Dairy Global Experts допомагає іноземним фермерам розвивати свій бізнес

9 листопада поблизу Лужанського аеродрому було знайдено 17 трупів дорослих свиней заражених АЧС. 

«Оперативна група спеціалістів відібрала патматеріал від трупів свиней і направили до Івано-Франківської регіональної лабораторії Держпродспоживслужби, а 11 листопада діагноз АЧС підтвердили. Усі знайдені трупи свиней захоронені із проведенням відповідної дезінфекції території», — розповів Ярослав Якубівський, начальник Кіцманського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області.

Однак, наразі невідомо, хто і з якого населеного пункту викинув загиблих від небезпечної хвороби тварин, але спеціалісти держпродспоживслужби та працівники поліції розслідують цей інцидент та зареєстрували кримінальне провадження за статтею 324 ККУ «Стаття 325. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням».

«До ветеринарів району не було звернень з приводу захворюваності та загибелі свиней від АЧС. Рішенням комісії територію Шипинець, Лужан і Мамаївців оголошено зоною нагляду (спостереження), де групами у складі поліції, ветслужби, місцевої влади буде проводитися подворові обхід для обліку поголів'я свиней та їх клінічного огляду. Також заборонено продавати живих свиней на стихійних ринках і вирішено посилити контроль за реалізацією продуктів тваринного походження без супровідних ветеринарних документів», — додав Якубівський.

«На інфікований об'єкт — територію колишнього віськово-вертолітного майданчика, який розташований за 1,5 км від житлової забудови, накладено карантин на 40 днів», — наголосив посадовець.

agravery.com

Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.

1. Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
2. Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
3. Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
5. Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
6. Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
7. Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
9. Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
10. Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
11. В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
12. Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.

Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.

Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!

pigua.info

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі марафону UAразом розповів, на скільки мільйонів гектарів зменшилася посівна площа в Україні, як це вплине на продовольчу безпеку у світі, а також які найбільші виклики сьогодні вимушені долати учасники аграрного сектору.

«Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів», — пояснив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр, сьогодні держава рекомендує аграріям та фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара — менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику з вивезення урожаю за рахунок меншого об'єму. Це, зокрема, стосується соняшника, ріпака та сої.

«Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті», — наголосив Міністр, зазначивши, що аграрії наразі повністю забезпечені насіннєвим матеріалом.

Він також запевнив, що аграрії призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася.

Стосовно забезпечення пальним, Микола Сольський відповів, що наразі є певний прогнозований дефіцит, але прямо зараз фермери мають можливість брати необхідне пальне для посівної.

«Зрозуміло, що посівна тільки розпочинається, і обсяг пального треба збільшувати, але в ринковій економіці з таким ініціативним свідомим народом, як наш, особливо з фермерами, рішення буде знайдено», — запевнив він.

Найбільшим викликом, як зазначив Міністр, залишається питання вивезення зерна з країни.

«Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна — відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ», — зауважив він.

Тому пріоритетними завданнями на сьогодні є: налагодити логістику, дати можливість фермерам далі працювати та отримувати прибутки, втримати бізнес, виплатити оренду плату селянам і забезпечити зайнятість працівників.

Стосовно гарантій продовольчої безпеки світу Микола Сольський підкреслив, що сьогодні усім державам треба адекватно і глибоко розуміти складність ситуації та докладати максимум зусиль, аби зупинити цю війну.

«Адже будь-яке продовження війни — це здорожчання продуктів для всіх країн, у тому числі навіть тих, які раніше про це не думали», — акцентував він.

minagro.gov.ua

11 вересня заступник директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Артем Саєнко обговорив із представниками делегації Республіки Корея двосторонню співпрацю в галузі ветеринарної медицини.

Зустріч відбулася в рамках реалізації Урядом Республіки Корея проекту з побудови міждержавної співпраці у сфері виробництва ветпрепаратів (VMPs).

На заході були присутні директор Департаменту з питань ветеринарної фармацевтики Агентства з питань ветеринарії та карантину рослин Республіки Корея Мйон Хіон Лі, завідувач сектору протокольного супроводу та організації міжнародних заходів Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби України Ігор Мельник, представники Мінагрополітики України та Корейської Асоціації виробників препаратів захисту здоров’я тварин.

У ході заходу сторони обговорили співпрацю у галузі ветеринарії, зокрема — двосторонніх поставок ветпрепаратів, особливості функціонування українського тваринництва на фермерських та підсобних господарствах, процедуру реєстрації ветеринарних препаратів в Україні, основну структуру українського ринку ветеринарних препаратів та інше.

Представники делегації Республіки Корея повідомили, що їх держава зацікавлена в розширенні співробітництва із Україною, зокрема, і в сфері ветеринарної медицини. Артем Саєнко наголосив, що Україна також зацікавлена в поглибленні співпраці із Республікою Корея, зокрема, в галузі ветеринарної медицини та додав, що Держпродспоживслужба готова надати всі необхідні роз’яснення стосовно процедури імпорту та реєстрації корейських ветпрепаратів в Україні. У свою чергу, Мйон Хіон Лі завірив, що його Агенція готова надавати аналогічні консультації для українських виробників ветпрепаратів, які бажають вийти на ринок Республіки Корея.

milkua.info за матеріалами consumer.gov.ua