Через спеку ростиме собівартість і триватиме скорочення поголів’я

Група дослідників з Австралії розробили технологію, що дозволяє збільшити врожайність кукурудзи до рекордних значень за рахунок модифікації ферменту, який відповідає за уловлювання вуглекислого газу з навколишнього середовища. Новий сорт трансгенної кукурудзи характеризується посиленим фотосинтезом, що в результаті призводить і до посиленого росту.

Прийнято вважати, що у основних сільськогосподарських культур є два види фотосинтезу. Пшениця і рис використовують різновид фотосинтезу С3 - вчені вважають, що цей механізм є досить давнім і не найефективнішим. Кукурудза, як і деякі інші культури, в свою чергу використовує C4-фотосинтез - порівняно молодий і більш ефективний.

Центральне місце в цьому випадку займає фермент Rubisco, який відповідає за перетворення вуглекислого газу в органічні сполуки. За рахунок збільшення вмісту данього ферменту в клітинах кукурудзи можна домогтися збільшення врожайності, встановили дослідники.

За матеріалами Science Daily

Зростаючий попит Китаю як і раніше має вирішальне значення для збалансованості світового ринку молока. Китайський імпорт надав значну підтримку цінам за останні 12 місяців.

Про це заявив старший аналітик молочного ринку Rabobank Майкл Харві, пише The DairyNews.

За його словами, попит Китаю на сухе молоко з Нової Зеландії в 2021 році перевершив багато очікувань. Попит Китаю на сухе молоко в найближчі 3 місяці матиме вирішальне значення для направлення цін. Крім того, на ринках Південно-Східної Азії спостерігаються солідні закупівлі. Нижчі ціни останнім часом були б приємною новиною для деяких покупців.

«Ми, безумовно, бачимо, що штам „Дельта“ впливає на багато економік, затьмарюючи перспективи відкриття ринків. Швидке зростання числа випадків захворювання призводить до подальших блокувань і обмеженням мобільності, зниження довіри споживачів і ослаблення економічних умов. Це може зробити негативний вплив на споживання молочних продуктів, і також призводить до серйозного перекручування ланцюжків поставок, в результаті чого сильно страждають канали громадського харчування, що призводить до зниження попиту на масло, вершки, моцарелу», — сказав експерт.

Майкл Харві також додав, що недавні значні зміни в обсягах GDT можуть вплинути на ціни на біржові молочні продукти в короткостроковій перспективі. Виробництво молока в Новій Зеландії зростає з урахуванням сезонних коливань і досягне свого піку в жовтні. В результаті пропозиція зростає. Розмір піку поставок молока в Новій Зеландії і раніше залежить від погодних умов, але існують умови для «нормального» сезонного піку. В даний час попит в Китаї збігається з виходом продукту на ринок, це дозволяє компаніям, що працюють в рамках угоди про вільну торгівлю, скористатися пільговим тарифним вікном з 1 січня 2022 року до тих пір, поки квота не буде заповнена.

«Результати останніх торгів GDT показують, що наслідки COVID-19 все ще відчуваються. Фундаментальні показники ринку в останні місяці залишалися в основному сприятливими з точки зору цін. Зростання пропозиції триває, однак, показує досить скромні темпи. Попит на молочні продукти залишається стабільним, незважаючи на збої через швидке поширення дельта-штаму COVID-19 серед нещепленого населення, ситуація з яким у багатьох регіонах виходить з-під контролю, що змушує уряди країн знову вводити обмеження», — уклав він.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства намагаються зробититак, щоб доля сталих програми, за якими фермери вже давно працюють, була щонайбільша.

Про це у ході панельної дискусії «Доступ до фінансування АПК» у рамках першої Всеукраїнської конференції з доступу до фінансів малого та середнього бізнесу — Access2Finance — заявив директор фінансово-економічного департаменту Міністерства аграрної політики та продовольства України Баграт Ахіджанов.

За його словами, третій рік поспіль Міністерство збирає інформацію від аграрних ассоціацій щодо того, які б види дотацій їх агреговані члени хотіли отримувати в залежності від року.

«З року в рік в залежності від кон`юнктури змінюються деякі програми держпідтримки, але вже є такі, які працюють декілька років поспіль», — пояснив він.

Баграт Ахіджанов також зауважив, що під час формування програм у відомстві намагаються зробити так, щоб частка сталих програми, за якими фермери вже давно працюють, була щонайбільша.

«Намагаємося, щоб змінна складова не перевищувала 15−20%», — уточнив він.

Посадовець уточнив, що серед програм, які працюють вже декілька років, найпопулярнішою є програма компенсації відсотків за залученими кредитами.

«Також користуються попитом інвестиційні програми, за якими йде здешевлення з боку держави», — підкреслив Баграт Ахіджанов.

Він уточнил, що в рамках цієї програми активним попитом користуються проєкти здешевлення у сфері садівництва, виноградарства. Молочна галузь долучається до таких проєктів з метою придбання холодильників, а овочівництво бажає інвестувати в лінії обробки продукції.

Ще одним популярним кейсом серед аграріїв програма зі здешевлення вартості введених в експлуатацію фермерських комплексів.

Останнім популярним напрямком він назвав Фонд підтримки фермерів, який працює за двома основними напрямками: надання безвідсоткових кредитів та за рахунок фінансування виробничих програм.

agrotimes.ua

Відповідно до даних, представлених командою вітчизняних та міжнародних експертів Національного технічного університету ім. І. Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об'єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC) та Світового банку під час засідання координаційної наради міжнародних донорів у Міністерстві аграрної політики та продовольства 12 липня 2022 року, площа озимих посівів могла б становити 9,14 млн га, утім, фактична площа посівів — 8,38 млн га.

У ході дослідження втрат площ та очікуваної врожайності ранніх зернових (озимих), використовувалися знімки супутників Sentinel-2 і Planet, у такий спосіб було виявлено скорочення площ ранніх зернових на 0,75 млн га, пов’язане здебільшого з економічними наслідками війни. Очікуване падіння індексу NDVI для озимих культур, означає зниження врожайності на 15% або втрату 4,2 млн тонн зерна. Якщо ж взяти до уваги зменшення загальної площі оброблюваних полів, загальні втрати врожаю озимих сягнуть щонайменше 20%. І це за умови, якщо врожай вдасться зібрати у його поточному обсязі.

«Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими», — наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій, міністерство фіксує усі втрати, яких зазнали українські агровиробники.

У майбутньому, під час стягнення компенсації, вагому роль відіграватиме об'єктивність та точність даних щодо завданих прямих і непрямих збитків. З огляду на це, дослідницька група продовжує моніторинг посівів й врожайності та у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.

«Враховуючи значення України, як світового постачальника зернових та олійних культур, зменшення обсягів їх виробництва — це серйозний виклик для глобальної продовольчої безпеки. Готовність Мінагрополітики працювати над оцінкою втрат врожаю дуже важлива. Системний аналіз втрат врожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів у сектор сільського господарства, аби допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи та згодом відродити виробництво», — резюмував Клаус Дайнінгер, провідний економіст Світового банку.

minagro.gov.ua