Щодо випадків АЧС в Харківській та Чернігівській областях

17-лип-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, 14.07.2017 в особистому підсобному господарстві громадянки в с. Федорівка Нововодолазького району Харківської області було зареєстровано загибель свині.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 15.07.2017 встановлено діагноз: африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 005561 п.м./17 від 15.07.2017).

Крім того, відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, захворювання свині було виявлено в особистому підсобному господарстві гр. Ворони І.І. (с. Омбиш, Борзнянський район, Чернігівська область).

При дослідженні відібраних від вимушено забитої свині проб біоматеріалу в ДНДІЛДВСЕ 16.07.2017 встановлено діагноз: АЧС (звіт про результати дослідження № 005562 п.м./17 від 16.07.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Нововодолазькій (15.07.2017) та Борзнянській (17.07.2017) районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Більше новин
За вісім місяців в Україні недовироблено 45 тисяч тон молочної продукції
08-жовт-2020

За вісім місяців в Україні вироблено 1,33 млн. т. молочної продукції, що на 3% менше (-45 тис. т.), ніж торік. Поряд із скороченням, яке відбувається по більшості  молочних товарів, відмічається і зміна структури виробленої продукції.

Так, помітним виявилося скорочення виробництва молока питного різної жирності, об'єми якого скоротилися на 7,1%, до 572,3 тис. т., порівняно з минулим роком. При цьому його частка у структурі виробленої продукції скоротилася із 46% у минулому році до 43% у нинішньому. Тим не менше, питне молоко має найбільшу структурну частку у виробництві в перерахунку із натуральних показників.

Група кисломолочних продуктів, яка займає друге місце у структурі (20,4%) також зазнає втрат в межах 3%. Загалом, за вісім місяців свіжої кисломолочної продукції було вироблено 271,2 тис. т., що на 84 тис. т. менше, ніж торік.

У виробництві сирів у другій половині року поступово надолужуються втрати і у випадку збереження таких темпів, досягнення минулорічних показників відбудеться у найближчому майбутньому. Наразі скорочення складає всього 0,3%, а загальні об'єми виробленої продукції сягають 123,7 тис. т. Серед різновидів сиру відмічається нарощування виробництва свіжого неферментованого та кисломолочного сиру на 7,4%, до 51,6 тис. т., плавлених сирів ― на 6,8%, до 19,6 тис. т. Падіння виробництва відмічається у групі твердих сортів сирів, яке складає майже 9%, до 52,5 тис. т. Ситуація із виробництва цієї групи сирів продиктована падінням попиту на внутрішньому ринку через конкурентну імпортну пропозицію з боку Європейського Союзу. Частка сирів у виробництві молокопродукції на даний час складає 9,3%. Сири разом з групою морозива ділять третє місце у структурі виробництва молочної продукції.

Виробництво морозива також зазнає втрат. Від початку року його вироблено 127,1 тис. т., що на 12,3% менше, ніж минулоріч, проте в останні місяці відмічається нарощування виробництва.

Виробництво основних біржових молочних товарів, які в тому числі реалізуються на зовнішніх ринках, має різнонаправлену динаміку. Зокрема, сухого знежиреного молока у поточному році вироблено на 4,3% більше, ніж торік ― 28,2 тис. т. При цьому кількість виробленого масла (до 85% жирності) залишається нижчою на 3% ― 60 тис. т. Не дивлячись на відчутний дефіцит молока, який відмічається другий рік поспіль, ця біржова пара впродовж карантинних обмежень демонструє навіть ріст виробництва, що зумовлено тимчасовим надлишком молока, який з’явився в результаті активного падіння попиту на інші молочні продукти. Також в цей період зростає виробництво і інших продуктів з тривалим терміном зберігання, зокрема молочних консервів: молока згущеного ― на 8,6%, до 24,2 тис. т., вершків незгущених ― на 16,6%, до 31,5 тис. т. Відносна частка масла у структурі молочної продукції складає 4,5%, СЗМ ― 2,1%, молока згущеного ― 1,8%, вершків незгущених ― 3,2%,

Виробництво сухого незбираного молока зменшилося на 45,3%, до 7,5 тис. т. Враховуючи, що у минулому році відбувалося дзеркальне нарощування виробництва СНМ, а його структурна частка складає близько 0,6%, таке падіння у поточному році не викликає занепокоєння. Наразі це традиційні об'єми виробництва, які фіксуються останніми роками.

Виробництво сухої сироватки протягом року також відбувається у пониженому тренді, особливо він був яскраво вираженим у першій половині року. Тим не менше, у другому півріччі відбувається активне нарощування виробництва та скорочення розриву у порівнянні з минулим роком, що зумовлено відновленням зовнішнього попиту, передусім з боку Китаю. На даний час вироблено 39,1 тис. т. сухої сироватки, що на 5,2% менше, ніж минулоріч. У разі збереження такої тенденції, загальне виробництво сироватки під кінець року зможе вийти на рівні минулорічних показників.

Казеїн — один з чотирьох видів молочних продуктів, виробництво якого у поточному році є стабільно вищим, порівняно з минулим роком. За вісім місяців його вироблено 4,5 тис. т., що на 1,8% більше, ніж торік. Структурна частка його досить мала ― 0,3%, проте це найдорожчий продукт молочної переробки і навіть в таких об'ємах виробництва він вносить відчутний вклад у експортні валютні надходження.

Джерело: АВМ за даними ДССУ

Детальніше
Тваринникам розповіли, як безкоштовно зареєструвати худобу
06-бер-2019

Парламентарі хочуть зобов'язати власників домашніх та диких тварин оформляти ветеринарні паспорти. Кошти на реєстрацію та ідентифікацію тварин виділятиме держава. Про це УННрозповіла голова Асоціації тваринників України, аграрний експерт Ірина Паламар, коментуючи законопроект №9022.

"Як і в чинному законодавстві, так і в новому, передбачено, що ідентифікація буде здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України. Проте гроші на дану процедуру спрямовуватимуться не прямо суб’єкту господарювання, а на рахунок державного органу, який видаватиме власнику тварин бирки, реєстраційні бланки тощо", - пояснила Паламар.

Ідентифікувати та реєструвати тварин буде спеціальна установа - Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин, уточнила експерт.

"Дані на реєстрацію повинні будуть подавати: суб’єкти господарювання, що провадять діяльність із забою та утилізації тварин, а також ті, які провадять діяльність з продажу тварин, надання послуг зі штучного осіменіння та організовують виставки тварин", - розповіла Паламар.

Передбачається, що після прийняття закону буде створений Єдиний державний реєстр тварин. Кожній ідентифікованій тварині присвоять унікальний номер, під яким вона буде у базі. Власники зареєстрованих тварин зможуть отримати витяг з реєстру безкоштовно, додала експерт.

Нагадаємо, законопроект №9022 був зареєстрований у серпні 2018 року. З того часу Рада тричі відкладала розгляд документу.

Джерело: УНН

Детальніше
На 55% зросли обсяги експорту м’яса халяльної птиці з України
29-січ-2021

Хоча обсяги експорту курятини українського виробництва до ЄС у 2020 році помітно зменшились (-18,1%), вітчизняним компаніям частково вдалося диверсифікувати закордонні продажі. Зокрема, збільшились обсяги постачання птиці до країн Близького Сходу та Азії.

За словами Вікторії Нестеренко, очільниці Центру сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» та учасниці Української Асоціації Халяль Індустрії «Укрхаляль», експорт халяльного м’яса птиці за рік зріс на 55%. Найбільше замовлень на таку продукцію у 2020 році надійшло з Саудівської Аравія, Мавританії, Мальдівів, а також Сінгапуру та Іраку, повідомляє AGRI-GATOR з посиланням на АgroТimes.

Зокрема, утричі зросли обсяги постачання замороженого м’яса птиці з сертифікатом «Халяль» до Саудівської Аравії. Сінгапур же став новим ринком для української курятини. З липня по грудень за цим напрямком було експортовано 2,5 тис. тонн птиці. Крім того, в кілька разів зросли обсяги постачань української халяльної курятини Об’єднаних Арабських Еміратів, Лівії та Афганістану.

Meat-Inform

 

Детальніше
Україна знову може експортувати курятину в Ірак
22-черв-2017

Ірак зняв заборону щодо експорту українського м'яса птиці.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

За інформацією, відповідно до повідомлення гендиректора компетентного органу ветеринарної медицини Республіки Ірак, знято заборону на експорт м'яса птиці з України до Іраку.

Нагадаємо, досі діє заборона на імпорт української курятини до таких країн: Ємен, Йорданія, КНР, КСА, ОАЕ. Також досі під забороною ЄС та Гонконг.

agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок