Глобальний ринок свинини: березнева «відлига» цін

05-квіт-2019

Березень 2019-го для глобального ринку свинини показав, що таке справжня «відлига» цін. Так, середньомісячні ціни на цей вид м’яса серед країн-флагманів підвищилися, порвіняно з середнім показником лютого, а глобальний індекс цін на свинину «підскочив» на 12,7%. Такі підсумки першого місяця весни для світових цін світу озвучують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Одним з «винуватців» прискорення росту цін на глобальному ринку, очікувано, став Китай, а точніше продовження поширення африканської чуми свиней у країні. Висхідний рух цін у країні пов’язаний як з меншою пропозицією свинини в країні через скорочення чисельності свинопоголів’я (на 16,6% проти лютого 2018-го за даними Мінсільгоспу КНДР), так і з відтермінуванням продажів свинини з боку окремих виробників в очікуванні кращої ціни та вищих прибутків. У наслідок впливу цих чинників середня ціна закупівлі живця в країні вирвалася за межі дводоларової позначки: середня ціна у березні зросла  до 2,14 дол. США/кг, що на 14,6% вище за лютневий показник. При цьому, станом на кінець місяця ціни зупинилися на рівні 2,24 дол. США/кг, який востаннє фіксували у середині лютого 2018-го.

Позитивна динаміка закупівельних цін на живець свиней у Бразилії була менш відчутна. Проте, внутрішні котирування протягом березня не тільки трималися вище 1 дол. США/кг, а й поступово рухалися вгору:  за чотири тижні ціна у національній валюті додала 7% чи 3% у доларовому еквіваленті. Висхідна динаміка цін відбулася унаслідок як підвищеного внутрішнього попиту на тварин забійних кондицій на тлі їх меншої пропозиції, так і за рахунок активізації попиту з боку країн-імпортерів. У підсумку, середньомісячна ціна у березні становила 1,03 дол. США/кг чи на 4,75% більше ніж місяцем раніше.

У ЄС ціни на свиней забійною вагою протягом першого місяця весни також набирали темпів приросту. Так, якщо у першій половині місяця котирування в середньому по країнах співдружності росли на 1% на тиждень, то за 13-й тиждень вони додали понад 4% та перетнули психологічну межу в 1,5 євро/кг. Причиною такої зміни стало перевищення попиту на свиней забійних кондицій над обсягами, наявними на ринку. Крім цього, оператори ринку, відзначають активізацію імпортної активності з боку Піднебесної. Втім, якщо у європейській валюті зміна середньої березневої ціни склала 5,5%, то укріплення долара збільшило цей показник до 8%.

Найвідчутнішим драйвером збільшення глобального індексу цін була цінова динаміка на ринку свинини у США. Так, якщо на початку місяця кілограм свинини забійною вагою коштував 1 дол. США, то в останні дні березня вона сягнула 1,69 дол. США. Середня за місяць ціна кілограму свинини зупинилася на рівні 1,3 дол. США/кг, що на 24% вище ніж у лютому. При цьому Мінсільгосп США наголошує на двовідсотковому збільшенні як маточного поголів'я свиней, так і загального. Проте цей та будь-який інший фактор нівелює очікування операторів щодо жвавого експорту до Китаю, що слугує ключовим стимулом «ривка» внутрішніх цін у США.

Канада також відчула здороження свинини, проте «підхопила» тренд країни сусідки пізніше: найсильніше здороження відбулося в останній тиждень березня, коли ціна додала 0,15-0,19 дол. США/кг забійною вагою. Хоча у кінці березня ціна закіпівлі сягнула 1,2 дол. США, середньомісячний показник покращився на 5,4% та склав 1,05 дол. США/кг.

 

Внутрішні котирування на свинину в Мексиці, на відміну від згаданих країн, продемонстрували стабільність як у національній валюті, так і в доларовому вираженні. Останнє повторило показник попереднього місяця, залишившись на рівні 1,35 дол. США/кг.

 

Ринок свинини РФ, навпаки, відчув послаблення цін закупівлі на свиней забійних кондицій у березні. Так, після досягнення піку (на рівні 108 руб/кг живою вагою) у перший тиждень місяця, свинина почала поступово дешевшати, а в кінці місяця ціна кілограму понизилася до 90 руб/кг чи 1,4 дол. США/кг. Експерти ринку пов'язують низхідний рух цін не скільки з початком передвеликоднього посту, скільки зі збільшенням внутрішньої пропозиції цього виду м'яса. Втім, не зважаючи на здешевлення, середня ціна на російську свинину в березні була на 3% вищими ніж у лютому через сприятливішу цінову ситуацію у першій половині місяця.

Ціни на живець свиней в Україні протягом березня були низьковолатильними, хоча в дечому повторили цінову динаміку північної сусідки. Так, у перший тиждень весни  ціна піднялася до максимально за лютий-березень рівня (40,7 грн/кг), після чого поступово понижувалася. Втім, у середньому за місяць котирування практично співпали з лютневим рівнем та склали 40,3 грн/кг.  З іншого боку, «цінову відлигу» оператори ринку живця прогнозовано відчули за чотири тижні до Великодня.

 

*показник демонструє зміну середньомісячного рівня цін на свинину (порівняно з попереднім) окремих країн світу в доларовому еквіваленті з урахуванням їх значущості у глобальному виробництві та зовнішній торгівлі цим видом м’яса.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними European Commission, pig333.com

Більше новин
Уряд підтримав угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною
04-лют-2022

2 лютого на черговому засіданні Кабінет Міністрів України затвердив проект Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

«Завдяки Угоді всі дружні країни Чорноморського басейну — Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина та Україна — будуть поєднані угодами про вільну торгівлю зі спільними правилами. Тому документ має величезне значення для всього регіону. Зміцнення стратегічного партнерства України і Туреччини розкриє нові економічні та геополітичні перспективи, а також зміцнить наші позиції, що надважливо в умовах активізації російської агресії», — підкреслила Перша віце-прем'єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

Ключова позиція домовленості — встановлення Туреччиною 0% мит на 10 337 товарних позицій, що складає 95% від загальної кількості товарів, які експортуються Україною. Крім того, ще на 1348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшені мита.

Завдяки встановленню 0% мита на постачання Туреччиною зернових Україна отримає покращені умови доступу на турецький ринок переробленої аграрної продукції. Також Угодою передбачається повне скасування турецьких мит на промислову продукцію.

Для забезпечення розвитку вітчизняної металургії Україна залишила за собою право застосувати експортне мито на вивезення металобрухту. У той же час, Туреччина відкриває внутрішній ринок для нашого металу. По 510 з 840 металургійних товарів встановлюється нульове мито. Ще на 130 встановлено часткове зменшення мита, що дає нам переваги у порівнянні з російським металом. Для 167 товарів металургії надаються квоти щонайменше на 411 тисяч тонн.

Крім того, Україна зберігає дію мит на вживані автомобілі і секонд-хенд і встановлює трьох і пʼяти річні перехідні періоди дії мит на транспортні засоби і продукцію легкої промисловості.

Також вироблений з турецької сировини товар після активування угоди буде вважатися українським і зможе безмитно потрапити на ринки усіх європейських країн, відповідно до сертифікату EUR1.

Угода матиме загальний позитивний ефект для економіки України. В галузях, що працюватимуть на експорт, будуть створені нові робочі місця, згенерована додана вартість, сплачені податки. За попередніми прогнозами угода щорічно даватиме +2,2% до ВВП і +2,6% до доходів домогосподарств.

«Запровадження нових правил створить нові реалії для українських галузей. Для м’якшої та поступової переорієнтації низки галузей Міністерство економіки розробило відповідний пакет рішень», — додала Юлія Свириденко.

me.gov.ua

Детальніше
Аграрний комітет пропонує збільшити держпідтримку аграріїв на 2022 рік до 11,1 млрд грн
23-вер-2021

Під час засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики нардепи прийняли рішення про необхідність збільшення програм держпідтримки аграріїв на 2022 рік до 11,1 млрд грн. 

Розглянувши та обговоривши питання щодо бюджетного фінансування агропромислової галузі у 2022 році, підкомітетом з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі прийнято рішення рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

  1. Звернутись до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету стосовно врахування поправок та пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 6000 від 15.09.2021).
  2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України і Міністерству фінансів України при доопрацюванні проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» до другого читання передбачити додаткові видатки згідно відомчої і програмної класифікації видатків і кредитування державного бюджету Міністерству аграрної політики та продовольства України за наступними напрямами.

на державну підтримку розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 2 710 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 140 000,0 тис. грн.

на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва — 1 000 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів — 1 500 000,0 тис. грн.

на фінансову підтримку розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства — 2 650 000,0 тис. грн.

на надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — 25 000,0 тис. грн.

на державну підтримку страхування сільськогосподарської продукції — 2 031 000,0 тис. грн.

на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі — 500 000,0 тис. грн.

на державну підтримку виробників картоплі — 250 000,0 тис. грн.

на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь — 250 000,0 тис. грн.

на державну підтримку органічного виробництва — 50 000,0 тис. грн.

Детальніше читайте за посиланням.

AgroPolit.com

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
06-лист-2018

У період з 27 жовтня по 2 листопада 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 107 осередків особливо небезпечних хвороб.

У Росії за минулий період зареєстрували два вогнища нодулярного дерматиту в Самарській області.

Вогнища ящура в світі виявили в Гвінеї (8), Колумбії (4) і ПАР (1). Нові вогнища африканської чуми свиней зареєстрували в Бельгії (22), Болгарії (1), Угорщині (9), Китайській Народній Республіці (3), Польщі (31), в Республіці Молдова (9), Румунії (12) і Україні (1).

Ветеринарні служби Болгарії (3) і Тайваню (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
В Україні погіршилися показники у всіх галузях, окрім аграрної, — НБУ
24-черв-2020

У І кварталі 2020 року погіршилися показники діяльності практично усіх галузей економіки, за винятком сільського господарства (останнє здебільшого через вичерпання статистичного ефекту, пов’язаного зі зміщенням термінів збору врожаю попереднього кварталу).

Про це повідомляють аналітики НБУ.

Найбільший негативний вплив спостерігався у сфері транспорту та більшості секторів послуг. Валова додана вартість у сфері розміщення та громадського харчування знизилася на 8,8% р/р, інших послуг — на 13% р/р, транспорті — 8,6% р/р.

Додатковим негативним чинником для показників транспорту було скорочення транзиту газу.

Через складну ситуацію в бюджетному секторі знижувалася валова додана вартість у тих видах діяльності, що фінансуються переважно з бюджету: освіті, охороні здоров'я, державному управлінні й обороні.

Суттєво знизилася валова додана вартість у промисловості, зокрема через теплу погоду, що позначилося на показниках енергетики, а також у будівництві.

Валова додана вартість сектору фінансової та страхової діяльності знижувалася через зменшення доходів банків та зростання витрат. Натомість зростала торгівля, а також сфера інформації та телекомунікацій через збільшення попиту населення на послуги доступу до інтернету, у тому числі через перехід на дистанційну форму роботи, — йдеться у повідомленні.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок