У Мінагро назвали найпопулярніші серед сільгосптоваровиробників держпрограми

01-жовт-2021

У Міністерстві аграрної політики та продовольства намагаються зробититак, щоб доля сталих програми, за якими фермери вже давно працюють, була щонайбільша.

Про це у ході панельної дискусії «Доступ до фінансування АПК» у рамках першої Всеукраїнської конференції з доступу до фінансів малого та середнього бізнесу — Access2Finance — заявив директор фінансово-економічного департаменту Міністерства аграрної політики та продовольства України Баграт Ахіджанов.

За його словами, третій рік поспіль Міністерство збирає інформацію від аграрних ассоціацій щодо того, які б види дотацій їх агреговані члени хотіли отримувати в залежності від року.

«З року в рік в залежності від кон`юнктури змінюються деякі програми держпідтримки, але вже є такі, які працюють декілька років поспіль», — пояснив він.

Баграт Ахіджанов також зауважив, що під час формування програм у відомстві намагаються зробити так, щоб частка сталих програми, за якими фермери вже давно працюють, була щонайбільша.

«Намагаємося, щоб змінна складова не перевищувала 15−20%», — уточнив він.

Посадовець уточнив, що серед програм, які працюють вже декілька років, найпопулярнішою є програма компенсації відсотків за залученими кредитами.

«Також користуються попитом інвестиційні програми, за якими йде здешевлення з боку держави», — підкреслив Баграт Ахіджанов.

Він уточнил, що в рамках цієї програми активним попитом користуються проєкти здешевлення у сфері садівництва, виноградарства. Молочна галузь долучається до таких проєктів з метою придбання холодильників, а овочівництво бажає інвестувати в лінії обробки продукції.

Ще одним популярним кейсом серед аграріїв програма зі здешевлення вартості введених в експлуатацію фермерських комплексів.

Останнім популярним напрямком він назвав Фонд підтримки фермерів, який працює за двома основними напрямками: надання безвідсоткових кредитів та за рахунок фінансування виробничих програм.

agrotimes.ua

Більше новин
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
У 2022-му ветеринарні послуги здорожчали на 5%
10-лют-2022

Послуги на лабораторні дослідження та клінічний огляд тварин, які надають державні установи, з початку 2022-го року зросли на 5%.

Причина зростання вартості — збільшення прожиткового мінімуму з 1 січня 2022 до 2393 грн (з 2270 у 2021-му).

Минулого року після підписання Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №395 від 25.02.2021 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 лютого 2013 року № 96» замість фіксованих цін у Наказі 96 були запроваджені коефіцієнти, які множаться на прожитковий мінімум (станом на 1-ше січня року). Тоді перехід на нову систему збільшив вартість діагностичних досліджень, обов’язкових для свиней впродовж профілактичного карантину перед/після переміщення, на 66%, а клінічного огляду — на 19–283% залежно від партії тварин. Цього року здороження менш відчутне.

ВАЖЛИВО! Хоча прожитковий мінімум збільшуватимуть упродовж 2022-го ще двічі, вартість послуг, які надають державні установи — ветлікарні та лабораторії, відповідно до наказу 96, — не змінюватиметься до 1 січня 2023-го. 

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
На ринку живця «спокійно»
20-лип-2018

Ситуація на ринку живця залишається відносно спокійною: попит з боку переробників практично незмінний, ціна закупівлі — теж. Про це зазначали виробники свинини в ході моніторингу цін на живець свиней забійних кондицій, який щотижня здійснює Асоціація «Свинарі України».

Оператори зауважують, що нині передумов для підвищення цін на свинину живою вагою немає. Переробники в свою чергу підкреслюють, що причин для підйому цін не спостерігають.

Хоча у середньому по країнах ЄС ціни на свинину також втримуються на досягнутому рівні, цьоготижневі торги в Данії, Нідерландах та Німеччині завершилися «просіданням» котирувань на 3 євроценти/кг. З огляду на те, що послаблення цін торкнулося саме основних країн-постачальниць свинини до України, бар'єрна ціна входу імпортної свинини зазнала відповідних змін — опустилася до позначки 42 грн/кг.

Тим не менш, понад дві третини закупівельників очікують, що ціни наступного тижня коливатимуться в межах 44,5−45 грн/кг. Втім, чверть операторів вважає, що нижня позначка цінового діапазону може опуститися до 44 грн/кг.

З іншого боку, м'ясопереробники зауважують, що у разі закріплення низхідного цінового тренду в провідних країнах ЄС, на внутрішній ринок України заходитиме не тільки свіже, охолоджене та морожене м'ясо свиней. Так, оператори не виключають можливості покриття дефіциту внутрішнього ринку за рахунок завезення живих свиней забійних кондицій як декаду тому.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2018 р.

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Детальніше
Україна впроваджує 3 нові програми підтримки підприємців через карантин у січні 2021 року
15-груд-2020

Держава почала впроваджувати 3 нові програми підтримки українців, які можуть постраждати через січневий карантин зимових канікул. Це: програма «Допомога працівникам та ФОП — 8 тис. грн», «Допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин» та «Одноразова компенсація суб’єктам господарювання ЄСВ».

Зауважимо, що подача заявок на першу з програм (так звану «8 тис. грн») продовжена до 31 грудня, на дві інші необхідно подати документи до 21 грудня.

«Такі терміни встановлені, оскільки більшість виплат ми плануємо здійснити до кінця року. По суті, до того моменту, коли люди підуть на січневий карантин. Наша ціль — щоб підприємці і працівники отримали кошти до локдауну і змогли пережити його в спокійному форматі. Ми намагалися зробити максимально спрощений порядок подачі заявок з мінімальним переліком документів», — розповів Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

За словами міністра, є чіткий перелік видів економічної діяльності, які можуть постраждати у зв'язку з посиленням карантину і які підпадають під реалізацію програм. З урахуванням цього переліку реалізовуються 2 програми — «8 тис. грн» (через портал «Дія» та «Компенсація ЄСВ» (через регіональні ДПС). Слід додати, що третя програма «Допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин» не прив’язана до переліку та реалізується через регіональні Центри зайнятості.

agravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок