Виробництво індичатини знову стає рентабельним

Влада Франції заявила про намір заборонити забій птиці за технологією «Халяль». Тепер всіх птахів у країні мають оглушувати з допомогою газу. М’ясо таких курей, качок та ін. не може вважатися халяльним. Для отримання сертифікату «Халяль» припустимий забій курей з застосуванням електричного струму.

Утім, попри нововведення, халяльна птиця буде доступною на французькому ринку – її можна імпортувати. Це створює нові перспективи для українських експортерів курятини, вважають в Українській асоціації халяль індустрії.

«Представники Великої мечеті в Парижі, Великої мечеті в Ліоні і Великої мечеті Еврі повідомили в спільній заяві, що французька влада висунули нові вимоги по відношенню забою домашньої птиці, які унеможливлюють дотримання доктринальних і основних принципів ритуального Халяль забою. Проте, новий закон у Франції не поширюється на імпорт курятини Халяль, що дає українським виробникам шанс відкрити додаткові ринки збуту для експорту Халяль продукції», – зазначили в асоціації.

Meat-Inform

Китай рекордно наростив експорт курятини в країни Європейського Союзу (ЄС). Про це пише xinhuanet, передає УНН.

Повідомляється, що в квітні поточного року експорт м'яса птиці з Китаю в Європу досяг шестирічного максимуму.

"У квітні поточного року провінція Шаньдун експортувала в ЄС 4 тис. 97 тонн продукції птахівництва на суму 100 млн юанів (14,5 млн США), що на 32,2% і 48% більше у ваговому і грошовому вираженні, ніж роком раніше", - пише видання, уточнюючи, що сьогодні Шандун є єдиною провінцією, що здійснює поставки м'яса птиці в ЄС.

Відзначається, що Китаю вдалося наростити експорт м'яса птиці в Європу завдяки збільшенню тарифних квот. Тривалий час ЄС відмовлялася збільшувати квоти, посилаючись на спалахи пташиного грипу, які вирували в Азії в період з 2006 по 2008 рік. Згодом спалаху припинилися, але ЄС не поспішав збільшувати квоти на експорт китайського продукту.

У зв'язку з цим, у квітні 2015 року Китай звернувся до Світової організації торгівлі (СОТ) зі скаргою на ЄС. Суперечка між Китаєм і ЄС тривав кілька років.

У квітні 2018 року Китай і ЄС досягли остаточної угоди про нові тарифні квоти, які на сьогодні складають 5 тис. На куряче м'ясо і 6 тис. тонн на качине.

У той же час збільшувати квоти на експорт курятини Україні, яка є одним з головних постачальників м'яса птиці в ЄС, Європа не поспішає. Єврокомісія внесла відповідну пропозицію ще в березні, але бунт підняли місцеві фермери. Останнім все важче стало конкурувати з Україною і українською курятиною "за доступною ціною".

Дійшло до того, що європейці в відкритій формі стали дискредитувати Україну і публікувати в місцевих ЗМІ фейки.

"Квотний" питання обговорюється нині в Європі, про деталі переговорів поки не повідомляють. Національні інтереси відстоює Представництво України в ЄС.

Джерело: УНН

У планах на 2019-й Мінагрополітики розглядає можливість запровадження нових програм підтримки агровиробників, зокрема механізмів компенсації свиногосподарствам втрат, спричинених АЧС. Про це повідомив  Дмитро Мороз, Керівник експертної групи у сфері ветмедицини, здоров'я та благополуччя тварин Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики  в ході Національної конференції з АЧС під час VI Міжнародного Дня Свиноферми.

Організаторами події виступили Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада та компанія Dykun.

Як додав пан Мороз, через низку об’єктивних причин кошти існуючих програм підтримки не будуть використані в повному обсязі до кінця року. Тому, Мінагрополітики розглядає інші можливості підтримки, зокрема компенсацію епізоотичних ризиків для свинарів.

«Хоча свиногосподарства й інвестують у біобезпеку й ретельно дотримуються її вимог, все ж випадки АЧС траплялися. Навіть цьогоріч. Та питання в тому, що промислові виробники свинини не можуть розраховувати на компенсацію коштів, як от присадибники, — у місцевих бюджетах не вистачає грошей для юридичних осіб. Як у такому випадку бути бізнесу?», — прокоментувала Оксана Юрченко, віце-президент АСУ.

Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби зауважив, що створення страхових чи резервних фондів — справа не одного дня, але це питання варто обговорювати й втілювати у життя.

Він додав, що за логікою відшкодування промисловим виробникам щодо АЧС варто було би «прив’язати» до рівня біобезпеки господарства:

«Було би справедливо, щоб рівень біобезпеки оцінювали незалежні консультанти або представники страхової компанії, а не чиновник, який вирішує обсяги компенсації. Страхування — реальний механізм, який насамперед знижує ризики для самого бізнесу. У випадку надзвичайної ситуації виробник розуміє, що зможе отримати кошти на відновлення діяльності».

 «Як показує досвід інших країн, держпідтримка є імпульсом, мотивацією для агровиробника страхувати свою діяльність. І це стосується не лише посівів.  Звісно, якщо аграрій застрахований у міжнародній компанії, це є свідченням для банків, інвесторів що йому можна довіряти», — зазначив Максим Шилов, провідний консультант з питань агрострахування в Україні.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Україна та Ангола узгодили форму сертифікатів для поставки української тваринницької продукції та узгодили до підписання Меморандум про порозуміння між профільними відомствами.

Про це повідомив віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свистіль на своїй сторінці в Facebook.

«Крок за кроком покращується ситуація щодо налагодження економічного співробітництва з Анголою в аграрному секторі. Вже можна констатувати відповідний прогрес», ― зазначив Свистіль.

Так, було затверджено форму сертифікатів відповідності для тваринницької продукції, пройшов обмін делегаціями з питань продовольчого контролю, підготовлено та узгоджено до підписання Меморандум про порозуміння між профільними відомствами двох країн, тощо.

«Вже зараз можна розпочати роботу щодо поставки до Анголи певної категорії товарів, що потребують контролю з боку служби ветеринарного контролю», ― зауважив віце-президент ТПП.

Нагадаємо, в Китаї чекають на нішеву продукцію з України, зокрема, на готові продукти харчування, і овочі та фрукти, органіку.

milkua.info