Завдяки сучасним цифровим технологіям фіксувати втрати агросектору значно легше

21-лип-2022

Відповідно до даних, представлених командою вітчизняних та міжнародних експертів Національного технічного університету ім. І. Сікорського, Інституту космічних досліджень НАН України, Об'єднаного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC) та Світового банку під час засідання координаційної наради міжнародних донорів у Міністерстві аграрної політики та продовольства 12 липня 2022 року, площа озимих посівів могла б становити 9,14 млн га, утім, фактична площа посівів — 8,38 млн га.

У ході дослідження втрат площ та очікуваної врожайності ранніх зернових (озимих), використовувалися знімки супутників Sentinel-2 і Planet, у такий спосіб було виявлено скорочення площ ранніх зернових на 0,75 млн га, пов’язане здебільшого з економічними наслідками війни. Очікуване падіння індексу NDVI для озимих культур, означає зниження врожайності на 15% або втрату 4,2 млн тонн зерна. Якщо ж взяти до уваги зменшення загальної площі оброблюваних полів, загальні втрати врожаю озимих сягнуть щонайменше 20%. І це за умови, якщо врожай вдасться зібрати у його поточному обсязі.

«Якби не наполегливість та жертовність наших аграріїв, втрати для агросектору були б набагато більшими», — наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що завдяки співпраці з міжнародними партнерами та використанню сучасних цифрових технологій, міністерство фіксує усі втрати, яких зазнали українські агровиробники.

У майбутньому, під час стягнення компенсації, вагому роль відіграватиме об'єктивність та точність даних щодо завданих прямих і непрямих збитків. З огляду на це, дослідницька група продовжує моніторинг посівів й врожайності та у вересні представить оновлений прогноз втрат озимих та ярих культур.

«Враховуючи значення України, як світового постачальника зернових та олійних культур, зменшення обсягів їх виробництва — це серйозний виклик для глобальної продовольчої безпеки. Готовність Мінагрополітики працювати над оцінкою втрат врожаю дуже важлива. Системний аналіз втрат врожаю допоможе залучити більше підтримки від міжнародних партнерів у сектор сільського господарства, аби допомогти агровиробникам пережити ці важкі часи та згодом відродити виробництво», — резюмував Клаус Дайнінгер, провідний економіст Світового банку.

minagro.gov.ua

Більше новин
Електрика з гною
23-лип-2019

Вплив тваринництва на екологію обговорюється вже не перший рік.

За даними ФАО, галузь виробляє більше парникових газів, ніж транспорт. Відбувається це тому, що метан, якого корови можуть виділяти в районі 500 літрів в день, в 20 разів небезпечніше вуглекислого газу, підрахували в організації.

У Нідерландах, наприклад, питання викидів з тваринницьких ферм вже взято на державний контроль. Місцевий уряд виділив з бюджету 150 млн євро, щоб стимулювати фермерів переробляти гній в біогаз.

Аналогічну проблему намагаються вирішити і в США. Компанія California Bioenergy отримала $ 90 млн від влади штату, щоб поширити технологію переробки гною в біогаз в місцевих господарствах. Керівництво Каліфорнії ставить перед собою завдання знизити обсяги викиду метану фермами штату на 40% до 2030 року.

Система California Bioenergy збирає відходи і з допомогою анаеробного реактора розщеплює їх на органічні речовини і біогаз, який підходить для заправки автобусів, вантажівок і деяких легкових автомобілів. Крім цього, нова технологія дозволить фермерам використовувати біогаз для отримання з нього електрики для власних потреб.

milknews.ru

Детальніше
Агросектор має нові виклики у воєнний час, – Андрій Дикун
19-серп-2022

Українські аграрії під час війни стикнулися з новими проблемами. Які виклики стоять перед агросектором внаслідок політики держави в останні місяці, розповів голова ВАР Андрій Дикун під час ефіру авторської передачі Юрія Романенка «Управлінський параліч Кабміну: що не так з економічною політикою».

Очільник ВАР виокремив сім основних викликів для аграріїв та запропонував шляхи їх вирішення.

1.У аграріїв відібрали ПДВ під час експорту. Потрібно повернути колишній формат роботи та повернути аграріям їхні законні гроші.

  1. Зерновози стоять у чергах на кордонах та портах часто по 10 днів.

Вирішити це питання може запровадження електронної черги.

  1. Ціна на пальне зросла вдвічі.

Є просте у реалізації рішення — використання флексітанків, які заповнюються дизелем і встановлюються у зерновози, коли останні повертаються з Європи до України після відвантаження зерна.

  1. Земельний податок на окупованих територіях.

На початку війни Верховна Рада ухвалила закон, згідно якого бізнес, що опинився на окупованій території, не сплачує податки. Далі ВРУ доручив Кабміну протягом трьох місяців надати визначення, що таке «окуповані території». Такого визначення немає по цей час. Аграрії змушені були залишити оброблювані землі, але при цьому вони повинні продовжувати сплачувати за них земельний податок. Якщо боротися за ці території, то потрібно це робити на всіх рівнях, зокрема, економічному. Очевидно, що сплачувати земельний податок за окуповану землю є нелогічим.

  1. Відсутність нормативів щодо мобілізації техніки.

На практиці техніку часто забирають в одних і тих самих аграріїв. Потрібно встановити нормативи на законодавчому рівні.

  1. Відсутність електронного бронювання співробітників із аграрної сфери.

Наприкінці серпня настав час збирання врожаю, а робочої сили немає. Для агросектору обіцяли запровадити систему електронного бронювання працівників аграрних підприємств ще у червні, але її так і немає. Потрібно запустити електронне бронювання, зробити прості та зрозумілі правила для всіх.

  1. Відсутність продовження державних гарантій перед банком.

Весною аграрії взяли кредити на посівну. Наразі банки справедливо вимагають оплату за кредитами. Але аграріям нічим віддавати, оскільки зерно ще не вивезено та не продано. Іншого виходу, як продовжити систему держгарантій, немає, поки аграрії не вивезуть зерно і не отримають розрахунки за контрактами.

uacouncil.org

Детальніше
Продажі кормових антибіотиків ростуть в США
20-груд-2019

Продажі кормових антибіотиків, в тому числі і тих, які вважаються важливими для медичних цілей, зростають у США, незважаючи на численні заяви про боротьбу тваринництва з резистентністю в країні, а також впровадження в практику нових речовин, які служать альтернативою протимікробних препаратів.

Цей факт викликає стурбованість Комісії з контролю за ліками і живильними речовинами (FDA). Він також ставить під сумніви систему збору даних в галузі, впевнений регулятор, оскільки попередні розрахунки показували, що обсяг використання кормових антибіотиків, навпаки, знижувався.

Згідно з даними офіційної статистики в 2018 році використання кормових антибіотиків в США підскочило на 9%, при цьому по антибіотикам тетрациклінового ряду збільшення склало 12% відносно аналогічного рівня минулого року. У свинарстві було використано на 18% більше антибіотиків, ніж роком раніше.

За матеріалами FeedNavigator

Детальніше
Фермери можуть використати ще 3 млрд грн дотацій
27-груд-2019

З початку року вітчизняний агросектор використав лише 48% коштів, передбачених державним бюджетом на держпідтримку АПК. Про це свідчать дані Мінагрополітики станом на 14 листопада, передає УНН.

Так, на 2019 рік із загального фонду бюджету на держпідтримку АПК виділили 5,909 млрд грн. Поки що українські фермери витратили лише 2,8 млрд грн.

Зокрема, на дотації за програмою підтримки тваринництва спрямували трохи більше ніж 1,6 млрд грн (із запланованих 3,5 млрд грн), за програмою підтримки сільгоспвиробників - 640,2 млн грн (із 881,8 млн грн), за програмою підтримки фермерства — 230,4 млн грн (із 800 млн грн), за програмою підтримки розвитку хмелярства – 119,7 млн грн (із 400 млн грн), за програмою надання кредитів фермерським господарствам – 140 млн грн (із 200 млн грн), за програмою фінпідтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів – 103,9 млн грн (із 127 млн грн).

Нагадаємо, інвестиції у сектор АПК почали зростати у 2017-2018 роках, коли уряд та Верховна Рада запровадили за рекомендацією МВФ систему держпідтримки фермерів (дотації). 

Найбільше коштів у 2018 році вкладали аграрії у вирощування однорічних і дворічних культур (52,5 млрд грн), а також тваринництво (9,4 млрд грн).

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок