EFSA схвалило нову кормову добавку для скорочення викидів метану

Виробництву індичого м'яса в Україні приділяється доки не так багато уваги, як курячому. Між тим, інтерес до індичатини росте як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. 

Про це повідомляє Pro - Consulting.

Наприклад, в країнах Євросоюзу давно оцінили високі споживчі властивості цього м'яса. Там воно розглядається як дієтичний замінник яловичини і служить сировиною для виробництва близько 150 видів ковбас. Україна в цій галузі доки відстає. Так, устаткування для ковбасного виробництва з індичатини стало з'являтися у вітчизняних переробників тільки в останні п'ять років.

Більшість індичого поголів'я в Україні традиційно містилися в індивідуальних домогосподарствах. Після 1991 року, у зв'язку зі зміною економічної ситуації, інтерес до розведення індиків у населення став падати, і кількість цього птаха в нашій країні поступово зменшувалася. В той же час, в начала 2000-х років почало рости виробництво індичатини промисловим способом.

За десятиліття до 2011 року поголів'я індиків на агропідприємствах виросло в 42 рази і досягло 391,9 тис. голів. Регіонами-лідерами по розведенню індичок є Чернівецька, Київська, Сумська, Івано-франківська і Дніпропетровська області.

Економічні труднощі останніх років позначилися і на поголів'ї індиків. Підвищення вартості розведення птахів привело до зниження рентабельності цього виду бізнесу. Агропідприємствам довелося активізувати забій птаха, що стало причиною зниження поголів'я і збільшення виробництва м'яса з період 2013-2016 років.

Процес відновлення української економіки і підвищення купівельної спроможності населення, що почався, знову вивів індиче виробництво в число рентабельних. 

Сьогоднішній попит на індичатину на внутрішньому ринку складає 90-100 тис. тонн в рік, а внутрішнє виробництво - близько 30 тис. тонн. Тому створення підприємства по вирощуванню індиків на території нашої країни є прибутковим інвестиційним проектом.

www.poultryukraine.com

В рамках офіційного візиту Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, була проведена зустріч з Міністром сільського господарства та розвитку сільських територій  Держави Ізраїль Уріємом Аріелем. Під час зустрічі були обговорені питання доступу української аграрної продукції до ізраїльського ринку. 

«Нагальні питання, які ми порушили під час даної зустрічі, це відновлення експорту українського яйця столового на ринок Ізраїлю, а також закінчення офіційної процедури відкриття ринку яловичини для наших виробників. Щодо обох питань ми отримали запевнення з боку ізраїльських колег в їх всебічній підтримці. Сподіваємось, що наші яйця, а також м’ясо ВРХ уже найближчим часом будуть постачатись до Ізраїлю. Тим більше, що ми маємо велику кількість запитів від ізраїльських імпортерів на дану продукцію», - зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева за результатами зустрічі.

Українська та ізраїльська сторони також обговорили питання прискорення перемовин щодо Угоди про ЗВТ між двома країнами та можливі шляхи пошуку компромісних рішень щодо чутливих для сторін груп товарів. У рамках консультацій, найближчим часом буде проведена скайп-конференція з метою додаткового обговорення позицій щодо доступу аграрних та харчових продуктів до ринків України та Ізраїлю. Обидві сторони зацікавлені у завершенні перемовин щодо ЗВТ до кінця поточного року.

Окрім торговельних питань, сторони обговорили пріоритетні напрямки співпраці в аграрній сфері. Ізраїльська сторона запропонувала найближчим часом опрацювати пропозицію щодо реалізації проекту зі створення кластерів з виробництва молока з поголів’ям корів 1000-1200 голів в Україні з використанням ізраїльських технологій. За дорученням Прем’єр-міністра України, делегація представників Мінагрополітики України та зацікавлених профільних асоціацій відвідає найближчим часом Ізраїль, з метою проведення перемовин щодо запровадження даного проекту.

Під час відвідування провідного інституту аграрних досліджень Волкані, були обговорені можливості співпраці в галузі аквакультури, вдосконалення системи фітосанітарних заходів у зерновому господарстві та розвитку прикладних досліджень у різних секторах аграрної науки. Представники інституту Волкані наголосили на своїй зацікавленості у розвитку практичного співробітництва у галузі life Sciences, де високі технології в аграрній, харчовій, медичній та інших сферах тісно переплітаються. «У центра Волкані є надзвичайно цікаві та корисні напрацювання саме в прикладній науці, коли розробки науковців безпосередньо знаходять свій шлях до комерційного використання. А це те, чого сьогодні не вистачає нашій науці в Україні», - відмітила Ольга Трофімицева та підкреслила, що ізраїльська сторона готова до перемовин щодо створення спільного хабу інновацій у галузі  life sciences.

 Прес-служба Мінагрополітики

28 жовтня 2020 року у рамках роботи швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» відбулося засідання членів Наглядової ради програми. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

У заході взяли участь заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Глущенко т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, менеджер програм, Федеральний департамент з економічних питань, освіти та досліджень, Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) Барбара Єггін, а також заступник директора Швейцарського бюро співробітництва, Посольство Швейцарії в Україні Віктор Шуткевич.

На початку зустрічі місцевий Керівник Програми Ігор Кравченко наголосив про те, що стратегічним завданням Програми є розвиток потенціалу органічного та молочного секторів, як зміцнення сталого розвитку. Зокрема він зазначив про подальшу готовність обмінюватися досвідом та активно співпрацювати з українською стороною для забезпечення довготривалого впливу та можливості ефективного розвитку українських секторів після закінчення дії Програми.

У свою чергу т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко відзначила, що підтримка з боку швейцарсько-української Програми є дуже важливою для всіх зацікавлених сторін (бізнес, державні інспектори та асоціації). Вона наголосила, що завдяки активному впровадженню компонентів Програми відбувається постійний розвиток органічного та молочного секторів в України та удосконалення національних процедур і процесів.

У ході зустрічі членам Наглядової ради були представлені презентації щодо результатів діяльності компонентів Програми. Окрім того, учасники засідання обговорили та затвердили результати роботи Програми за перший рік (серпень 2019 - липень 2020), також для учасників заходу була представлена презентація плану діяльності Програми на період 01.01.2021 - 30.06.21.

27 серпня відбулася зустріч заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової з представниками Проекту «Аграрні розписки в Україні», що здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) для обговорення поточного стану реалізації в Україні проекту та наступних кроків щодо удосконалення Реєстру аграрних розписок.

«Вже четвертий рік поспіль українські аграрії успішно використовують аграрні розписки як додатковий фінансовий інструмент. У 2019 році позитивна динаміка продовжується — від початку року вже видано 1212 аграрних розписок на загальну суму 7,8 млрд грн. Важливо, що аграрними розписками активно користуються малі сільгоспвиробники», — зазначила Олена Ковальова.

Загалом, від 2015 року було видано 2063 аграрні розписки на загальну суму 14,2 млрд грн, а всього інструментом скористалося 995 сільгоспвиробників, 90% з яких — невеликі за розміром.

За словами Олени Ковальової, від початку 2019 року кількість кредиторів, що надавали фінансування за аграрними розписками, зросла більше ніж вдвічі: на початку 2019 року з розписками працювали 62 кредитори, а зараз їх вже більше 130. І якщо раніше за розписками кредитували переважно великі компанії, то зараз у сегмент заходять невеликі регіональні компанії, локальні банки, кредитні спілки. Лідерами ринку залишаються постачальники матеріально-технічних ресурсів, дистриб’ютори та банки.

З боку представників Проекту «Аграрні розписки в Україні» було зауважено, що залучення нових кредиторів до роботи з інструментом забезпечує притік капіталу в аграрну галузь та полегшує доступ до фінансування, особливо для сегменту невеликих фермерів. Так, різноманіття бізнес-моделей, розроблених для використання аграрних розписок у співпраці з різними кредиторами, на практиці підтверджує гнучкість та ефективність інструменту.

Сторони відмітили, що одним зі здобутків сезону-2019 стала практична реалізація використання аграрних розписок для залучення іноземного фінансування — 3 кредитори-нерезиденти з Естонії та Нідерландів надали фінансування за 8-ма аграрними розписками на загальну суму понад 3,6 млн дол. США.

«Вперше невеликі фермери отримали на практиці доступ до іноземних ринків капіталу з конкурентною вартістю кредитних ресурсів. Це перспективний крок для залучення додаткових грошових ресурсів в українську аграрну галузь, а також зміцнення позицій України на світовому ринку», — підкреслила Олена Ковальова.

Учасники зустрічі висловили сподівання на подальший розвиток ринку аграрних розписок, зокрема, у сегментах нішевих культур, свіжих овочів та фруктів, органічної продукції та співпраці у міжнародному форматі.

Прес-служба Мінагрополітики