Шведські дослідники скрупульозно підрахували всі впливи, що надаються на біосферу органічним сільським господарством. Виявилося, що органічне фермерство завдає довкіллю куди більш вагомої шкоди, ніж звичайне сільське господарство, що використовує добрива та пестициди.
Згідно з дослідженням, проведеним в Чалмерсовському університеті технологій (Гетеборг, Швеція), органічне сільське господарство призводить до більш високих непрямих емісій вуглекислого газу, ніж звичайне сільське господарство, і тому сильніше впливає на клімат. Хоча безпосередні емісії нижче — в тому числі і завдяки відмові від використання викопного палива — сумарний баланс виявився не на користь органічного фермерства. Справа в тому, що внаслідок більш низької врожайності органічне землеробство використовує більше землі на одиницю виробленої продукції, а тому сприяє зменшенню площі лісів.
Дослідники розробили метод розрахунку сумарного впливу сільськогосподарських технологій на навколишнє середовище, в тому числі головним чином обсягу парникових газів, що виділяється при виробництві продуктів. За словами учасника проекту Стефана Вірсеніуса, шведська органічна озима пшениця обходиться клімату планети на 70% дорожче, а шведський органічний горох — на 50% дорожче, ніж ті ж продукти, вирощені інтенсивними методами.
Головна причина — відмова від використання добрив, що призводить до помітно більш низької врожайності. Таким чином, щоб зробити органічними методами таку ж кількість їжі, потрібно звільнити від дикої рослинності велику площу землі. Цей фундаментальний висновок дослідження стосується продуктів як землеробства, так і тваринництва: органічне м'ясо і молоко також наносять клімату більш важкої шкоди, ніж ті ж продукти, вироблені в умовах традиційного індустріалізованого сільського господарства. І оскільки світове виробництво продуктів харчування підпорядковується законам міжнародної торгівлі, органічний горох, вироблений в Швеції, лягає тягарем на тропічні ліси Амазонки і африканську савану.
Колишні дослідження не приводили до подібних висновків через обмеження використаних методів розрахунку, вважають автори роботи. Ними був розроблений комплексний метричний показник — «альтернативні вуглецеві витрати» (Carbon Opportunity Cost), що враховує, в числі інших факторів, кількість вуглецю, яке могло б утримуватися лісами на місці даної сільськогосподарської території.
Дослідники визнають, що з точки зору споживача органічні продукти як і раніше можуть бути кращими. По-перше, органічно вирощена рослинна їжа або курятина надають значно менший вплив на біосферу, ніж яловичина або баранина, вироблена звичайним способом. Крім того, залишаються в силі і звичайні аргументи: органічне землеробство завдає менше страждань тваринам і благотворніше позначається на місцевих екосистемах. Це не скасовує, однак, його шкоди для кліматичної системи планети в цілому.
Крім того, автори відзначають, що застосування біопалива може виявитися більш небезпечним для глобальної екосистеми, ніж викопне паливо. Аргумент той же: виробництво етанолу з пшениці, цукрового очерету і кукурудзи, або дизельного палива з рапсу, вимагає великих площ сільськогосподарських земель, так що сумарне навантаження на біосферу виявляється вище, ніж від застосування солярки і бензину. Біопаливо, вироблене з відходів, сильно перевершує по екологічності викопне паливо, проте потенціал його виробництва і застосування невеликий.
