ЄС організує «зелені коридори» для українського зерна

Ринок землі в Україні запрацює з 2021 року із великими обмеженнями. Про це написав на сторінці в соцмережі  президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.

Варто зауважити, що 40% площ на геокадастровій карті України — «білі плями».

«Думка, що всю землю розкуплять іноземці або холдинги, досить помилкове, і нам треба боятися не китайців чи ще когось, а місцевих популістів. Опитування показують, що зараз готові продавати свої ділянки до 30% пайовиків», — зазначив він.

Як вважає Алекс Ліссітса, ринок землі не може бути самоціллю. Ринок землі — це інструмент в досягненні агрополітіческой мети країни.

Стратегія запуску ринку землі була напрацьована ще 3 роки тому під головуванням Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, опрацьована разом з фермерами, її просто зараз потрібно втілити в життя, — додав президент УКАБ.

Він вважає, що чим довше затягувати вирішення цього питання, тим більше фактичний земельний ринок переходить «в тінь».

В цілому ринок землі — як морська піна, яка винесе на берег все сміття: для держави, для самих селян, для тих, хто працює по-білому, — вигідний ринок землі. Однак, за моїми прогнозами, цей процес розтягнеться на 10−12 років, — підсумував Алекс Ліссітса.

AgroPolit.com

З початку року в Україні подорожчали усі види м'яса, окрім курятини. Про це повідомляє інфляційний барометр.

Відзначається, що курятина подешевшала на 0,5% — до 91,2 грн за кілограм. У той же час свинина додала в ціні 7,8% і коштує тепер в середньому 107,4 грн. Досить відчутно зросли ціни на яловичину — на 14,5% до 134,3 грн за кілограм продукту.

З початку року зросли також ціни на овочі: буряк додав в ціні 53,6% до 11,7 грн за кг, картопля — на 43% до 8,8 грн за кг, цибуля — на 20,4% до 6,5 грн за кг.

Водночас відбулося незначне здешевлення вартості цукру — на 1% до 16 грн за кг, сало подешевшало на 3% до 109,2 грн за кг, макарони — на 3,4% до 41,9 грн за кг, купи гречані — на 8,2% до 22,4 грн за кг.

milkua.info

Іспанські організації ANAFRIC і FECIC ініціювали зустріч з канадськими колегами і урядовими чиновниками, щоб обговорити торгові відносини в яловичому і свинячому секторах між двома країнами. Метою цієї став пошук способу збільшення комерційної торгівлі яловичиною і свининою між Іспанією і Канадою під егідою глобального економічного і торгового угоди (СЕТА).

Навіть з тарифної квоти на експорт в ЄС, створеної в рамках СЕТА, іспанський імпорт канадських товарів в цих двох секторах дуже малий. Зі свого боку, Канада робить значні зусилля для розширення виробництва яловичини у відповідності з європейськими специфікаціями (без гормонів).

Канада має близько: 68 000 скотарських ферм, які зосереджені, в основному, на заході країни (75%) і які містять на відгодівлі близько 2,5 мільйонів голів худоби (це 11-й за величиною виробник в світі). Канада — це 6-й світовий експортер яловичини (4,3% світової торгівлі). Канада експортує свою продукцію, в основному, в США (72% продукції), а імпортує м'ясо з США, Австралії та Нової Зеландії, з чистим балансом експорту/імпорту на рівні 25%.

Що стосується свинарства в Канаді, розведенням свиней тут займаються 7000 господарств, зосереджених на сході країни (Квебек, Онтаріо і Манітоба), які дуже орієнтовані на виробництво поросят для Сполучених Штатів. Вони експортують майже 70% своїх м'ясних продуктів в Японію, США і Китай, і роблять все більше і більше ставки на поставки за кордон охолодженої продукції з високою доданою вартістю, а не замороженого м'яса. Підписання цього року CPTPP відкриває нові можливості для канадського червоного м'яса в азіатських країнах.

Іспанія є четвертим постачальником свинини на канадському ринку, поставляючи близько 2,6% від канадського свинячого імпорту, але у іспанських постачальників є можливості придбати більшу частку ринку, так як іспанська свинячий сектор переживав постійне зростання в останні роки.

meatinfo

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, 14.07.2017 в особистому підсобному господарстві громадянки в с. Федорівка Нововодолазького району Харківської області було зареєстровано загибель свині.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 15.07.2017 встановлено діагноз: африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 005561 п.м./17 від 15.07.2017).

Крім того, відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, захворювання свині було виявлено в особистому підсобному господарстві гр. Ворони І.І. (с. Омбиш, Борзнянський район, Чернігівська область).

При дослідженні відібраних від вимушено забитої свині проб біоматеріалу в ДНДІЛДВСЕ 16.07.2017 встановлено діагноз: АЧС (звіт про результати дослідження № 005562 п.м./17 від 16.07.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Нововодолазькій (15.07.2017) та Борзнянській (17.07.2017) районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби