Промислових свиногосподарств щороку меншає

Соєвий шрот можна замінити захищеним рапсовим шротом в раціонах молочної худоби зі значною економічною вигодою і без втрати ефективності, стверджують вчені з сільськогосподарського коледжу Шотландії.

Захищений ріпак отримують при його обробці нагріванням або хімічним способом для збільшення вмісту байпасного білка, зниження його перетравності в рубці і збільшення частки, яка проходить через рубець в непошкодженому вигляді для перетравлення в тонкому відділі кишечника.

Захищений ріпак також забезпечує більшу доступність незамінних амінокислот лізину і метіоніну в тонкому кишечнику, що може поліпшити надої і зміст молочного білка, відзначають дослідники. Вчені рекомендували виробникам комбікормів звернути увагу на захищений ріпак, особливо з урахуванням прогнозованого зростання цін на сою на світовому ринку.

За матеріалами AllAboutFeed

Виробництву індичого м'яса в Україні приділяється доки не так багато уваги, як курячому. Між тим, інтерес до індичатини росте як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. 

Про це повідомляє Pro - Consulting.

Наприклад, в країнах Євросоюзу давно оцінили високі споживчі властивості цього м'яса. Там воно розглядається як дієтичний замінник яловичини і служить сировиною для виробництва близько 150 видів ковбас. Україна в цій галузі доки відстає. Так, устаткування для ковбасного виробництва з індичатини стало з'являтися у вітчизняних переробників тільки в останні п'ять років.

Більшість індичого поголів'я в Україні традиційно містилися в індивідуальних домогосподарствах. Після 1991 року, у зв'язку зі зміною економічної ситуації, інтерес до розведення індиків у населення став падати, і кількість цього птаха в нашій країні поступово зменшувалася. В той же час, в начала 2000-х років почало рости виробництво індичатини промисловим способом.

За десятиліття до 2011 року поголів'я індиків на агропідприємствах виросло в 42 рази і досягло 391,9 тис. голів. Регіонами-лідерами по розведенню індичок є Чернівецька, Київська, Сумська, Івано-франківська і Дніпропетровська області.

Економічні труднощі останніх років позначилися і на поголів'ї індиків. Підвищення вартості розведення птахів привело до зниження рентабельності цього виду бізнесу. Агропідприємствам довелося активізувати забій птаха, що стало причиною зниження поголів'я і збільшення виробництва м'яса з період 2013-2016 років.

Процес відновлення української економіки і підвищення купівельної спроможності населення, що почався, знову вивів індиче виробництво в число рентабельних. 

Сьогоднішній попит на індичатину на внутрішньому ринку складає 90-100 тис. тонн в рік, а внутрішнє виробництво - близько 30 тис. тонн. Тому створення підприємства по вирощуванню індиків на території нашої країни є прибутковим інвестиційним проектом.

www.poultryukraine.com

Через подорожчання кормів в Україні подорожчають яйця і м'ясо птиці, розповів виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» (СПУ) Сергій Карпенко.

«У цьому році очікується зменшення виробництва яєць. Причина в тому, що минулий рік для виробників був збитковим, багато фабрики взагалі зупинили виробництво, деякі значно скоротили поголів'я», - зазначив пан Сергій.

Він пояснив, що зараз на внутрішньому ринку спостерігається зростання відпускних цін на яйця, які на сьогодні складають близько 18-20 грн за десяток.

«Зростання відпускних цін викликаний як сезонними факторами, так і значним подорожчанням кормів. Протягом останніх двох-трьох тижнів виросла ціна на фуражну пшеницю, шрот приблизно на 1,5-2 тис. грн/т. Комбікорми, які становлять 65-70% собівартості продукції птахівництва, відповідно теж подорожчав, що негативно позначилося на собівартості продукції. Якщо в минулому році собівартість яйця була близько 15,30 грн./10 шт., то вже сьогодні це не менше 18 грн. З огляду на те, що відпускні ціни виробників пів року становили менше їх собівартості, то відповідно для отримання хоча б мінімального прибутку за підсумками року вона повинна становити не менш 23-25 ​​грн/10 шт. яєць», - зазначив Сергій Карпенко.

За його словами, комбікормові заводи вже переглянули ціни на готові корми в бік збільшення.

ptichki.net

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» підписали меморандум про співпрацю у сфері цифрової трансформації. Меморандум підписали під час Х Фестивалю інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і Світ».

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

«Сучасний АПК — багатофунціональний сектор, який розвивається дуже потужно в сторону технологій. Тут гармонічно співіснують і звичні інструменти з 18−19 сторіччя, і дрони для оприскування, якими керуєш зі смартфону», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

В міністерстві відзначають, що наразі в Україні є великий запит на цифровізацію в агросекторі. Перше — це створення цифрових двійників сільгосппідприємств і бізнес-процесів, візуальних аналітичних систем геопросторових модулей із використанням штучного інтелекту для планування, аналізу, прогнозування рішень на основі синтезу даних із полів, локальних метеостанцій, супутникових даних та ринкової аналітики.

«Перехід до „розумних ферм“ забезпечить рух у напрямку від точного землеробства до повністю автоматизованих систем управління на основі великих даних. Наступний етап — створення інноваційних екосистем, де передові нові розробки можуть бути підхопленими фінансовими інститутами, банками, провідними компаніями», — додає заступник міністра.

За його словами, фермери можуть почувати себе комфортно з постачальниками, з підрядниками, з інфраструктурою, логістикою, контролюючими органами, державою. Такі екосистеми вже розвиваються. В Україні створюють платформу ДАР, єдину цифрову платформу взаємодії держави і агробізнесу.

«Для держави важливою є простежуваність продукції — ланцюжок від поля до столу. Застосування технологій блокчейн для поставок, цифрових паспортів продуктів, введення нових параметрів якості продуктів, для відображення чистоти і природності продуктів. Розвиток технологій вже сьогодні дозволяє роботизації агропроцесу, з однієї сторони — заміна ручної праці, з іншого боку — можливості для креативних індустрій (програмування, інжиніринг, матеріаловедення) розвиватися», — додав Дзьоба.

Підкреслимо, щороку на конкурс Sikorsky Challenge надходить близько 200 інноваційних стартап-проектів. Цьогоріч ювілейний фестиваль відзначився рекордною кількістю заявок — 320 охочих взяти участь.

До фіналу було відібрано 130 стартап-проектів і науково-технічних розробок за шістьма напрямами:

• оборона й безпека;
• промисловий хайтек і космос;
• зелена енергетика, воднева економіка, екологія;
• біомедична інженерія і здоров’я людини;
• аграрна інженерія;
• інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.
• Отож, переможцями в номінації «Аграрна інженерія» стали такі проекти:
• Краща бізнес-модель — проект «Mr.Seaweed. Органічний стимулятор росту для рослин з водоростей Азовського моря»;
• Краща ідея — проект «Автоматизований лазерний опромінювач для інкубації яйця птиці Poultry»;
• Краще стартап-рішення проблем клієнта — проект «Виробництво гуміново-органо-мінеральних добрив нового покоління»;
• Краще технологічне рішення стартапу — проект «Інформаційно-телекомунікаційна система моніторингу та керування зрошенням IPoliv.