупці можна провести аналізи тварини на хвороби, обов'язково потрібно витримувати нових тварин на карантині не менше 15 днів і вакцинувати.

Є дві технології козівництва: система, коли відбирають кращих особин жіночої статі, і система, коли відбирають кращих чоловічих особин. У першому випадку кози містяться кілька окотів — до 5 років, у другому застосовують пролонговану лактацію, а потім їх більше не запліднюють, забивають після критичного падіння надоїв.

Недоліки пролонгованої лактації: менше доходів від продажу чоловічих особин на відгодівлю і жіночих особин на розведення, проблеми ожиріння і псевдовагітності.

Переваги: ​​більше грошей завдяки більш високим удоям, більше молока взимку, скорочення витрат, падіння вибракування маточного поголів'я, відсутність витрат на вирощування молодняка, економія на обладнанні.

milknews

Цьогорічний врожай зернових, зернобобових та олійних культур буде на рівні 65 млн т, у тому числі передбачається потенційний експорт в обсязі близько 30 млн.

Такі дані озвучив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, пише Мінагрополітики.

За його словами, наразі врожай очікують на рівні 48−50 млн т зернових та зернобобових: кукурудзи — 24 млн т, пшениці — 18−20 млн т, ячменю — близько 5 млн т, а також інших культур.

«У нас буде до 20 млн т перехідних залишків із попереднього врожаю та потенційно мінімум додатково 30 млн т до експорту з нового. Для того, щоб впоратися з такими обсягами, потрібно експортувати мінімум 4 млн т на місяць», — підкреслив Висоцький.

Він додав, що врожай олійних має бути на рівні як мінімум 15 млн т, з яких близько 10 млн т соняшника, 2,5−2,8 млн т сої і близько 2,5 млн т озимого ріпаку.

latifundist.com

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться. 

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях. 

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати: 

• пшениці — 12,5 млн т; 
• кукурудзи — 25 млн т; 
• соняшникової олії — 4,3 млн т. 

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи. 

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

AgroPortal.ua

Цього тижня заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева у складі урядової делегації бере участь в роботі 11 Міністерської конференції СОТ (найвищим органом ухвалення рішень в рамках СОТ) в м. Буенос-Айрес (Аргентина).

«СОТ на сьогодні є основною рамковою світовою системою регулювання багатосторонніх торговельних відносин в різних сферах, починаючи з сільського господарства та закінчуючи електронною комерцією. При цьому, все більшим викликом для СОТ є необхідність пошуку компромісних рішень між розвинутими країнами, тими, що розвиваються, або країнами з перехідною економікою, як Україна, та найменш розвинутими країнами. Ми розуміємо виклики, які існують в міжнародній аграрній торгівлі сьогодні і намагаємось займати конструктивну переговорну позицію як країна нетто-експортер аграрної та харчової продукції», — зазначила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона додала, що Україна має відстоювати інтереси своїх фермерів та сільськогосподарських виробників, використовуючи наявні цивілізовані інструменти підтримки агросектору та регулювання торгівлі в рамках СОТ.

За словами заступника Міністра, основними наріжними темами дискусій щодо аграрного сектору в рамках Міністерської Конференції цього року є формування державних резервів з метою продовольчої безпеки, експортні обмеження та внутрішня підтримка сектору, застосування спеціальних захисних механізмів та субсидування рибної галузі.

«Участь в багатосторонніх торговельних перемовинах з аграрної тематики дозволяє більш ефективно відстоювати інтереси нашої країни на міжнародній арені, зважаючи на експортну орієнтованість нашого аграрного експорту. Активна робота в рамках СОТ паралельно з формуванням низки двосторонніх та регіональних торговельних угод є запорукою реалізації нашої основної цілі — становлення України, як глобального впливового гравця на аграрних та продовольчих ринках. Саме тому ми разом з МЕРТ використали дану Конференцію для проведення низки двосторонніх зустрічей з країнами — важливими торговельними партнерами України, такими як Туреччина та Єгипет», — підкреслила заступник Міністра.

Прес-служба Мінагрополітики