Дефіцит яловичини в окремих країнах стимулює Україну відроджувати галузь

27-черв-2018

Минулого року у світі виробили близько 61,4 млн т яловичини і телятини у перерахунку на забійну масу. Найбільшими виробниками м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) були США, Бразилія, країни ЄС, КНР, Індія, Аргентина та Австралія. І хоча загальна пропозиція яловичини на світовому ринку нині переважає попит на 2 млн т, на деяких великих національних ринках — Китаю, США, ЄС — попит переважає внутрішнє виробництво. Не закриті потреби і у країнах Близького Сходу та Північної Африки.

Ці ринки становлять потенційний інтерес для українських виробників за умов стабілізації ситуації на внутрішньому ринку яловичини та значного нарощення її виробництва. А з погодженням усіх умов і дозволів на експорт цього виду м’яса галузь скотарства матиме додатковий стимул на відродження. Нещодавно Україна отримала право експорту яловичини до Туреччини. Інспектори турецького мінсільгоспу залишилися задоволені результатами аудиту системи держконтролю за виробництвом яловичини в Україні, інспектуванням забійних підприємств, зацікавлених в експорті своєї продукції до Туреччини.

Внутрішні проблеми

У 1990‑х роках Україна входила до десятки країн — експортерів яловичини. Нині експортні можливості обмежені суттєвим зменшенням обсягів виробництва яловичини внаслідок тривалого скорочення чисельності поголів'я ВРХ. У І кварталі 2018 року Україна поставила мороженої яловичини на понад $16,1 млн, майже 70% придбали Казахстан, Азербайджан і Білорусь. Але покупці вимагають якісного продукту — охолодженого. Його експорт становив $8,3 млн, і майже весь товар придбала та ж Білорусь.

Вітчизняні виробники змушені заморожувати м’ясо, оскільки не в змозі одразу сформувати товарні партії необхідного обсягу. Основним виробником яловичини і телятини є селянські господарства населення. На їх частку припадає близько 74% усього її обсягу в забійній масі. Рівень рентабельності у більшості сільгосппідприємств характеризується вкрай низькими показниками окупності витрат і високим рівнем збитковості. Більшість експертів пояснюють традиційно низьку економічну ефективність виробництва яловичини досить тривалим терміном обігу капіталу в галузі.

У фермерському господарстві «Перлина Турії» м’ясним напрямом займаються кілька років. Мають певні успіхи: завдяки схрещенню волинської породи корови з лімузинською отримали красиве, більш вгодоване і менш хворобливе поголів'я, майже на третину збільшили приріст і поліпшили смак м’яса. Щороку близько 300 бичків догодовують до півтонни і 80% з них продають бізнесмену, який їх експортує до Єгипту. За словами власника «Перлини Турії» Володимира Яренчука, господарству зовсім не вигідно вирощувати бичків, швидше це соціальний проект, який забезпечує людей роботою. «Собівартість утримання поголів'я висока, закупівельна ціна низька, у результаті справа нерентабельна», — каже він. На думку фермера, Україна запізно отримала дозвіл на експорт яловичини до Туреччини, оскільки галузь практично знищена. Так, у Волинському краї, який раніше спеціалізувався на відгодівлі бичків, назбирається до 4000 голів, а потенціал — удесятеро більший.

Зростання собівартості виробництва продукції фахівці галузі пов’язують із неякісними кормами, удвічі більшими від нормативного значення затратами кормів на 1 т приросту живої маси, незадовільним матеріально‑технічним та ресурсним забезпеченням галузі. Крім того, середньодобові показники приросту худоби на вирощуванні та відгодівлі становлять близько 600 г, у той час як у країнах із високорозвинутою і конкурентоспроможною галуззю скотарства — понад 1000 г. Усе це позначається на рівні рентабельності виробництва яловичини.

Як результат — протягом останніх трьох років в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості підприємств, які займаються виробництвом тваринницької продукції. За два роки з дистанції зійшли 918 підприємств. На початок 2018‑го їх нараховувалося 5042. У той час як у європейських країнах із високим рівнем споживання м’яса утримують від 25% до 75% м’ясної худоби від загального поголів'я ВРХ, в Україні питома вага м’ясної худоби становить менше 5% від усього наявного поголів'я.

Вільна ніша

Зменшення кількості виробників з одного боку і нові експортні перспективи з іншого роблять галузь досить привабливою для інвестицій. За словами гендиректора компанії «Агропродсервіс» Івана Чайківського, за кордоном дуже великий попит на українську яловичину і лише нерозвиненість вітчизняного ринку яловичини заважає забезпечити стабільні постачання великих партій. Бізнесмен впевнений: галузь має значні перспективи, тому готовий у неї інвестувати. Цьогоріч м’ясне стадо компанії зросте з 1500 голів до 2500 голів, а до 2020‑го — до 5000 річного утримання. Господарство має власний забійний цех і більшість м’яса відправляє на експорт.

На думку Яренчука та Чайківського, для того щоб бізнес інвестував кошти у виробництво яловичини, необхідне стимулювання цього напряму з боку держави, встановлення чітких правил на даному ринку між всіма його учасниками. Чайківський називає кілька чинників, що заважають розвитку виробництва яловичини. Перший — це генетика, з якої можна вирощувати тварин. Другий — це інвестиція доволі довгих грошей у галузь. І щоб така інвестиція була вигідною, необхідно напрацьовувати та впроваджувати спеціальні програми з боку держави. Адже для отримання якісної яловичини потрібно завести якісну генетику, здійснити осіменіння корів та виростити тварин. Період від осіменіння до забою займає майже три роки. Це відносно довгі інвестиції при великих ризиках. Створення цільових програм може сприяти працевлаштуванню людей у селі, збільшенню дохідної частини до місцевих бюджетів, створенню продукту з доданою вартістю та виходу на світові ринки. У цій галузі найголовніші стабільність виробництва та державні гарантії для українських компаній, підкреслює гендиректор «Агропродсервісу». Якщо виробництво та поставка яловичини українськими компаніями матимуть стабільний та системний характер, то і світові ринки для них будуть відкриватися. У 2018 році держава відшкодовуватиме 30% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів. Загалом до державної програми підтримки тваринництва уже долучилися 15 банків, з яких 11 — комерційні.

Зі свого боку близько 20 виробників створили Асоціацію м’ясної галузі, аби відстоювати українського товаровиробника, шукати ринки для збуту готової продукції, розробляти програми для залучення та зацікавленості товаровиробників до виробництва та переробки м’яса для того, щоб максимально завантажувати потужності вітчизняних підприємств. А у перспективі стати впливовими гравцями на світовому ринку виробництва м’яса та м’ясопродуктів. За даними FAO, у 2017 році з України було експортовано 88 000 голів ВРХ живцем, виручка становила $33,5 млн. За підрахунками експертів FAO, якби минулого року країна експортувала яловичину замість ВРХ, то додатково отримала би щонайменше $2,7 млн, і це без урахування субпродуктів, які також мають свою вартість. За умови нарощування середньої ваги голови ВРХ в експорті до 550 кг додаткова виручка становила би понад $29 млн. Якби вітчизняні фермери не лише відгодували бичків до 550 кг, а ще й переробляли їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би додатково понад $34 млн.

landlord

Більше новин
Аграрні розписки стають привабливими для фінансового сектору
28-лист-2017

Мінагрополітики разом з Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) активно працюють над запровадженням аграрних розписок в Україні. 

«У вісьмох областях України, де реалізовується проект із запровадження аграрних розписок, з 2014 року за допомогою цього інструменту залучено понад 1 мільярд 70 мільйонів гривень. Аграрна розписка знаходить користувача — і через можливість зниження ринкових ризиків для обох сторін, відносну простоту і швидкість, у середньому два тижні, укладання, гарантування зобов’язань», — зазначила Олена Ковальова.

«Можливість негайного примусового виконання аграрної розписки в разі її невиконання боржником та наявність історії їх виконання за кожним суб'єктом у Реєстрі аграрних розписок є додатковими факторами для прийняття рішень потенційними кредиторами. Цікавий факт, 60% укладених розписок — фінансові, що передбачають відносини у грошовій формі. Для комерційних банків, і це також факт, аграрні розписки стають привабливим інструментом, що дозволяє розширити кредитний портфель. Тим більш, що сільськогосподарські товаровиробники є дисциплінованими позичальниками», — відзначила заступник Міністра.

Практичне використання аграрних розписок в Україні реалізується у 8-ми областях: у Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій області. За підтримки Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) в Україні планується в січні-лютому 2018 року проведення презентації Проекту «Аграрні розписки в Україні» (впроваджується за підтримки Міжнародної фінансової корпорації, члена Групи Світового банку, в партнерстві із Швейцарською Конфедерацією в Україні) в усіх областях, що сьогодні не охоплені проектом.

minagro

Детальніше
За програмою релокації 725 підприємств переїхали з регіонів активних бойових дій у безпечніші
01-вер-2022

Відновили свою діяльність вже 528, ще 284 компанії зараз здійснюють пошук підходящої локації або способу транспортування.

Про це повідомила заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна в ефірі “Суспільного”.

До програми релокації може долучитись будь-яке підприємство, яке хоче перемістити свої виробничі потужності у відносно безпечні регіони країни.

«Держава надає таким підприємствам пакет підтримки, який, зокрема, включає підбір нової локації для розміщення компанії, допомогу з перевезенням на нове місце, сприяння в розселенні працівників, які переїхали разом з підприємством, та у пошуку нових співробітників, а також підтримку у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту», — зазначила Тетяна Бережна.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
Методи зменшення викидів метану
24-січ-2019

За розрахунками Бельгійського науково-дослідного інституту ILVO, щоб зменшити кількість викидів метану, потрібно збільшити довговічність молочного стада.

Молочне виробництво спричиняє значні викиди метану в навколишнє середовище. Газ метан (CH4) набагато сильніший парниковий газ, ніж CO2. Скорочення викидів метану в сільському господарстві є одним з найважливіших питань сьогодення. Цього можна досягнути певними стратегіями годівлі та використовуючи кормові добавки. Але менеджмент не менш важливий фактор у зменшення викидів метану.

Старші корови і ранні отелення

ILVO проводить дослідження щодо зменшення викидів вже більше 10 років, використовуючи так звані камери газообміну. Ці камери вимірюють кількість виділень метану окремих тварин. Також ILVO моніторить кількість викидів в групах тварин (дійних і сухостійних корів) спеціальним вимірювальним обладнанням (GreenFeeds) на дослідній фермі.

Досліджувались різні варіанти зменшення викидів метану. Ось деякі з них:

  1. Зменшити вік першого отелення. Зменшення віку першого отелення з 26 до 24 місяців (на фермі де 80 голів молодняку на 100 дійних корів та з добовим виробництвом молока 27 кгна корову), показало загальне зменшення викидів метану на 3,1%. Якщо вік отелення зменшується з 28 до 22 місяців при тих само умовах, то загальний відсоток викидів метану зменшується на 8,8%.
  2. Збільшити виробництво молока. Коли корова виробляє більше молока, вона споживає більше корму, що призводить до збільшення викидів метану. Однак, оскільки ефективність виробництва молока збільшується, загальне виділення метану на кг молока зменшується. Збільшивши виробництва молока з 27 до 30 кг на добу, викиди метану в середньому зростають на 3% на одну корову. Але викиди на кг молока зменшуються до 8,4%.
  3. Збільшити довговічність корів. Старші корови виробляють більше молока, що в свою чергу може підвищити ефективність і викид метану на кг молока (див. пункт 2). За підрахунками, якщо вибраковувати на 5% менше корів та збільшити виробництво молока на 3 кг на корову в день, то викиди метану зменшаться на 11,7% на кг молока.

Отже, ILVO довів, що існують різні варіанти, окрім годівлі та кормових добавок, які допомагають зменшувати загальну кількість викидів метану дійним стадом. Багато з цих управлінських змін можуть покращити фінансову ефективність господарства.

MilkUa.Info за матеріалами ilvo

Детальніше
В Україні збільшилась кількість фермерських господарств
25-січ-2018

Станом на 1 січня 2018 року в Україні налічувалося 45 035 фермерських господарств, тоді як на аналогічний період минулого року їх було 44 409.

За даними Держстату, протягом 2017 року кількість фермерських господарств в нашій країні зросла на 2% (або на 626 господарств).

Збільшилася і кількість сільськогосподарських кооперативів. Якщо станом на 1 січня 2017 року їх було 2014 (997 виробничих та 1017 обслуговуючих), то на початок 2018 року в Україні уже налічується 2069 (996 виробничих і 1073 обслуговуючих). Тобто, на 55 кооперативів або на 3% більше.

agropolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок