Держава працює над підтримкою аграріїв

20-лип-2022

Єврокомісія на прохання українського Уряду протягом серпня-жовтня виділить допомогу для малих с/г виробників. Цей процес перебуває на завершальній стадії і вже найближчим часом Мінагрополітики презентує нові програми підтримки для малих фермерів.

Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час пресконференції в «Укрінформі». Він також розповів про інші кроки, які наразі здійснюються для підтримки аграріїв в Україні.

Так, було створено Національну раду з відновлення України від наслідків війни, яка підготувала Проект Плану з відновлення України за напрямом «Нова аграрна політика», що був презентований під час Конференції з питань реформ в Україні (URC 2022) у Лугано. Документ окреслює трирівневу модель і містить план дій в аграрному секторі на період воєнного часу, післявоєнного відновлення та наступного етапу — розвитку. Його було ухвалено та взято за основу для втілення. Детальніше з Проектом можна ознайомитися за посиланням.

Крім того, за словами Тараса Висоцького, з 1 липня запущена грантова підтримка від держави на переробне підприємство, для розвитку садівництва, а також на створення теплиць — у рамках двох останніх грантів буде виділено від 7 до 10 млн грн на кожного заявника.

«Для середнього бізнесу це вже непоганий старт, адже держава дає 70% інвестицій», — підкреслив він.

Перший заступник Міністра також прокоментував сфери, які є найбільш актуальними для аграріїв: збут продукції, її викуп державою або міжнародними партнерами, оподаткування, кредитування, забезпечення пальним.

«Два найскладніших напрями — це збут та викуп продукції. Усе, що ми заклали в нову аграрну політику, дасть позитивний ефект переробці, але це потребує декілька років, оскільки запуск спиртових, біогазових та інших заводів — це тривалий процес. Тому продукцію потрібно експортувати. Ми чекаємо офіційних результатів щодо підписаного Меморандуму за портами і паралельно працюємо над розвитком перевалок через західний кордон. Зрозуміло, на нові експортні можливості одразу ж відреагує ціна. Сподіваємось, що цього тижня для українських аграріїв будуть позитивні новини», — наголосив Тарас Висоцький.

Стосовно оподаткування, то, за його словами, це складний компроміс, бо аграрії сплачують 90% саме місцевих податків. Тож, з одного боку, важливо підтримувати аграріїв, а з другого — мінімізація оподаткування буде значним ударом по бюджетах місцевих громад.

minagro.gov.ua

Більше новин
Як покращити економічне становище в умовах воєнного стану
16-бер-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада разом з іншими провідними бізнес-асоціаціями, зокрема з Асоціацією «Свинарі України» звернулась до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та голів профільних комітетів парламенту з пропозиціями щодо вирішення ключових проблем економіки.

Зокрема, експерти зазначають, що оптимальною моделлю економіки на період військового стану має бути гібридна. З одного боку — планова (мобілізаційна) економіка в частині військових потреб та військових товарів, а також, за потреби — життєво важливих товарів та послуг у тих місцях, де їх постачання обмежене. З іншого боку — акцент потрібно робити на лібералізацію роботи бізнесу, саме він має зараз забезпечити потреби населення.

Серед пропозицій експертів:

Загальні

Скасувати ввізні мита на сировину, яка потрібна для виробництва українських товарів, спростити проходження митного контролю такими товарами. Розширювати поступово перелік товарів критичного імпорту, в першу чергу додавши у нього будь-яку сировину, з якої виробляються українські товари.

Обмежити можливість відстрочок платежів за харчові продукти, реалізовані у торговельних мережах України, відповідно до європейського законодавства (не більше 30 днів відстрочка).

Спрощення усіх регулювань, зокрема: а) суттєве спрощення Трудового законодавства (проєкт закону № 5371 — прийняти в цілому) із додатковими тимчасовими положеннями про дистанційне звільнення та прийом на роботу (варіант — призупинення дії більшої частини статей КЗпП), скасування мінімальної зарплати; б) заміна фіскалізації всієї 2 та 3 груп ЄП на фіскалізацію виключно ризикових платників (зак-т Ради при ОП); в) суттєве спрощення ринкового нагляду (зак-т № 5473) (варіант — призупинення ринкового нагляду на час ВС); г) прибрати державне регулювання цін, окрім товарів спеціального призначення за окремим переліком.

Розглянути можливість «регуляторної гільотини» на час ВС.

Повернення до роботи електронної системи адміністрування ПДВ із автоматичним відшкодуванням, без блокування ПН.

Посилити відповідальність за ринкові змови та зловживання монопольним становищем, надто щодо товарів та послуг першої необхідності.

Просування ідеї виділення ЄС та іншими партнерами (США, Канада, Японія) спеціальних додаткових квот для української продукції. Забезпечення просування тези «Купуй Українське у ЄС» з боку керівних органів ЄС.

Лібералізувати податкове законодавство — замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (прибутків у підприємств все одно не буде, а бюджет наповнюватиметься за рахунок зовнішніх запозичень) (як варіант — з тимчасовим подвоєнням ставки на час ВС, аби гроші залишалися у бізнесі) та знизити навантаження на фонд оплати праці (варіант — скасувати ЄСВ), знизити ПДВ на продукти харчування до 7%.

Відтермінувати впровадження КІК на один рік. Зменшити бюрократію при роботі з КІК, зокрема: зменшити вимоги до підготовки звіту з КІК та обсяг інформації, яку потрібно надати разом зі звітом — замінити її зведеною консолідованою звітністю; обов’язок з подачі звіту зробити тільки для осіб, які володіють більше 25% частки в КІК; розширити та конкретизувати перелік винятків, за яких не сплачується податок на КІК, зокрема конкретизувати поняття економічної та фізичної присутності (substance) та збільшити рівень загального доходу всіх КІК, як критерію для виключення зі сплати податку на КІК.

Скоротити загальнодержавні видатки, в першу чергу за рахунок секторальних пільг та дотацій. Переглянути Держбюджет, збільшивши дефіцит та знайти джерела його покриття, перш за все за рахунок підвищення рентних платежів шляхом прогресивного оподаткування надприбутків.

Створення двоконтурної грошової системи, в межах якої «гроші», спрямовані у ВПК, не перетікають на споживчі ринки. Це обмежує зростання споживчої інфляції через збільшення видатків на потреби оборони. Логіка розбудови такої фінансового механізму може полягати у впровадженні «цифрової оборонно промислової» гривні, яка залишає «цифровий» слід, або щонайменше акумулюється на спеціальних рахунках, та відповідно використовується лише у процесі створенні продукції ВПК. У певному сенсі Україна вже має досвід використання такого механізму. Фактично «ковідна 1000» була створена у «віртуальному» просторі та спрямована на споживання (використання) у визначених напрямках (наприклад, це призвело до буму замовлення книжок на профільних онлайн платформах).

Секторальні:

Аграрний сектор та металургія — терміново забезпечити можливість експортувати надлишки продукції залізницею, для цього розробити екстрений план забезпечення вагонами та коридорами до ЄС.

Експортні галузі. Врегулювання питання призову до ЗСУ фахівців експортних галузей (в першу чергу, ІТ), з мобілізаційного та громадського резервів, тільки після повного закриття потреб ЗСУ з першої та другої черги оперативного резерву. На жаль, практика масового призову громадян з мобілізаційного та громадянських резервів широко застосовується переважно на Західній Україні стосовно ІТ фахівців, які переїхали з інших регіонів. Така ситуація створює загрозу для подальшого існування української експортної ІТ індустрії, а відповідно, зменшення обсягів валюти, яка продовжує надходити до бюджету країни прямо зараз, під час воєнних дій. Слід зазначити, що за 2021 рік ІТ галузь принесла майже 7 мільярдів доларів в економіку, та 23,5 мільярди гривень прямих податків, сплачених до держбюджету України.

Мікробізнес, роздрібна торгівля — передбачити певну суму (грант) для підприємців, які втратили в окупованих чи напівокупованих містах активи, товари, щоб вони могли розпочати свій бізнес на Західній Україні

Комунікаційні:

Створити комунікаційну платформу, на якій українські виробники та малі підприємці могли знайти один одного, відновити розірвані ланцюжки постачання.

Створити міжнародну комунікаційну платформу, на підтримку інноваційного бізнесу України, зокрема ІТ, популяризація замовлень послуг в українських ІТ фахівців.

Судові:

  1. Забезпечити визнання правомірності пропуску позовних строків, в тому числі для нововиявлених та виключних обставин. Розширення переліку обставин що визнаються як нововиявлені/виключні обставини через війну.
  2. Знищені судові справи (особиливо господарські та адміністративні спори) можуть бути відновлені за копіями наявних у сторін документів (в тому числі наявних в електронному вигляді)

Психологічні:

Очевидно, що агресор змінює тактику і серед іншого зосереджує зусилля на терорі, зокрема психологічному, мирних міст по всій Україні. У ситуації, коли на Західній Україні постійно вночі вмикаються сирени, люди вимушені годинами сидіти у бомбосховищах — вкрай складно запускати там економіку. Вбачається доцільним розробити тонші налаштування протиповітряної оборони та інформування про це населення, щоб запобігти виснаженню людей та подальшому відтоку їх за кордон.

Підписанти:

Торгово промислова палата

Асоціація платників податків України

Всеукраїнська аграрна рада

Асоціація власників малого та середнього бізнесу

Бізнес-спільнота Board

Укркондпром

Асоціація виробників України

Борошномели України

Українська Федерація Індустрії Безпеки

Національна організація роздрібної торгівлі

Асоціація імпортерів м’яса

Всеукраїнська асоціація пекарів

Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Асоціація українських імпортерів риби та морепродуктів

Асоціація ІТ Україна

Асоціація імпортерів та дилерів автокомпонентів

Асоціація «Свинарі України»

Асоціація Софтвеар Україна

Асоціація приватних роботодавців

Національна асоціація страховиків України

Українське об'єднання ринків капіталу

Асоціація виробників молока

Всеукраїнська професійна асоціація підприємців

Асоціація учасників валютного ринку

Національна асоціація молочників України «Укрмолпром»

Бізнес асоціація освітніх закладів

Міжнародна бізнес асоціація

Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»

Жіноча ділова палата України

PigUA.info за матеріалами uacouncil.org

 

Детальніше
Підсумки року: Прийнято низку нормативно-правових актів у сфері охорони прав на сорти рослин
04-січ-2019

У 2018 році прийнято низку нормативно-правових актів, які створюють відкриту та прозору систему реєстрації сортів рослин, полегшують набуття прав на сорти рослин, а також забезпечують аграріїв кращими досягненнями української селекції.

Так, 26 жовтня 2017 року прийнято Наказ Мінагрополітики № 576 «Про затвердження Інструкції щодо забезпечення дослідними зразками експертизи заявки на сорт рослин», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2018 року за № 232/31684. Інструкцією визначено процедуру надання дослідних зразків сортів рослин, які є об’єктом заявки, для цілей експертизи.

28 січня 2018 року – Наказ Мінагрополітики № 110 «Про затвердження Правил складання та подання заявки на сорт рослин»,  зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 липня 2018 року за № 781/32233. Правилами передбачені вимоги до складання документів заявки, порядок її подання з метою проведення науково-технічної експертизи заявки на сорт рослин, форми бланків документів заявки.

19 вересня 2018 року прийнято Постанови Кабінету Міністрів України:

№ 757 «Про затвердження Порядку ведення реєстру заявок на сорти рослин», який дозволяє отримувати незалежну об’єктивну інформацію про нові сорти усім зацікавленим сторонам.

 - № 755 «Про затвердження Порядку ведення реєстру патентів на сорти рослин», який забезпечує безпечний ринковий обіг насіння та садивного матеріалу. Процедура державної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорти захистить національного виробника та іноземного інвестора від правопорушень та зловживань у цій сфері.

№ 756 «Про затвердження Порядку затребування зразків посадкового матеріалу батьківських компонентів об’єкта заявки», який удосконалить процедуру набуття прав на сорти рослин.

26 вересня 2018 року – Постанова Кабінету Міністрів України № 774 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні», метою якої є забезпечення відкритості, прозорості й системності державної реєстрації прав на сорти рослин, дотримання принципів неупередженості та доступності у відносинах, які виникають між юридичними і фізичними особами та Мінагрополітики.

Крім того, у сфері охорони прав на сорти рослин ведуться:

- Реєстр заявок на сорти рослин;

- Реєстр патентів;         

- Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в  Україні.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Експорт зерна у новому сезоні перевищив півмільйона тонн
05-лип-2019

Україна у новому сезоні експортувала вже понад півмільйона тонн зерна. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Міністерства аграрної політики і продовольства України.

За даними Мінагрополітики, станом на 5 липня у новому маркетинговому році Україна експортувала 636 тис. тонн зернових і зернобобових культур.

Зокрема:

пшениці - 64 тис. тонн;

ячменю - 6 тис. тонн;

кукурудзи - 566 тис. тонн.

Експорт борошна сягнув 3,6 тис. тонн.

Джерело: УНН

Детальніше
МЕРТ обіцяє аграріям 8,4 млрд. грн, в тому числі на підтримку тваринництва та купівлю вітчизняної сільгосптехніки
31-жовт-2019

Міністерство економіки, торгівлі та аграрної політики показали проект оновленої програми підтримки аграріїв. 

Про це йшлось на брифінгу у Кабінеті міністрів. 

Загалом на підтримку аграрного сектора планується витратити 8,4 млрд грн, з яких 3,9 млрд. буде витрачено на здешевлення кредитів аграріям для купівлі землі сільгосппризначення, 2,5 млрд. на державну підтримку галузі тваринництва, зберігання та переробки сільгосппродукції, 780 млн на підтримку купівлі вітчизняної сільгосптехніки, 400 млн на підтримку садівництва та ягідництва. 

Також передбачене 500 млн на формування статутного капіталу фонду часткового гарантування кредитів. «Це для маленьких фермерів, у яких немає історії співпраці з банками та немає застави Цей фонд буде покривати ризики та страхувати від дефолту. Також це дозволить маленьким виробникам отримати кредит», — сказав заступник голови МЕРТ Тарас Висоцький. 

«Фермер, бізнесмен, який працює на землі, часто не має достатньої кредитної історії та банки відмовляються з ними працювати. Фонд часткового гарантування кредитів допоможе»,  — додав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.

На збільшення обсягів державної підтримки пропонується витратити гроші від продажу державних земель

Agravery

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок