Зростаючий попит Китаю як і раніше має вирішальне значення для збалансованості світового ринку молока

25-серп-2021

Зростаючий попит Китаю як і раніше має вирішальне значення для збалансованості світового ринку молока. Китайський імпорт надав значну підтримку цінам за останні 12 місяців.

Про це заявив старший аналітик молочного ринку Rabobank Майкл Харві, пише The DairyNews.

За його словами, попит Китаю на сухе молоко з Нової Зеландії в 2021 році перевершив багато очікувань. Попит Китаю на сухе молоко в найближчі 3 місяці матиме вирішальне значення для направлення цін. Крім того, на ринках Південно-Східної Азії спостерігаються солідні закупівлі. Нижчі ціни останнім часом були б приємною новиною для деяких покупців.

«Ми, безумовно, бачимо, що штам „Дельта“ впливає на багато економік, затьмарюючи перспективи відкриття ринків. Швидке зростання числа випадків захворювання призводить до подальших блокувань і обмеженням мобільності, зниження довіри споживачів і ослаблення економічних умов. Це може зробити негативний вплив на споживання молочних продуктів, і також призводить до серйозного перекручування ланцюжків поставок, в результаті чого сильно страждають канали громадського харчування, що призводить до зниження попиту на масло, вершки, моцарелу», — сказав експерт.

Майкл Харві також додав, що недавні значні зміни в обсягах GDT можуть вплинути на ціни на біржові молочні продукти в короткостроковій перспективі. Виробництво молока в Новій Зеландії зростає з урахуванням сезонних коливань і досягне свого піку в жовтні. В результаті пропозиція зростає. Розмір піку поставок молока в Новій Зеландії і раніше залежить від погодних умов, але існують умови для «нормального» сезонного піку. В даний час попит в Китаї збігається з виходом продукту на ринок, це дозволяє компаніям, що працюють в рамках угоди про вільну торгівлю, скористатися пільговим тарифним вікном з 1 січня 2022 року до тих пір, поки квота не буде заповнена.

«Результати останніх торгів GDT показують, що наслідки COVID-19 все ще відчуваються. Фундаментальні показники ринку в останні місяці залишалися в основному сприятливими з точки зору цін. Зростання пропозиції триває, однак, показує досить скромні темпи. Попит на молочні продукти залишається стабільним, незважаючи на збої через швидке поширення дельта-штаму COVID-19 серед нещепленого населення, ситуація з яким у багатьох регіонах виходить з-під контролю, що змушує уряди країн знову вводити обмеження», — уклав він.

Більше новин
Боротьба з Африканською чумою свиней в Україні продовжується
05-лют-2018

1 лютого 2018 року, Київ, Україна — Сучасне обладнання та нові знання допоможутьукраїнському свинарському сектору надалі покращувати моніторинг та стримувати африканську чуму свиней (АЧС).

Останніми роками АЧС — смертельна хвороба свиней, що не передається людям — поставила під загрозу український сектор свинарства, а разом із ним і продовольчу безпеку та засоби для існування багатьох людей в країні. З 2012 року було зареєстровано 326 спалахів захворювання.

Поширення AЧС в Україні вже призвело до серйозних соціально-економічних наслідків. Хоча й було досягнуто певних результатів у знищенні цієї хвороби, втім її негативний вплив на внутрішній ринок м’яса триває.

Реальний рівень розповсюдженості АЧС в Україні залишається невизначеним через обмежені можливості державних ветеринарних служб швидко виявляти та підтверджувати діагноз захворювання. За прогнозами експертів, якщо не здійснювати своєчасний та дієвий контроль за хворобою, негативний вплив від її поширення, ймовірно, буде збільшуватися і зумовить нові ризики для фермерів і переробників свинини.

Важливість своєчасної діагностики

Проект «Африканська чума свиней: підвищення обізнаності та пом’якшення ризиків в Україні» реалізується в Україні з 2015 року Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об’єднаних Націй (ФАО), за підтримки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Асоціації свинарів України.

1 лютого, як результат другого етапу проекту, ЄБРР і ФАО передали сучасне діагностичне обладнання в українські лабораторії з метою зміцнення потенціалу українських ветеринарних служб до своєчасної та точної ідентифікації АЧС. Вручення відбулося під час зустрічі в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

«Боротьба з африканською чумою свиней починається з належного контролю над захворюванням на державному рівні та інвестиціями у кращу біобезпеку на рівні приватних компаній», — говорить Леся Кузьменко, заступник директора з питань агробізнесу, старший банкір в ЄБРР (Україна). «Спільний проект ФАО-ЄБРР здійснив практичні кроки щодо надання найсучаснішого обладнання та навчання, щоб дозволити українському уряду підвищити його можливості для моніторингу АЧС». Вона додала, що в ЄБРР готові надавати подальшу підтримку розвитку свинарства та інвестувати в компанії з відповідною біобезпекою та стандартами якості.

Нове обладнання для проведення аналізу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (RT-PCR) — єдиного надійного методу діагностики АЧС — дозволить державним лабораторіям у Києві, Житомирі, Сумах та Миколаєві зробити свій внесок в успішний контроль над хворобою і раннє виявлення АЧС, а також допоможе пом’якшити можливі ризики за рахунок поліпшення місцевого лабораторного потенціалу та знань з діагностики.

Якісна освіта — найкраща зброя в боротьбі з АЧС

Незважаючи на те, що в Україні 11 університетів надають освітні послуги для лікарів ветеринарної медицини, брак обладнання і недостатній рівень навчання у сфері боротьби з АЧС перешкоджають своєчасному виявленню захворювання.

Тому проект ФАО і ЄБРР націлений на формування партнерських зв’язків між державними лабораторіями та аграрними університетами в Одесі, Сумах та Житомирі для обміну найкращими практиками з діагностики. У той же час, обладнання, що передано сьогодні, скоро стане доступним для працівників лабораторій і студентів ветеринарних факультетів для навчання і роботи.

«Сьогодні африканська чума свиней є найбільшою загрозою для розвитку українського свинарства», — сказав Дмитро Приходько, економіст інвестиційного центру ФАО, керівник проекту по боротьбі з АЧС в Україні. «Тому коли приватний сектор і держава стають партнерами з науковою спільнотою та освітою, з’являється прекрасна можливість боротися з цією та іншими хворобами тварин, знижуючи ризик для фермерів, переробників та інвесторів».

Комплексне бачення

На початку 2018 року поголів’я свиней в Україні оцінювалося майже в 6,1 мільйона свиней. Значна його частина утримується домогосподарствами та дрібними фермами, які, швидше за все, зіткнуться з труднощами із застосуванням заходів біобезпеки. Таким чином, вітчизняне виробництво свинини залишається вразливим до епізоотичних спалахів.

Українці значною мірою залежать від свинини як джерела тваринного білка — на її частку припадає 36 відсотків усього м’яса, що споживається в Україні, а виробництво свинини забезпечує важливу частину доходу для сільського населення.

Успіх кампанії проти АЧС багато в чому буде залежати від ефективного епізоотичного нагляду за хворобою та подальших комплексних заходів, серед яких — підвищення обізнаності про АЧС серед домашніх господарств, програми, що дозволяють виробникам замінювати свиней іншими тваринами або переходити на інші види сільськогосподарської діяльності, наприклад, виробництво високомаржинальних культур. Окрім того, не варто забувати про соціальні програми компенсації втрат домашніх господарств.

Загалом, проект допоможе надати необхідну лабораторну підтримку для швидкої і точної діагностики, що в поєднанні з іншими заходами забезпечить раннє виявлення і подолання хвороби.

pigua.info

Детальніше
Україна може встановити новий рекорд з експорту агропродукції до ЄС
24-жовт-2017

У січні–вересні 2017 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом склав $5,8 млрд, майже на третину — 31,2% — перевищивши відповідні показники минулого року. При цьому додатне для нашої держави сальдо становить $2,6 млрд, що на $1 млрд більше, ніж торік.

Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, обсяг завезеної з країн ЄС до України агропродовольчої продукції за 9 місяців 2017 року збільшився проти торішніх показників на 11,4%. У вартісному вимірі він становив $1581 млн — близько половини вітчизняного імпорту сільгосппродукції у $3,2 млрд.

«Обсяги експорту вітчизняного агропродовольства до країн — членів ЄС лише за 9 місяців 2017 року вже досягли рівня 12 місяців 2016 року і становили $4,2 млрд», — зауважив Пугачов.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2017 року обсяги експорту української сільськогосподарської та харчової продукції до ЄС можуть перевищити рекордні показники експорту агропродовольства у цей регіон докризових 2012 та 2013 років у $5 млрд.

За словами експерта, найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн — Нідерланди, Іспанія, Польща, Італія, Німеччина і Франція. Їх сукупна частка в обороті складає близько 75%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи.

В свою чергу, Україна імпортує з ЄС зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.

Пугачов додав, що вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти по меду, пшениці, кукурудзі, ячменю, вівсу, ячмінній крупі, борошну, цукру, оброблених томатах, яблучному і виноградному соках.

Крім того, з 1 жовтня 2017 року набули чинності додаткові торговельні преференції Євросоюзу для України на три роки. Згідно з ними, зростають обсяги безмитних квот на мед (на 2,5 тис. т), виноградний сік (на 0,5 тис. т), ячмінну крупу (на 7,8 тис. т), оброблені томати (на 3 тис. т) і овес (на 4 тис. т).

Також з 1 січня 2018 року вступлять у дію преференції щодо зернових — кукурудзи (625 тис. т), пшениці (65 тис. т) та ячменю (325 тис. т).

Нагадаємо, Україна вже увійшла до топ-10 експортерів харчової продукції до ЄС, що робить її одним з гарантів харчової безпеки Євросоюзу.

milkua.info за матеріалами iae.org

Детальніше
Прихована небезпека антибіотиків
12-жовт-2018

За даними Всесвітньої дослідницької групи HSBC, використання антибіотиків у виробництві м'яса може мати руйнівні наслідки для людства.

Коли фермери годують антибіотиками тварин, вони створюють стійкі до антибіотиків бактерії, які можуть привести до стійких до антибіотиків супербактерій у людей. Згодом це може утруднити лікування навіть звичайних інфекцій, таких як гострий фарингіт.

Автори звіту порівнюють вплив стійкості антибіотиків зі зміною клімату: причинно-наслідкові зв'язки можуть бути не відразу зрозумілі, але дані свідчать про катастрофічне майбутньє.

Вчені-експерти прогнозують, що стійкість до антибіотиків може призвести до 10 мільйонів смертельних випадків в рік до 2050 року, обігнавши навіть рак, одну з найбільш поширених причин смерті в усьому світі.

Хоча деякі з них пов'язані з надмірним приписом лікарями антибіотиків, це також пов'язано з антибіотиками, які надходять в ключові джерела продуктів, таких як курка, яловичина і свинина. Згідно з доповіддю, більше половини антибіотиків у всьому світі використовується в сільському господарстві, а не в медицині.

На частку Китаю припадає 60% сільськогосподарських антибіотиків в світі, а США використовують антибіотики приблизно в 70% своєї сільськогосподарської продукції.

Більшість з цих антибіотиків використовуються в м'ясному виробництві, яке виросло на 90% на душу населення в усьому світі з 1960-х років. Недавній аналіз більш ніж 47 000 лабораторних тестів уряду США показав збільшення кількості свинячих відбивних і яловичини, які були заражені бактеріями, стійкими до антибіотиків.

За даними британської компанії HSBC, це зробило помітний вплив на те, як бізнесмени, виробники м'яса і роздрібні торговці продуктами харчування ведуть бізнес. У 2015 році американський м'ясокомбінат Tyson Foods пообіцяв припинити використання антибіотиків, призначених для людей, в поставках курки в США. Два роки по тому McDonald's пообіцяв позбутися HPCIAs-антибіотиків, які критично важливі для лікування людини — у курчат-бройлерів до 2027 року.

Але не всі компанії вживають таких заходів. У доповіді наголошується, що багато виробників молочних продуктів і м'яса в Азії та Америці мають економічний стимул для продовження використання антибіотиків. У багатьох випадках антибіотики дозволяють швидше виробляти м'ясо і запобігати хворобам — особливо в умовах переповненості і антисанітарії.

Але економічні переваги незабаром обернуться проти виробників, попереджають автори дослідження, оскільки антибіотикорезистентність є загрозою для людства.

businessinsider

Детальніше
Парламентарі, науковці і експерти обговорили перспективи епізоотичного благополуччя України
13-квіт-2017

Відбулося засідання круглого столу «Епізоотичне благополуччя України, як результат діяльності галузі ветеринарної медицини та загрози сьогодення» за участю представників Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, народних депутатів України - членів Комітету аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, експертів міжнародних організацій та науковців. Від Держпродспоживслужби на заході працювали: Голова Володимир Лапа, Перший заступник Андрій Жук, начальники ряду головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та представники профільного департаменту.

Голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа під час виступу зазначив, що з листопада 2016 року в Україні було зареєстровано 9 випадків грипу птиці: 5 випадків серед домашньої птиці, 3 - серед дикої та один у зоопарку. Зараз карантин з грипу птиці знято у 8 із 9 пунктах. При цьому в країнах ЄС лише в поточному році таких випадків зафіксовано понад 150.

Гірше ситуація складається із захворюванням на африканську чуму свиней (АЧС): з початку 2017 року зареєстровано 64 випадки АЧС, торік – 91 випадок. Усього, з 2012 року на території України зареєстровано 212 випадків захворювання на АЧС у 23 областях України.

«Як бачимо – динаміка загрозлива. Інструментів, які доступні Службі, достатньо лише для ефективної локалізації та ліквідації спалахів, а ситуація щодо профілактичних заходів є досить невтішною», - зазначив Голова Держпродспоживслужби та додав, що питання комплексне і потребує системного підходу, в першу чергу на законодавчому рівні.

Для стабілізації епізоотичної ситуації щодо АЧС спеціалісти Держпродспоживслужби напрацювали пакет проектів нормативно-правових актів, які в дозволять вирішити основні ці проблеми і ефективніше контролювати ситуацію.

Він нагадав, що йдеться про зміни до діючої Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС, прийняття Інструкції з утримання свиней, урядової постанови про посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження. Також розроблено проект законодавчих змін, який передбачає підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні, планується прийняття порядків використання коштів на протиепізоотичні заходи, фінансування заходів, пов’язаних з утилізацією побічних продуктів тваринного походження тощо. Ці всі документи зараз перебувають на стадії погодження та затвердження.

Ще один факт – якщо в європейських країнах захворювання зустрічаються найчастіше у дикій природі, то в Україні навпаки – в домогосподарствах і фермах. «У даному контексті, крім підвищення посилення рівня біобезпеки на виробництві, ми проводимо широку роз’яснювальну роботу серед населення та товарних ферм», - зазначив Володимир Лапа.

«Під час спілкування наші міжнародні партнери зазначають, що у країнах, де фіксується АЧС, йдеться про необхідність прийняття непопулярних рішень. Але чи готова зараз Україна до таких революційних підходів? Сподіваюся, що нам вдасться переламати динаміку еволюційним шляхом», - додав Голова Держпродспоживслужби.  

У свою чергу начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук зазначив, що ефективність роботи територіальних органів залежить від управлінських та організаторських здібностей керівника, професіоналізму спеціалістів, а також від належного рівня фінансування.

Володимир Лапа додав, що цього року на протиепізоотичні заходи Держпродспоживслужбі збільшили фінансування вдвічі - з 56 до 113 мільйонів гривень. За розрахунками фахівців, на ці заходи потрібно 360 млн. грн. для повноцінного фінансування, або хоча б  190 млн. грн. для вирішення критичних потреб: «Для прикладу. У нас недавно була зустрічі з представником компетентного органу Румунії, який повідомив, що у них протиепізоотичні заходи фінансуються на рівні 200 млн. євро».

Загалом під час круглого столу відбулася доволі гостра, але фахова дискусія. За результатами засідання напрацьовані рішення, які будуть направлені до профільного комітету Верховної Ради України і розглянуті на комітетських слуханнях, присвячених африканській чумі свиней уже 18 квітня поточного року. 

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок