Ціна на електроенергію для промисловості в Україні з 1 липня зросла на 30%

12-лип-2019

Після запуску ринку електроенергії світло для промисловості подорожчало на третину. Про це на прес-конференції заявив виконуючий обов'язки голови держкомпанії «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

«В реальності ціни на електроенергію для промисловості показали набагато більше зростання, ніж очікував уряд на рівні 5−6%. Ціна на електроенергію для промисловості зросла на 30% за перші 10 днів роботи ринку. Тенденція до того, що різниця зростатиме», — сказав він.

За словами Ковальчука, можна констатувати, що на даному етапі ціна на ресурс зросла, але при цьому остаточна вартість на липень ще не сформована і буде зрозуміла лише до кінця місяця, коли будуть дані щодо небалансів роботи нового ринку. Ковальчук зазначив, що таке суттєве зростання ціни обумовлений неправильною моделлю покладання спецзобов'язань, оскільки потенційно великий гравець держкомпанія «Енергоатом» повністю виключена з ринку.

Закону "Про ринок електроенергії", передбачає запровадження конкурентних відносин на енергоринку, в тому числі на роздрібному, а отже, кінцевий споживач в майбутньому зможе обирати постачальника електроенергії. Закон відповідає вимогам Третього енергетичного пакета. Національна енергетична компанія «Укренерго» здійснює експлуатацію магістральних і міждержавних ліній електропередачі, а також централізовану диспетчеризацію Об'єднаної енергосистеми країни. «Укренерго» є державним підприємством, перебуває у підпорядкуванні Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

УНІАН

Більше новин
Топ-3 регіони України з найбільшим поголів'ям ВРХ
27-серп-2018

Трійку лідерів за кількістю поголів'я ВРХ очолила Вінницька (304 тис. голів), Полтавська (264,5 тис. голів) і Львівська (249,1 тис. голів) області.

Відзначається, що поголів'я великої рогатої худоби в цих регіонах стабільно зменшується. Порівняно з минулим роком, на Вінниччині тварин стало менше на 2,7%, на Полтавщині — на 3%, на Львівщині — аж на 6,7%.

Натомість трьом іншим областям — Житомирській, Закарпатській і Луганській — вдалося не тільки зберегти поголів'я ВРХ, а й подекуди збільшити його.

Так, кількість худоби на Луганщині зросла аж на 11% порівняно з минулим роком: нині там налічують 59,6 тис. голів ВРХ, тоді як торік ця цифра складала 53,7 тис. Майже на 2% зросло поголів'я на Житомирщині — зараз там налічують 209,1 тис. голів. І незмінною залишилася кількість ВРХ на Закарпатті: там зараз вирощують 158,6 тис. голів ВРХ.

ukrstat

Детальніше
Понад 3 тисячі селян вже скоро отримають дотації на вирощування молодняка ВРХ
26-черв-2018

Перші понад 3 тис. осіб, які вже подали документи для отримання дотації на вирощування молодняка ВРХ, отримають гроші вже зовсім скоро. Така фінансова підтримка власників підсобних господарств стала результатом плідної роботи Асоціації тваринників України разом із Мінагрополітики та Урядом.

Саме Асоціація тваринників України ще минулоріч обґрунтувала важливість держпідтримки селян у свої програмі «Реформа українського села через розвиток кооперативного руху в Україні на базі сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів», яку було презентовано на розгляд Уряду. Таким чином, перший крок у реалізації програми, розробленої фахівцями АТУ, втілено в життя. 

Так, у Міністерстві аграрної політики і продовольства України зазначили, що для вирощування молодняку великої рогатої худоби вже перераховано 6,7 млн грн до підрозділів облдержадміністрацій з питань АПК для виплати утримувачам телят.

Так, дотацію нараховано та буде сплачено 3 573 фізичним особам за утримання 6 064 телят, зазначають у Мінагрополітики. Зокрема, за утримання молодняку ВРХ:

– до 5-місячного віку нараховано 562,8 тисяч гривень за 1 876 голів;

– до 9-місячного віку – 2 861 тис. грн за 2 861 голову;

– до 13-місячного віку – 3 317,5 тис. грн за 1 327 голів.

Також, за напрямом державної підтримки сільгосппідприємств за утримання корів, здійснено нарахування у обсязі 259,2 млн грн. Найближчим часом кошти будуть спрямовані одержувачам.

«Асоціація тваринників України дуже активно любіювала держпідтримку на відгодівлю молодняку ВРХ. Ми розробили програму, де пояснили необхідність та важливість такої допомоги, і представляли її на розгляд на засіданнях Мінагрополітики, в Уряді, - зазначила голова АТУ Ірина Паламар. - І ми можемо говорити про чергову нашу важливу перемогу: адже основний зміст представленої нами програми був врахований та відображений в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» від 07 лютого 2018 р. № 107. Адже сьогодні питання відгодівлі молодняку ВРХ стоїть вкрай гостро. Селяни здають телят на забій зовсім маленькими, бо не мають коштів на їх відгодівлю. Саме тому в країні виникає дефіцит яловичини, яка є дуже бажаним продуктом для експорту до країн Близького Сходу, Туреччини. Тваринникам просто ніде брати молодняк для вирощування, оскільки його забивають у зовсім молодому віці. А між тим, саме завдяки нарощенню експорту ВРХ ми могли б дати поштовх до потужного розвитку галузі та зміцнити економіку країни, адже це живі валютні надходження.

Тому дуже хочеться вірити, що ці кошти стимулюватимуть селян утримувати молодняк ВРХ, і загальне поголів’я ВРХ нарешті почне зростати, а не падати, як це ми спостерігаємо протягом останніх років.

Але це лише перший крок із нашої програми, який було реалізовано за нашою ініціативою. Залишається ще багато не втілених у життя важливих аспектів. Так, окрім дотації на відгодівлі ВРХ, нашою програмою було передбачено і такі питання як: дотації на розбудову інфраструктури (будівництво забійних цехів, відгодівельних ферм; на кредитування придбання корови членам с/г кооперативів; на вирощування нетеля та подальшу передачу його за програмою «Корова в кредит»; на оплату банківських відсотків за програмою «Корова в кредит» або (продаж кооперативного нетеля члену кооперативу за рахунок кредитних коштів Ощадбанку, з оплатою відсотків по його обслуговуванню за рахунок бюджетних коштів) та низка інших питань. Якби всі наші пропозиції були враховані та втілені в життя, то за підрахунками фахівців АТУ, держава б отримала 270 млн  грн. експортного мита.

Також залишається невирішеним питання із субсидіями на оплату житлово-комунальних послуг. Люди бояться реєструвати тварин, оскільки не хочуть, аби дохід від тварин позбавив їх права отримувати субсидії. А на не зареєстрованих тварин отримати держдотацію неможливо. Тому ми вже неодноразово зверталися до уряду із проханням, аби на законодавчому рівні дохід селян від утримання підсобного господарства не враховувався до їх загального сукупного доходу. Бо чому, наприклад, дохід від депозитів не входить до загального доходу, а від виробництва сільськогосподарської продукції – враховується? Невже отримання коштів від депозитних вкладів – це більш «благородний» дохід, ніж гроші, виручені за власноруч вироблену продукцію? Ми й надалі апелюватимемо до уряду, аби це питання зрушилося з місця, і до податкового законодавства були внесені необхідні зміни.

Отож я впевнена, що наша чергова перемога не буде останньою, і Уряд у своїх наступних законодавчих ініціативах враховуватиме і втілюватиме в життя й інші наші пропозиції, які є вкрай важливими для розвитку тваринництва в державі і підтримки села».

Асоціація тваринників України

Детальніше
Аграріїв будуть вчити продавати в ЄС
21-лют-2018

З першого березня аграріїв вчитимуть торгівлі з ЄС — почне працювати онлайн-курс Smart Exporter. Чому вчитимуть та навіщо це треба?

«Аграрії зможуть отримати всю необхідну інформацію щодо експорту до ЄС: вимоги, бази, принципи, як зареєструватися, куди звертатися. Все це буде розібрано в теорії та продемонстровано на практичних прикладах», — розповів вчора на презентації курсу розробник та лектор курсу Олег Мирошніченко.

Чому саме в ЄС? «Завдяки стосункам с ним український бізнес стає глобальним. Компанії, які почали працювати з європейськими партнерами, звертають увагу на інші ринки — США, Канаду, Азію. Завдяки переорієнтації на ЄС змінюються стандарти», — говорить заступник міністра агрополітики Ольга Трофімцева. Її слова підтримує радник з харчового законодавства IFC Катерина Онул: «В ЄС одні з найвищих стандартів світу щодо харчової продукції. Тож право експортувати в ЄС — перепустка для будь-якої харчової компанії на ринки світу».

Але не варто й забувати про 500 млн платоспроможних споживачів в європейських країнах. Нагадаємо, що за даними Мінагро 2018 року країна експортувала продуктів до країн ЄС на $5,8 млрд, на 37,1% більше рік до року. Головними продуктами українського агроекспорту були зернові злаки — $1,7 млрд, олія — $1,4 млрд, насіння олійних культур — $1,1 млрд. Експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи — на $32,4 млн, соків — на $28,3 млн, меду — на $25,5 млн, кондитерських виробів — на $15,4 млн, масла вершкового — на $11,7 млн. ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. Далі йдуть Іспанія — 14,3%, Польща — 13,2%, Італія — 12% та Німеччина — 10,5%.

Тим часом, говорить Трофімцева, аграрії досі відчувають брак знань щодо експорту на цей ринок. «Ми стикнулися з тим, що аграріям бракує якісної інформації про ринки та регулювання у ЄС, що існує велика кількість відкритих джерел, що дають відповіді на питання, але їх важко знайти, та люди не вміють користуватися цими інструментами», — говорить Олег Мирошніченко. За його словами, в експорті до ЄС немає нічого складного, головне — витратити певний час для того, щоб в цьому розібратися. Тим більше, що інколи добре володіння статистичними базами дозволяє не тільки зрозуміти як саме експортувати в ЄС, а й куди саме експортувати, де краще купуватимуть вашу продукцію.

«З 2009 року ми почали експортувати та робили це переважно на російський ринок. Коли почалась війна, ринок закрився та ми почали збирати інформацію про експорт в ЄС по різних джерелах — робили запити, шукали по базах, отримували відповіді від міністерств різної якості та інформативності. В цьому курсі зібрано всю необхідну інформацію», — розповідає співвласник компанії «Завод сільгоспмашин» Володимир Цвілий, що був рецензентом Smart Exporter. Курс змусив вже експортуючу компанію дещо змінити свою стратегію — звернутися за підтримкою до ЄБРР та відкрити мультимовний сайт, орієнтований на основні ринки збуту.

«З 2015 року ми даємо гранти, розвиваючи експорт України в ЄС. В тому числи спонсоруємо участь підприємств малого та середнього бізнесу в міжнародних виставках — вже 170 компаній отримали на це гроші. Проходження такого курсу дало б їм можливість мати всю інформацію щодо майбутніх контрактів», - говорить координатор з комунікацій Western NIS Enterprise (донор онлайн-курсу) Міла Маркітан.

Курс складатиметься з шести модулів, в кожному з яких будуть навчаючі відео-роліки, супроводжуючі матеріали з посиланнями на всі необхідні бази ЄС та тексти, які дозволять перевірити свої знання та отримати бали. Слухач, який отримає 60% балів, матиме відповідний сертифікат. Модулі з’являтимуться раз на тиждень, загалом буде 25 навчальних роликів, тривалістю 7−17 хвилин. Потім, після того, як курс буде викладений на платформу Educational Era, його можна буде пройти всім бажаючим. «Під час курсу буде зворотній зв’язок — секція обговорення, де я зможу відповісти на всі запитання. Також будуть тестові завдання на реальних прикладах, можливість отримати практичні навички», — говорить Мирошніченко.

Структура проекту:

Портал Європа, стандарти, робота із статистикою (угода про Асоціацію, структура та логіка; обов’язкові, добровільні та корпоративні стандарти; Євростат, Trade Helpdesk, TradeMap).

Технічне регулювання ЄС (архітектура, принципи, бази даних)

Регулювання та електронні ресурси з безпечності їжі, кормів, тварин та рослин;

Електронні ресурси ЄС щодо інтелектуальної власності (бази даних ТМ, промислових зразків тощо)

Заснування бізнесу в ЄС, пошук та перевірка партнера.

Митні та податкові бази даних, джерела маркетингової інформації, бази державних закупівель.

agravery.com

Детальніше
Перелік сільгосптехніки для держпідтримки розширено на 417 нових одиниць
13-лист-2020

В рамках реалізації бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» Мінекономіки розширило перелік української сільгосптехніки, вартість якої компенсується з державного бюджету.

Про це йдеться на сайты Мінекономрозвитку.

«До переліку додано 417 нових найменувань техніки та обладнання, тепер їх налічується 14 573 від 191 заводів-виробників. Перелік заводів-виробників також збільшився на 6. Це означає, що скористатись підтримкою зможе ще більше аграріїв і виробників, — коментує Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Наразі аграріям вже компенсовано близько 986,3 млн грн за придбану техніку і обладнання. Кошти отримали 3 601 аграрія, які придбали 7 447 одиниць сільгосптехніки та обладнання на суму майже 4 млрд грн.

«Ми очікуємо, що обсяг компенсації за заявками по цій програмі на кінець року перевищить запланований ресурс, тому Мінекономіки вже ініціювало відповідні зміни щодо перерозподілу коштів з інших програм. Позиція міністерства в тому, щоб задовольнити потреби усіх сільгоспвиробників, які подають документи на держпідтримку», — зазначив Міністр.

До нових одиниць техніки додалися посівний напівпричіпний комплекс Narmada для посіву за технологією Strip-Till, агрегати для внесення рідких мінеральних добрив, зерноочищувальні сепаратори, технологічне обладнання для комбікормових заводів та елеваторних комплексів, зерносушарки, вагове обладнання для зважування сільгосппродукції, напівпричепи, ґрунтообробна техніка, обладнання для утримання ВРХ та свиней тощо.

Із Переліком вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання можна ознайомитись за посиланням.

Довідково:

Нагадаємо, на 2020 рік бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» передбачено 1 млрд гривень.

Продовження програми заплановано і на наступний рік.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок