Світові ціни у жовтні збільшились на всі основні види зернових

05-лист-2021

Середнє значення Індексу цін на зернові The Food and Agriculture Organization (FAO) у жовтні склало 137,1 пункту, що на 4,3 пункту (3,2%) вище вересневого показника та на 25,1 пункту (22,4 відсотка) вище показника минулого року.

Про це повідомляється у звіті FAO.

«Порівняно з минулим місяцем, зросли світові ціни на всі основні види зернових. Четвертий місяць продовжується швидке зростання світових цін на пшеницю. У жовтні ціни зросли ще на 5%, а порівняно з показником минулого року за той же період вони зросли на 38,3%, досягнувши максимального рівня з листопада 2012 р.», — зазначають аналітики.

На думку експертів, зростанню цін, як і раніше, сприяє обмежена експортна пропозиція на світових ринках в результаті нижчого, ніж очікувалося, врожаю в головних країнах експортерах, особливо в Канаді, Росії та США.

«Цей вплив ще більше посилюється, зокрема, скороченням пропозиції у світі високоякісної пшениці, тому найбільше зростають ціни на її найцінніші сорти. На ринках фуражних зернових у жовтні найбільше зросли ціни на ячмінь внаслідок активного попиту, погіршення видів на врожай та зростання цін на інших ринках», — коментують у FAO.

Наголошується, що також зросли світові ціни на кукурудзу, що зумовлено зростанням споживання на ринках енергоресурсів. Однак це зростання цін на кукурудзу стримувало сезонне збільшення пропозиції та відновлення роботи портів у США.

Нагадаємо, що поточний прогноз FAO щодо світового виробництва зернових у 2021 р. був знижений порівняно з жовтневими показниками на 6,7 млн ​​т до 2,79 млрд т, проте він, як і раніше, на 0,8% (21,5 млн т) перевищує рівень 2020 року і є новим рекордно високим рівнем.

Джерело: Латіфундист

Більше новин
Китай зацікавлений у збільшенні експорту українського продовольства
15-бер-2021

11 березня віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, голова української частини Комісії по співробітництву між урядами України та КНР Ольга Стефанішина та Посол КНР в Україні Фань Сяньжун обговорили розвиток торгівлі та реалізацію спільних проектів.

Про це передає прес-служба «Урядового порталу».

Зазначимо, що співрозмовники розглянули стан виконання рішень 4-го засідання Комісії по співробітництву між урядами України та КНР. Крім того, учасники зустрічі обговорили напрямки збільшення взаємного товарообігу та інвестиційного співробітництва.

«Україна є однією з найбільших країн Європи та своєрідним „містком між Заходом та Сходом, Північчю та Півднем“. Це створює значні торговельні можливості для світових виробників розвивати свої потужності саме в Україні. Ми також зацікавлені підтримувати динаміку торгівлі з Китаєм, відкривати нові товарні ринки КНР та продовжувати діалог щодо реалізації інвестиційних проектів», — повідомила Стефанішина.

Так, українська сторона поінформувала представників КНР про хід консультацій з бізнесом щодо їхньої зацікавленості у розвитку окремих напрямів торгівлі з Китаєм та пріоритетних галузей інвестиційного співробітництва. Серед пріоритетних напрямів інвестицій сторони бачать:

  • сільське господарство (розвиток індустріальних парків з аграрним уклоном, виробництво і постачання сої, вирощування крупного рогатого скоту);
  • екологічні проекти (переробка вторинної сировини);
  • розвиток інфраструктури (контейнерних залізничних перевезень, портової та аеропортної інфраструктури, виробництво електроавтобусів, проекти «смартсіті»).

Ольга Стефанішина та Фань Сяньжун домовилися прискорити розробку дорожньої карти реалізації «Програми співпраці України та КНР в Ініціативі спільного будівництва „Економічного поясу шовкового шляху“ та „Морського шовкового шляху 21 ст.“» (скорочено «Програма «Пояс та Шлях»). Відповідна програма була підписана на 4-му засіданні Комісії та надає можливість українському бізнесу у співробітництві з китайськими партнерами отримувати адміністративну підтримку з КНР та доступ до фінансування проектів у пріоритетних напрямках.

Детальніше
Сесія ФАО покликана вирішити проблему впливу зміни клімату на хвороби тварин
29-вер-2017

Європейська комісія по сільському господарству зібрала в Будапешті 150 офіційних осіб, технічних експертів і представників громадянського суспільства

27 вересня 2017, Будапешт, Угорщина - Поширення хвороб тварин через національні кордони - проблема не нова, проте викликає занепокоєння те, як зміна клімату і нестійкі погодні явища впливають на ці хвороби. За підтримки своїх країн-членів ФАО нарощує зусилля щодо стримування транскордонних хвороб тварин, і частиною цих зусиль є проведення спеціальної сесії Європейської комісії з питань сільського господарства (EKCХ), що починається тут сьогодні.

Протягом двох днів 40-а сесія Комісії об'єднає понад 150 учасників з 40 країн, - що представляють уряд, громадянське суспільство, асоціації фермерів і експертне співтовариство, - для вирішення питань по цій найважливішій проблематики. Іншим важливим пунктом порядку денного буде огляд роботи ФАО в області гендерних питань та соціального захисту.

«ЕКСХ є платформою для проведення технічних обговорень і обміну досвідом з моменту свого створення в 1949 році», - сказав Рубен Сесса (Reuben Sessa), секретар Комісії та координатор програм ФАО з питань зміни клімату та енергії в Європі і Центральній Азії. «Але на цей раз тема була обрана на прохання наших країн-членів. Це буде сприяти проведенню більш глибокої дискусії і вперше дозволило урядам направити для участі в сесії конкретних експертів, що спеціалізуються на даній тематиці ».

Тваринництво та зміна клімату

Для регіону Європи та Центральної Азії характерні неоднорідні аграрно-екологічні умови і різноманітні тваринницькі практики. Стада і отари тварин пасуться в центрально-азіатських степах і на схилах Балканських гір. Тваринництво інтенсивно розвивається в Центральній і Західній Європі. Відповідно до одного з підготовлених для сесії довідкових документів найбільш густо заселені середні широти на кордоні Азії і Європи є «епідеміологічний Великий шовковий шлях», за яким в обох напрямках поширюються транскордонні хвороби тварин.

Найбільш густо заселені середні широти на кордоні Азії і Європи є «епідеміологічний Великий шовковий шлях", по якому поширюються хвороби тварин.

Пташиний грип, африканська чума свиней і, останнім часом, нодулярний дерматит - тільки деякі з хвороб, що вже існують в регіоні і створюють проблеми для функціонування систем здоров'я та тваринництва. Зміна клімату може викликати зміни в поведінці збудників інфекцій або їх переносників (комах, що переносять хвороби тварин), прискорення поширення хвороб або навіть призвести до появи нових хвороб.

«ФАО рекомендує застосовувати регіональний підхід», - сказав Сесса, - «використання сучасних технологій моніторингу та діагностики, а також проведення ефективної державної політики можуть сприяти запобіганню епідемій захворювань худоби або забезпечення контролю за ними».

Іншим феноменом, пов'язаним з тваринництвом і викликає зростання економічних і соціальних витрат, є стійкість до протимікробних препаратів - несприятлива ситуація, при якій ліки, призначені для захисту людей і тварин від інфекційних захворювань, стають менш ефективними. Стійкість до протимікробних препаратів може розвиватися природним шляхом в результаті адаптації до навколишнього середовища, однак в даний час вона розвивається прискореними темпами. Таке прискорення викликається надмірним або неправильним використанням протимікробних препаратів для запобігання хворобам або в якості стимуляторів росту.

Як і у випадку з транскордонними хворобами тварин, необхідні широкомасштабний збір і аналіз даних з тим, щоб створити основу для прийняття обґрунтованих рішень, застосування кращих стратегій і реалізації дій по боротьбі з розповсюдженням стійкості до протимікробних препаратів. ФАО готова надати підтримку в реалізації координованого нагляду, раннього попередження, виявлення хвороб, аналізу ризиків та реагування на існуючі загрози.

Ніхто не повинен бути забутий

Учасники сесії Європейської комісії з питань сільського господарства отримають останню інформацію про те, яких успіхів досягло Регіональне бюро ФАО для Європи і Центральної Азії в області гендерної рівності та соціального захисту в сільських районах. Регіональна стратегія з питань гендерної рівності на 2016-2017 рр., Перша в своєму роді, послужить базовим документом при обговоренні Комісією можливих подальших кроків і очікуваних результатів.

Як наголошується в серії публікацій ФАО по оцінці гендерної ситуації, підготовленої для ряду країн, гендерна нерівність часто йде корінням в соціальну практику і закріплюється обмеженим доступом сільських жінок до ресурсів і активів. Підвищення обізнаності про проблему розглядається як перший крок до її вирішення, який слід поєднувати з політикою економічного розширення прав і можливостей жінок.

Найближчим часом почнеться розробка регіональної стратегії ФАО з питань гендерної рівності на період 2018-2022 рр. Певною мірою основою для обговорень, що проходять в ході сесії Комісії на цьому тижні, служить Спільний заклик до дії учасників конференції ФАО високого рівня щодо сприяння соціально-інклюзивної розвитку сільських районів в Європі і Центральній Азії, що відбулася на початку цього року в Вільнюсі. 

Довідка

Європейська комісія по сільському господарству збирається кожні два роки в період між сесіями Регіональної конференції ФАО для Європи і є технічним нарадою з підготовки до Регіональної конференції для Європи. Членство в Комісії відкрито для всіх країн-членів ФАО в регіоні Європи і Центральної Азії. Представники громадянського суспільства і асоціацій фермерів можуть брати участь в роботі Комісії в якості спостерігачів.

Прес-служба ФАО

Детальніше
Зернова експортна ініціатива незабаром має бути розширена — Володимир Зеленський
26-серп-2022

Уже найближчими тижнями маємо зробити все, щоб розширити існуючу зернову експортну ініціативу.

Про це Президент України Володимир Зеленський розповів під час засідання Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй, пише «‎Укрінформ»‎

За словами Зеленського, внаслідок російської блокади українських портів на Чорному та Азовському морях посилився дефіцит на продовольчому ринку, який раніше був дестабілізований.

«‎На щастя, нам вдалося досягти таких умов, за яких росія змушена була прийняти умови міжнародної спільноти. Завдяки цьому зерновий експорт із трьох українських портів було відновлено. Це вже знімає частину напруги на продовольчому ринку, але не повністю знімає загрозу»‎, — зауважив президент.

На його переконання, лише повноцінне поновлення українського аграрного експорту може бути гарантією того, що десятки мільйонів людей у ​​всьому світі матимуть, що їсти.

Президент України подякував генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу та голові Турецької Республіки Реджепу Тайіпу Ердогану та іншим сумлінним суб'єктам міжнародних відносин, які борються проти продовольчої кризи, за яку відповідальна лише росія. У цьому контексті він додав: «‎Уже найближчими тижнями маємо зробити все, щоб розширити існуючу зернову експортну ініціативу»‎.

Детальніше
У 2021 році зросте виробництво продукції вирощування птиці
19-квіт-2021

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, зменшення виробництва валової продукції тваринництва у 2021 році складе лише -0,5 % проти -3,1 % у 2020 році, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2021 році (березень 2021 року)».

Торік спад відбувся майже по усіх видах продукції тваринництва, крім продукції вирощування овець і кіз (приріст на 0,7 %), нагадав науковець.

За його словами, у 2021 році стримування темпів спадної тенденції в галузі забезпечується переважно збільшенням обсягів вирощування птиці (+1,4 %) та свиней (+0,5 %). При цьому виробництво яєць збережеться на рівні 2020 року.

Найбільший спад проти минулорічних показників прогнозується на виробництві вовни (‑6 %), молока (‑2,6 %), продукції вирощування великої (‑2,4 %) та малої рогатої худоби – овець та кіз (‑2,8 %), інших тварин (‑3,5 %).

Виробництво молока очікується на рівні 9,0 млн т проти майже 9,3 млн т торік., продукції вирощування тварин та птиці – 3,39 млн т проти 3,37 млн т, яєць – 16,2 млрд шт., вовни – 1,5 тис. т (1,6 тис. т).

Динаміка обсягів виробництва продукції тваринництва зумовлена триваючим спадом поголів’я тварин, який продовжиться у 2021 році внаслідок хронічної збитковості більшості видів продукції галузі, а також зменшенням доходності виробництва молока у сільських домогосподарствах. Зупинення цього спаду, поряд з нарощуванням продуктивності тварин і птиці, є головними чинниками стабілізації обсягів виробництва в галузі, підсумував Юрій Лупенко.

ННЦ «Інститут аграрної економіки»

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок