Компетентні органи України та Білорусі продовжать співробітництво в галузі ветеринарії та безпечності харчових продуктів

Березень 2019-го для глобального ринку свинини показав, що таке справжня «відлига» цін. Так, середньомісячні ціни на цей вид м’яса серед країн-флагманів підвищилися, порвіняно з середнім показником лютого, а глобальний індекс цін на свинину «підскочив» на 12,7%. Такі підсумки першого місяця весни для світових цін світу озвучують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Одним з «винуватців» прискорення росту цін на глобальному ринку, очікувано, став Китай, а точніше продовження поширення африканської чуми свиней у країні. Висхідний рух цін у країні пов’язаний як з меншою пропозицією свинини в країні через скорочення чисельності свинопоголів’я (на 16,6% проти лютого 2018-го за даними Мінсільгоспу КНДР), так і з відтермінуванням продажів свинини з боку окремих виробників в очікуванні кращої ціни та вищих прибутків. У наслідок впливу цих чинників середня ціна закупівлі живця в країні вирвалася за межі дводоларової позначки: середня ціна у березні зросла  до 2,14 дол. США/кг, що на 14,6% вище за лютневий показник. При цьому, станом на кінець місяця ціни зупинилися на рівні 2,24 дол. США/кг, який востаннє фіксували у середині лютого 2018-го.

Позитивна динаміка закупівельних цін на живець свиней у Бразилії була менш відчутна. Проте, внутрішні котирування протягом березня не тільки трималися вище 1 дол. США/кг, а й поступово рухалися вгору:  за чотири тижні ціна у національній валюті додала 7% чи 3% у доларовому еквіваленті. Висхідна динаміка цін відбулася унаслідок як підвищеного внутрішнього попиту на тварин забійних кондицій на тлі їх меншої пропозиції, так і за рахунок активізації попиту з боку країн-імпортерів. У підсумку, середньомісячна ціна у березні становила 1,03 дол. США/кг чи на 4,75% більше ніж місяцем раніше.

У ЄС ціни на свиней забійною вагою протягом першого місяця весни також набирали темпів приросту. Так, якщо у першій половині місяця котирування в середньому по країнах співдружності росли на 1% на тиждень, то за 13-й тиждень вони додали понад 4% та перетнули психологічну межу в 1,5 євро/кг. Причиною такої зміни стало перевищення попиту на свиней забійних кондицій над обсягами, наявними на ринку. Крім цього, оператори ринку, відзначають активізацію імпортної активності з боку Піднебесної. Втім, якщо у європейській валюті зміна середньої березневої ціни склала 5,5%, то укріплення долара збільшило цей показник до 8%.

Найвідчутнішим драйвером збільшення глобального індексу цін була цінова динаміка на ринку свинини у США. Так, якщо на початку місяця кілограм свинини забійною вагою коштував 1 дол. США, то в останні дні березня вона сягнула 1,69 дол. США. Середня за місяць ціна кілограму свинини зупинилася на рівні 1,3 дол. США/кг, що на 24% вище ніж у лютому. При цьому Мінсільгосп США наголошує на двовідсотковому збільшенні як маточного поголів'я свиней, так і загального. Проте цей та будь-який інший фактор нівелює очікування операторів щодо жвавого експорту до Китаю, що слугує ключовим стимулом «ривка» внутрішніх цін у США.

Канада також відчула здороження свинини, проте «підхопила» тренд країни сусідки пізніше: найсильніше здороження відбулося в останній тиждень березня, коли ціна додала 0,15-0,19 дол. США/кг забійною вагою. Хоча у кінці березня ціна закіпівлі сягнула 1,2 дол. США, середньомісячний показник покращився на 5,4% та склав 1,05 дол. США/кг.

Внутрішні котирування на свинину в Мексиці, на відміну від згаданих країн, продемонстрували стабільність як у національній валюті, так і в доларовому вираженні. Останнє повторило показник попереднього місяця, залишившись на рівні 1,35 дол. США/кг.

Ринок свинини РФ, навпаки, відчув послаблення цін закупівлі на свиней забійних кондицій у березні. Так, після досягнення піку (на рівні 108 руб/кг живою вагою) у перший тиждень місяця, свинина почала поступово дешевшати, а в кінці місяця ціна кілограму понизилася до 90 руб/кг чи 1,4 дол. США/кг. Експерти ринку пов'язують низхідний рух цін не скільки з початком передвеликоднього посту, скільки зі збільшенням внутрішньої пропозиції цього виду м'яса. Втім, не зважаючи на здешевлення, середня ціна на російську свинину в березні була на 3% вищими ніж у лютому через сприятливішу цінову ситуацію у першій половині місяця.

Ціни на живець свиней в Україні протягом березня були низьковолатильними, хоча в дечому повторили цінову динаміку північної сусідки. Так, у перший тиждень весни  ціна піднялася до максимально за лютий-березень рівня (40,7 грн/кг), після чого поступово понижувалася. Втім, у середньому за місяць котирування практично співпали з лютневим рівнем та склали 40,3 грн/кг.  З іншого боку, «цінову відлигу» оператори ринку живця прогнозовано відчули за чотири тижні до Великодня.

*показник демонструє зміну середньомісячного рівня цін на свинину (порівняно з попереднім) окремих країн світу в доларовому еквіваленті з урахуванням їх значущості у глобальному виробництві та зовнішній торгівлі цим видом м’яса.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними European Commission, pig333.com

Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) дало зелене світло виробництву та продажу нової кормової добавки від компанії DSM під торговою маркою Bovaer, яка знижує викиди молочної худоби кишкового метану. За результатами досліджень, нова добавка була визнана безпечною для тварин та споживачів.

Новому продукту пророкують серйозне майбутнє у боротьбі з викидами метану як у Європі, так і за її межами. Добавка тестувалася у 45 випробуваннях у 13 країнах на 4 континентах, і на сьогоднішній день вважається одним із найперспективніших засобів контролю метану у сільськогосподарських тварин.

За матеріалами FeedNavigator

Минулого року у світі виробили близько 61,4 млн т яловичини і телятини у перерахунку на забійну масу. Найбільшими виробниками м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) були США, Бразилія, країни ЄС, КНР, Індія, Аргентина та Австралія. І хоча загальна пропозиція яловичини на світовому ринку нині переважає попит на 2 млн т, на деяких великих національних ринках — Китаю, США, ЄС — попит переважає внутрішнє виробництво. Не закриті потреби і у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

Ці ринки становлять потенційний інтерес для українських виробників за умов стабілізації ситуації на внутрішньому ринку яловичини та значного нарощення її виробництва. А з погодженням усіх умов і дозволів на експорт цього виду м’яса галузь скотарства матиме додатковий стимул на відродження. Нещодавно Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Інспектори турецького мінсільгоспу залишилися задоволені результатами аудиту системи держконтролю за виробництвом яловичини в Україні, інспектуванням забійних підприємств, зацікавлених в експорті своєї продукції до Туреччини.

Внутрішні проблеми

У 1990‑х роках Україна входила до десятки країн — експортерів яловичини. Нині експортні можливості обмежені суттєвим зменшенням обсягів виробництва яловичини внаслідок тривалого скорочення чисельності поголів'я ВРХ. У І кварталі 2018 року Україна поставила мороженої яловичини на понад $16,1 млн, майже 70% придбали Казахстан, Азербайджан і Білорусь. Але покупці вимагають якісного продукту — охолодженого. Його експорт становив $8,3 млн, і майже весь товар придбала та ж Білорусь.

Вітчизняні виробники змушені заморожувати м’ясо, оскільки не в змозі одразу сформувати товарні партії необхідного обсягу. Основним виробником яловичини і телятини є селянські господарства населення. На їх частку припадає близько 74% усього її обсягу в забійній масі. Рівень рентабельності у більшості сільгосппідприємств характеризується вкрай низькими показниками окупності витрат і високим рівнем збитковості. Більшість експертів пояснюють традиційно низьку економічну ефективність виробництва яловичини досить тривалим терміном обігу капіталу в галузі.

У фермерському господарстві «Перлина Турії» м’ясним напрямом займаються кілька років. Мають певні успіхи: завдяки схрещенню волинської породи корови з лімузинською отримали красиве, більш вгодоване і менш хворобливе поголів'я, майже на третину збільшили приріст і поліпшили смак м’яса. Щороку близько 300 бичків догодовують до півтонни і 80% з них продають бізнесмену, який їх експортує до Єгипту. За словами власника «Перлини Турії» Володимира Яренчука, господарству зовсім не вигідно вирощувати бичків, швидше це соціальний проект, який забезпечує людей роботою. «Собівартість утримання поголів'я висока, закупівельна ціна низька, у результаті справа нерентабельна», — каже він. На думку фермера, Україна запізно отримала дозвіл на експорт яловичини до Туреччини, оскільки галузь практично знищена. Так, у Волинському краї, який раніше спеціалізувався на відгодівлі бичків, назбирається до 4000 голів, а потенціал — удесятеро більший.

Зростання собівартості виробництва продукції фахівці галузі пов’язують із неякісними кормами, удвічі більшими від нормативного значення затратами кормів на 1 т приросту живої маси, незадовільним матеріально‑технічним та ресурсним забезпеченням галузі. Крім того, середньодобові показники приросту худоби на вирощуванні та відгодівлі становлять близько 600 г, у той час як у країнах із високорозвинутою і конкурентоспроможною галуззю скотарства — понад 1000 г. Усе це позначається на рівні рентабельності виробництва яловичини.

Як результат — протягом останніх трьох років в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості підприємств, які займаються виробництвом тваринницької продукції. За два роки з дистанції зійшли 918 підприємств. На початок 2018‑го їх нараховувалося 5042. У той час як у європейських країнах із високим рівнем споживання м’яса утримують від 25% до 75% м’ясної худоби від загального поголів'я ВРХ, в Україні питома вага м’ясної худоби становить менше 5% від усього наявного поголів'я.

Вільна ніша

Зменшення кількості виробників з одного боку і нові експортні перспективи з іншого роблять галузь досить привабливою для інвестицій. За словами гендиректора компанії «Агропродсервіс» Івана Чайківського, за кордоном дуже великий попит на українську яловичину і лише нерозвиненість вітчизняного ринку яловичини заважає забезпечити стабільні постачання великих партій. Бізнесмен впевнений: галузь має значні перспективи, тому готовий у неї інвестувати. Цьогоріч м’ясне стадо компанії зросте з 1500 голів до 2500 голів, а до 2020‑го — до 5000 річного утримання. Господарство має власний забійний цех і більшість м’яса відправляє на експорт.

На думку Яренчука та Чайківського, для того щоб бізнес інвестував кошти у виробництво яловичини, необхідне стимулювання цього напряму з боку держави, встановлення чітких правил на даному ринку між всіма його учасниками. Чайківський називає кілька чинників, що заважають розвитку виробництва яловичини. Перший — це генетика, з якої можна вирощувати тварин. Другий — це інвестиція доволі довгих грошей у галузь. І щоб така інвестиція була вигідною, необхідно напрацьовувати та впроваджувати спеціальні програми з боку держави. Адже для отримання якісної яловичини потрібно завести якісну генетику, здійснити осіменіння корів та виростити тварин. Період від осіменіння до забою займає майже три роки. Це відносно довгі інвестиції при великих ризиках. Створення цільових програм може сприяти працевлаштуванню людей у селі, збільшенню дохідної частини до місцевих бюджетів, створенню продукту з доданою вартістю та виходу на світові ринки. У цій галузі найголовніші стабільність виробництва та державні гарантії для українських компаній, підкреслює гендиректор «Агропродсервісу». Якщо виробництво та поставка яловичини українськими компаніями матимуть стабільний та системний характер, то і світові ринки для них будуть відкриватися. У 2018 році держава відшкодовуватиме 30% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Загалом до державної програми підтримки тваринництва уже долучилися 15 банків, з яких 11 — комерційні.

Зі свого боку близько 20 виробників створили Асоціацію м’ясної галузі, аби відстоювати українського товаровиробника, шукати ринки для збуту готової продукції, розробляти програми для залучення та зацікавленості товаровиробників до виробництва та переробки м’яса для того, щоб максимально завантажувати потужності вітчизняних підприємств. А у перспективі стати впливовими гравцями на світовому ринку виробництва м’яса та м’ясопродуктів. За даними FAO, у 2017 році з України було експортовано 88 000 голів ВРХ живцем, виручка становила $33,5 млн. За підрахунками експертів FAO, якби минулого року країна експортувала яловичину замість ВРХ, то додатково отримала би щонайменше $2,7 млн, і це без урахування субпродуктів, які також мають свою вартість. За умови нарощування середньої ваги голови ВРХ в експорті до 550 кг додаткова виручка становила би понад $29 млн. Якби вітчизняні фермери не лише відгодували бичків до 550 кг, а ще й переробляли їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би додатково понад $34 млн.

landlord

Міжнародний відділ консультаційного центру АВМ (КЦ АВМ), Dairy Global Experts, впродовж року успішно поставив понад 2000 голів племінних нетелів голштинської породи української селекції в країни Сходу та Середньої Азії. Худобу відправляли переважно господарства-члени АВМ.

Активній співпраці між Україною та країнами Сходу і Середньої Азії, крім спільного бажання розвивати молочну галузь, також сприяють і поставки якісних тварин, що в поєднанні із їх високою резистентністю до захворювань та професійним супроводом нашими спеціалістами зміцнює довіру до вітчизняних нетелів та поглиблює міжнародну співпрацю.

Dairy Global Experts допомагає іноземним господарствам розширювати свій бізнес завдяки поставкам якісних племінних нетелів вітчизняної селекції з кращих перевірених господарств України. Однією з найбільших переваг співпраці господарств з DGE є можливість заздалегідь спланувати додаткове стабільне надходження коштів на господарство від продажу нетелів та рух тварин у стаді протягом року, за рахунок довготривалої співпраці з надійним партнером.

Наразі формується наступна партія вітчизняних нетелів, з метою відправки за кордон восени 2018 року. Тому господарства, які мають надлишок молодняка або планують довгострокову співпрацю з надійним партнером, просимо звертатись на гарячу лінію DGE за тел. +38 067−297−26−70.

milkua.info