Експорт свинини з ЄС: Азія — основний напрямок

Шкірка маніоки, яка сьогодні розглядається переважно як відходи продовольчої галузі, потенційно може використовуватися в якості компонента комбікорму і частково замінити кукурудзу. Така практика стає сьогодні все більш поширеною серед фермерів в ряді африканських країн, зокрема в Нігерії, що частково обумовлено високими цінами на кукурудзу. Маніока є популярною сільськогосподарською культурою в Африці, на південь від Сахари. За даними ФАО, щорічно в світі виробляється близько 178 млн т маніоки. Нігерія збирає близько 59 млн т маніоки в рік, що еквівалентно 20% світового виробництва. На думку вчених, в птахівництві країни шкірка маніоки дозволить замінити 1,5 млн т кукурудзи.

За матеріалами All About Feed

Дослідницька група з Технічного університету Мюнхена змогла розробити технологію виробництва L-метіоніну, для якого не потрібно застосування синильної кислоти - токсичного хімікату, через який будь-який виробничий комплекс, що випускає L-метіонін, повинен бути обладнаний сучасними системами безпеки.

За словами фахівців, їм вдалося розробити і вже випробувати на практиці новий ферментативний процес, завдяки якому амінокислота може синтезуватися без синильної кислоти. Вони детально описали свою технологію в матеріалі, опублікованому в міжнародному науковому журналі Nature Catalysis.

У перспективі нова технологія зможе розширити обсяг світового ринку L-метіоніну - найважливішого компоненту, використовуваного в годуванні продуктивної худоби. В даний час в світі її виробляється близько 1 млн тонн на рік, однак потенційний обсяг споживання значно перевищує цю цифру.

За матеріалами Nature Catalysis

Вчені з Китаю Вейфен Ши і Джордж Гао, пов'язані з декількома установами республіки, припустили, що склад і історія штаму пташиного грипу H5N8 загрожують можливістю ще однієї пандемії.

Їх висновки спираються на випадок зараження семи російських сільськогосподарських робітників вірусом перехресного грипу в минулому році.

Як повідомляє медичний портал Medical Xpress з посиланням на статтю китайських дослідників, новий штам вірусу грипу був вперше виявлений в Китаї ще в 2010 році у качки. До 2014 року спалахи захворюваності спостерігалися в Японії і Південній Кореї як у домашніх, так і у диких птахів. У 2016 році вірус виявили в Індії, Росії, Монголії, США та деяких частинах Європи. До 2020 року вогнища захворюваності були зареєстровані в 46 країнах світу.

Це, на думку вчених, говорить про здатність вірусу стрімко поширюватися. Ще більше їх стурбував випадок перехресного грипу у семи російських робітників в грудні 2020 року. Як відзначають Гао і Ши, у інфікованих людей не було ніяких симптомів, вони були протестовані, і не було ніяких ознак, що вірус передавався від однієї людини до іншої.

Дослідники звертають увагу, що після схрещування «вірусам звичайно не потрібно багато часу, щоб адаптуватися і поширитися серед інших жертв». Вірус грипу швидко мутував, перескакуючи з качки на качку, а потім і на інші види птахів. Він виявився смертоносним, спалахи супроводжувалися масовим вимиранням птахів. Наприклад, російських робітників тестували після смерті 101 тисячі курей. Гао і Ши вважають, що сповільнити поширення вірусу може пильний нагляд за фермами, ринками і дикими птахами.

 ptichki.net

Продукти тваринного походження виготовлені в Україні і експортовані на міжнародні ринки у 2020 році найбільше споживали країни Близького Сходу. Таку інформацію оприлюднила під час презентації п'ятого «Аграрного портфоліо – 2021» голова аналітичної експортної групи UBTA Олександра Авраменко.

За словами Авраменко, у 2020 році до країн близького Сходу Україна експортувала 39,8 % всього експорту продуктів тваринництва. На другому місці опинилася Європа з показником 27,5 % експорту української продукції тваринного походження. На третьому місці – ЄАЕС (До Євразійської економічної зони Україна експортувала 12,1 % експорту тваринництва).

У 2020 році експорт продуктів тваринного походження був налагоджений до 134 країн. Основні експортери – Саудівська Аравія, ЄС, Об'єднані Арабські Емірати, Китай та Узбекистан.Зазначу, що, наприклад, ще у 2001 роціукраїнський вектор промислового птахівництва був майже відсутній, але сьогодні курятина з України експортується до 75 країн світу і я думаю, що цей напрям буде і далі успішно розвиватися», – розповіла Олександра Авраменко.

За її словами, майже аналогічна ситуація склалася з експортом свинини.

Основні експортери української свинини – ОАЕ, Гонконг та країни Африки. Незважаючи на те, що в Україні фіксують спалахи Африканської чуми свиней і ми боремося з цією проблемою, світова торгівля вказує , що існує досить високий попит на цю продукцію і він буде надалі зростати, приблизно на 5 % кожного року. Сьогодні Україна займає 20 місце на ринку торгівлі свининою у світі. В той же час, яловичина сьогодні експортується до країн ЄАЕС і не експортується до Європейського Союзу. Також основним споживачем цієї продукції є Китай. Відсоток зростання цього сектору торгівлі прогнозується доволі високий – 4 % на рік, що суперечить заявам про те, що штучне м'ясо буде згодом домінувати на цьому ринку і натуральна яловичина почне скорочувати присутність на ринках. В той же час, Україна потужно експортує ВРХ. Багато живої худоби. Тренд сформувався за останні 4 роки і обсяги зросли до $54 млн на рік. Основними покупцями живої худоби є Узбекистан і країни Близького Сходу», – розповіла Олександра Авраменко.

За підсумками 2020 року аграрний експорт приніс Україні $22 млрд, що складає 45% всього експорту України.

Agropolit